Етапи документальної ревізії

Процес документальної ревізії можна розбити на шість етапів.

Перший етап — підготовка до виїзду ревізора в підконтрольну установу — полягає в попередньому вивченні матеріалів щодо під­контрольної установи, яка ревізуватиметься, визначення основних питань і завдань майбутньої ревізії по кожному виду діяльності під-

контрольної установи. Результати підготовки оформлюються у вигля­ді програми, яка видається ревізору від імені ревізійної установи.

На другому етапі, прибувши на підприємство, ревізор мусить осо­бисто ознайомитися з господарством, яке перевіряється, технологічним процесом, структурою управлінського апарату, поглиблено вивчити звітні дані підприємства в напрямку своєї програми, визначитися з матеріалами, які йому потрібні, проаналізувати важливі звітні показ­ники і, намітивши завдання ревізії, обрати шляхи їх вирішення. На цьому етапі в роботі ревізора з'являються поряд з методами обстежен­ня також елементи аналізу основних господарських показників, що допомагають встановлювати неблагополучні ділянки, які вимагають поглибленої перевірки.

На третьому етапі ревізор переходить до безпосередньої перевірки операцій підприємства в напрямку вирішення основних і окремих за­вдань, визначених програмою і робочим планом. При цьому, обстежив­ши стан операцій в натурі, а також стан планування і обліку операцій, що ревізуються, ревізор вивчає неблагополучні ділянки роботи підпри­ємства, використовуючи методи аналізу звітних показників і облікових даних з метою встановлення меж наступної документальної перевірки. Рухаючись від загального до конкретного, поступово наближаючись до виявлення конкретних причин відхилень від норми і встановлюючи винних осіб, ревізор чергує свої обстежувальні, аналітичні та ревізій­ні дії, застосовуючи їх на все більш вузьких ділянках.

Четвертий етап ревізії — це систематизація ревізійних матеріалів і складання акта ревізії.

Оформлення матеріалів ревізії завершується на п'ятому етапі ро­боти ревізора — при обговоренні результатів ревізії підконтрольної установи та розробленні заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Шостий етап ревізійної роботи — перевірка виконання пропозицій, що були розроблені за матеріалами ревізії, без чого робота ревізора не може бути завершеною.

иизжжее - і § 7. Оформлення матеріалів ревізії

Завдання, поставлені перед кожною ревізією, а також кількість і різновекторність питань для з'ясування, вимагають від ревізора групу­вання і систематизації матеріалів для складання акта ревізії. Враховую- 144 чи те, що перевіркою охоплюються декілька напрямків чи ділянок ді­яльності господарюючого суб'єкта, то і матеріали надходять одразу з декількох джерел. Усі господарські операції пов'язані між собою і їх відображення в документах повинно бути належним, повним і об'єктивним. При ревізуванні каси підприємства можуть бути встанов­лені факти неоприбутковування готівки за реалізацію матеріалів тощо.

Доцільно систематизувати встановлені факти і зібрані матеріали по кожній окремій господарській операції з самого початку і до завер­шення, поступово доповнюючи їх іншими фактами і матеріалами з інших ділянок, де цю операцію відображено.

Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550) результати ревізії оформлюються актом — документом, який складається особами, що проводили ревізію на паперовому носії державною мовою, фіксує факт її проведення та результати і повинен мати наскрізну нумерацію сто­рінок. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та ви­сновки на них є невід'ємною частиною акта. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформлюється на бланку ревізійного органу, зазначаються назва документа (акт), дата і номер, місце складання (на­зва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший — для реві­зійного органу, другий — для об'єкта контролю, третій — для пере- дання правоохоронним органам у випадках, передбачених законодав­ством, або зберігається в матеріалах ревізії.

Акт ревізії підписує ревізор.

У разі проведення ревізії групою ревізорів чи спеціалістами у складі групи акт ревізії підписує керівник групи. Ревізор підписує всі примірни­ки акта та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайом­лення і підписання підконтрольній установі у строк не пізніше п'яти робочих днів після завершення ревізії в один із таких способів:

а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру під­контрольної установи;

б) через канцелярію (діловодну службу) з відміткою на примірни­ку акта ревізійної установи про дату реєстрації в журналі вхідної ко­респонденції підконтрольної установи та підписом працівника канце­лярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;

в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається у ревізійній установі, за­значаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.

