Висновок експерта та його оцінка

Висновок експерта має відповідати вимогам КПК, тобто бути про­цесуальним документом, що містить систему доказів для завершення справи, порушеної правоохоронними органами. Для попередньої оцін­ки змісту і якості висновку експерта та з метою одержання роз'яснення чи доповнення висновку слідчий, керуючись ст. 201 КПК, має право допитати експерта.

Достовірні дані, які наводяться у висновку експерта, повинні мати значення доказу згідно з КПК. Це означає, що правоохоронні органи під час вирішення справи розглядають серед усіх доказів також висно­вок експерта. У зв'язку з цим до нього ставиться низка правових вимог, а саме: його відповідність процесуальним нормам, об'єктивність, по­внота, наукова обґрунтованість, логічність і послідовність викладу, конкретність, додержання чинних державних стандартів та стилістики ділових документів. Відповідність висновку експерта зазначеним ви­могам встановлює слідчий.

Висновки експерта відповідають процесуальним нормам, якщо, по-перше, додержані процесуальні норми під час проведення експер­тизи; по-друге, якщо висновок складено відповідно до статей 75, 200 КПК або ст. 66 ЦПК. Порушення цих нормативних вимог часто при­зводить до повторних експертиз і навіть скасування відповідних рішень слідчих органів та судів вищими інстанціями.

У вступній частині висновку експерта зазначаються: — наймену­вання документа («Висновок»), його номер, за наявності відповідних підстав — характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою справою (кримінальною, цивільною, господарською, номер справи) вона про­водиться; дата складання висновку; дата надходження постанови (ухвали), об'єктів і матеріалів справи до експертної установи (її на­йменування), експерта (його ім'я, по батькові); найменування і дата складання документа, на підставі якого виконується експертиза (постанова, ухвала), та найменування особи (посада, прізвище, ініціали) або органу, яка призначила експертизу; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); перелік питань (дослівно у формулюванні поста­нови чи ухвали), які винесено на вирішення експертизи; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи; дані про екс­перта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціаль­ність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння квалі­фікації судового експерта; попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК (у необхідних випадках за відмову від надання висновку за ст. 385 КК); відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус); нормативні акти та література, які використовувались експер­том при вирішенні поставлених питань, із зазначенням відповідно їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

У разі здійснення повторної чи додаткової експертизи у вступній частині наводяться також відомості про первинні експертизи: ким і де проведені, номер і дата висновку, висновки за питаннями, внесеними на повторний розгляд, підстави для призначення нової експертизи.

У разі проведення комплексної та комісійної експертиз у вступній частині висновку вказується прізвище провідного експерта та відо­бражується підготовчий етап експертизи. Якщо експертизу здійсню­ють декілька експертних установ, усі вони зазначаються у вступній частині.

Якщо комплексній експертизі передувало проведення окремих екс­пертиз, результати яких мають значення для вирішення загального питання, у вступній частині наводяться дані про ці експертизи.

У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також наводиться обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні по­вторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У заключній частині викладаються висновки дослідження у ви­гляді відповідей на поставлені питання в послідовності, визначеної у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

У разі, якщо заключний висновок неможливо сформулювати у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, ви­кладених у дослідницькій частині.

Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експерт­ної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми та ін., вони також підписуються експертом (експерта­ми); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

У висновку експертів при проведенні комплексної експертизи до­датково зазначаються:

- дані про інші експертизи, якщо їх результати використовувалися для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою;

- дослідження, які проводились окремими експертами, описують­ся у відповідних розділах дослідницької частини із зазначенням пріз­вищ експертів;

- узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

Спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупному оцінюванні результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У разі, якщо згоди між ними не було досягнуто, складаються де­кілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а за­ключна — окремими, під відповідними висновками або згідно з про­веденими ними дослідженнями.

Предмети та документи, що були об'єктами експертного досліджен­ня, підлягають поверненню особі (органу), яка призначила експертизу,

6 Судова бухгалтерія 161

(постанова, ухвала), та найменування особи (посада, прізвище, ініціали) або органу, яка призначила експертизу; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); перелік питань (дослівно у формулюванні поста­нови чи ухвали), які винесено на вирішення експертизи; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи; дані про екс­перта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціаль­ність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння квалі­фікації судового експерта; попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК (у необхідних випадках за відмову від надання висновку за ст. 385 КК); відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус); нормативні акти та література, які використовувались експер­том при вирішенні поставлених питань, із зазначенням відповідно їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

У разі здійснення повторної чи додаткової експертизи у вступній частині наводяться також відомості про первинні експертизи: ким і де проведені, номер і дата висновку, висновки за питаннями, внесеними на повторний розгляд, підстави для призначення нової експертизи.