Підписані примірники акта ревізії підконтрольна установа зобов'язана повернути ревізійній установі у строк не пізніше трьох робочих днів після одержання.

За наявності заперечень або зауважень щодо акта ревізії керівник, головний (старший) бухгалтер чи інші особи, які підписують акт, роб­лять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять днів після повернення ревізійній установі акта ревізії по­дають з цього приводу письмові пояснення чи заперечення.

У разі неповернення підконтрольною установою першого і третьо­го примірників акта ревізії ревізійна установа подає правоохоронним органам акт про відмову від підпису належним чином завірену копію другого примірника акта ревізії та долучає оригінал цього примірника до матеріалів ревізії.

Правильність обґрунтувань фактів, викладених у запереченнях (зауваженнях) посадових осіб, ревізуючі особи повинні ретельно пере­вірити і в 15-денний строк дати щодо них письмовий висновок, який затверджується керівником контрольно-ревізійного підрозділу (відді­лу — в районі, місті, управління — в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі; Головного контрольно-ревізійного управління України) або його заступником.

Про наслідки ревізії (перевірки) інформуються вищі органи управ­ління (за підпорядкованістю), відповідні органи державної влади, а в необхідних випадках матеріали ревізії (перевірки) невідкладно над­силаються правоохоронним органам.

У тих випадках, коли по виявлених фактах треба вжити термінових заходів щодо усунення порушень або притягнення до відповідальнос­ті осіб, винних у зловживаннях, у період ревізії, не чекаючи на її за­кінчення, від посадових осіб вимагаються відповідні пояснення. Реві­зори про виявлені факти порушень, вжиття заходів, що не належать до їх компетенції, письмово повідомляють свого керівника, який призна­чив ревізію, для інформування відповідних державних органів.

При складанні акта ревізії або перевірки слід додержуватись об'єктивності, чіткості та вичерпності описування виявлених фактів і даних. Не допускається включення до акта ревізії чи перевірки різних висновків, пропозицій та не підтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність підконтрольної установи, а також даних із слідчих матеріалів та посилань на свідчення посадових осіб, які вони дали слідчим органам.

У випадках, коли вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повного усунення виявлених ревізією порушень, ревізуючі особи го­тують і за підписом керівника (або його заступника) відповідного під­розділу контрольно-ревізійної служби надсилають керівництву під­контрольної установи вимогу про усунення виявлених порушень та вжиття в установленому чинним законодавством порядку заходів що­до повного відшкодування збитків та притягнення осіб, винних у до­пущених порушеннях, до адміністративної, дисциплінарної та матері­альної відповідальності.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства підконтрольна установа у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинна інформувати відповідний ревізійний орган з поданням заві­рених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що під­тверджують усунення порушень.

Якщо виявлено порушення законодавства, за які передбачено кри­мінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, ревізори інформують про такі порушення правоохоронні органи.

Про результати розгляду таких матеріалів ревізії (крім проведених за порушеними кримінальними справами) правоохоронні органи по­відомляють ревізійну установу протягом 10 робочих днів після при­йняття відповідного рішення.

За спільним рішенням ревізійної установи та підконтрольної уста­нови інформація про результати ревізії виноситься на обговорення на колегіях, нарадах, що проводяться підконтрольною установою. Відо­мості про результати ревізії можуть оприлюднюватися через засоби масової інформації.

Ревізійні служби здійснюють контроль за усуненням порушень законодавства підконтрольними установами по результатах аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної вла­ди та органам місцевого самоврядування пропозиції стосовно пере­гляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприя­ли порушенням законодавства.

Запитання для самопідготовки

1. Назвіть і охарактеризуйте основні нормативні акти, що ре­гламентують проведення документальної ревізії.

2. Які особливості проведення ревізії на вимогу правоохорон­них органів?

3. Укажіть види документальної ревізії та критерії її класифі­кації.

4. Проаналізуйте відмінності між ревізією бюджетних органі­зацій і ревізією підприємств державної та комунальної влас­ності.

5. Розкрийте основні положення періодичності і порядку про­ведення документальної ревізії.

6. Охарактеризуйте основні методи та прийоми перевірки до­кументів ревізором.

7. Назвіть основні вимоги, що ставляться до акта ревізії та інших документів.