У разі проведення комплексної та комісійної експертиз у вступній частині висновку вказується прізвище провідного експерта та відо­бражується підготовчий етап експертизи. Якщо експертизу здійсню­ють декілька експертних установ, усі вони зазначаються у вступній частині.

Якщо комплексній експертизі передувало проведення окремих екс­пертиз, результати яких мають значення для вирішення загального питання, у вступній частині наводяться дані про ці експертизи.

У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також наводиться обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження. 160

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні по­вторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У заключній частині викладаються висновки дослідження у ви­гляді відповідей на поставлені питання в послідовності, визначеної у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

У разі, якщо заключний висновок неможливо сформулювати у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, ви­кладених у дослідницькій частині.

Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експерт­ної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми та ін., вони також підписуються експертом (експерта­ми); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

У висновку експертів при проведенні комплексної експертизи до­датково зазначаються:

- дані про інші експертизи, якщо їх результати використовувалися для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою;

- дослідження, які проводились окремими експертами, описують­ся у відповідних розділах дослідницької частини із зазначенням пріз­вищ експертів;

- узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

Спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупному оцінюванні результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У разі, якщо згоди між ними не було досягнуто, складаються де­кілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а за­ключна — окремими, під відповідними висновками або згідно з про­веденими ними дослідженнями.

Предмети та документи, що були об'єктами експертного досліджен­ня, підлягають поверненню особі (органу), яка призначила експертизу,

6 Судова бухгалтерія 161

разом з висновком експертизи або повідомленням про неможливість надання висновку.

Експертні дослідження, їх перебіг і результати викладаються у ви­сновку спеціаліста із зазначенням його спеціалізації.

Висновок спеціаліста складається за структурою та змістом висно­вку експерта за такими винятками: особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а спеціалістом; у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до спеціаліста із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка проводить дослі­дження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Висновок експерта, який надійшов до слідчого, має бути уважно вивчений і оцінений. Слідчий, перевіряючи додержання у висновку експерта процесуальних норм, встановлює правильність посилання на нормативні акти при аргументації доказів. Оцінка доказів, по­даних у висновку експерта, ґрунтується на додержанні процесуаль­них норм, повноті і правильності питань, поставлених на вирішен­ня експертизи.

Однією з процесуальних вимог в оцінці висновку експерта є ви­користання в експертних дослідженнях достовірних матеріалів (пер­винних документів, облікових реєстрів, документів звітності).

Свідчення окремих осіб не можуть бути використані експертом як основа висновку, якщо немає відповідних первинних документів, об­лікових реєстрів, документів інвентаризації, тобто матеріалів, які могли б підтвердити та бути безперечними доказами досліджуваних фактів.

Професіоналізм і стиль висновку експерта мають бути загально­доступними для розуміння всіх учасників, причетних до розгляду певної справи. Якщо у висновку експерта застосовано зрозумілу тіль­ки для обмеженого кола спеціалістів термінологію, а стиль викладання не відповідає діловому документуванню, то за таких умов може бути призначено повторну або додаткову експертизу.

Коли експертиза визнається неповною або не досить ясною, або висновок експерта — необгрунтованим чи таким, що суперечить ма­теріалам справи або викликає сумніви в його правильності, може бути призначено повторну експертизу.

Висновок експерта для особи, яка призначила експертизу, не є обов'язковим, але незгода з ним має бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку.

Запитання для самопідготовки

1. Охарактеризуйте нормативні акти, що регулюють призна­чення та проведення судово-економічних експертиз.

2. Укажіть, які матеріали надаються експерту-економісту при призначенні експертиз слідчим чи судом.

3. Назвіть основні методи перевірки експертом документів, наданих на експертизу.

4. Укажіть основні випадки призначення та проведення судово- економічної експертизи.

5. Які права і обов'язки експерта?

6. Охарактеризуйте документ, яким оформлюються результати експертизи.

7. Назвіть основні критерії оцінки висновку експерта- економіста.