Особливості дій батальйону під час ведення бригадою (полком) маневреної оборони

84. Батальйон під час ведення бригадою (полком) ма­невреної оборони (оборони смуги забезпечення) веде бій, як правило, на декількох рубежах, послідовно відходячи з одного на інший, широко використовуючи вогневі заса­ди, влаштовуючи загородження і проводячи зруйну­вання.

На кожному рубежі батальйон займає район оборо­ни, в якому створюються окремі ротні та взводні опорні пункти, які перехоплюють найбільш імовірні напрямки наступу противника і забезпечують утримання вигідних ділянок місцевості.

Бойовий порядок батальйону будується в один або два ешелони з виділенням резерву або бронегрупи.

Більша частина штатних і приданих батальйону вогневих засобів придається ротам. Вогневі засоби роз­ташовуються таким чином, щоб мати можливість вести вогонь перед фронтом більшістю вогневих засобів, по­чинаючи з граничних дальностей, прострілювати про­міжки з сусідніми опорними пунктами, прикривати відхід рот першого ешелону вогнем підрозділів прикриття і заздалегідь відведених у глибину передових підрозділів.

Маневр батальйону на новий рубіж здійснюється за дозволом командира, який вислав передовий загін.

85. Організовуючи оборону на рубежі (в смузі забез­печення), командир батальйону крім звичайних питань визначає: порядок вогневого ураження противника а граничних дальностей і перешкоджання швидкого пере­ходу в атаку його головних сил; можливі напрямки ма­невру підрозділами і вогнем з метою не допустити обхо­ду батальйонного району оборони (ротних опорних пунктів); порядок виходу з бою (склад підрозділів при­криття, район збору і послідовність виходу із нього підрозділів); порядок здійснення маневру на інший рубіж, місця вогневих засад і влаштування загороджень і зруйнувань.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі додатково до викладеного під час організації оборони в звичайних умовах указує під­леглим порядок виходу з бою, район збору батальйону (роти) і шлях маневру на наступний рубіж.

86. Перед переднім краєм оборони батальйону може виставлятися бойова охорона, висилатися розвідуваль­ний (бойовий розвідувальний) дозор, на імовірних на­прямках висування противника влаштовуються інженер­ні загородження і організовуються вогневі засади.

По мірі підходу противника батальйон діями дозору, вогневих засад, бойової охорони, а потім вогнем усіх засобів, починаючи з граничних дальностей, завдає йому втрат, змушує противника розгорнути головні сили і на­ступати у невигідному для нього напрямку. Окремі спроби противника обійти район оборони (опорні пунк­ти) перешкоджаються маневром на ці напрямки резерву (бронегрупи) для заняття вогневого рубежу або прове­дення раптової короткої контратаки, а також маневром вогнем артилерії, яка залишилася в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бій за утримання кожної позиції, опорного пункту повинен відзначатися завзятістю і вестися з метою яко­мога більш тривалого стримування противника, який наступає, вимотуючи його сили і завдаючи йому вели­ких втрат.

Командир батальйону (роти), вправно маневруючи вогнем і підрозділами, використовуючи загородження і зруйнування, не допускає захоплення противником з ходу опорних пунктів рот першого ешелону.

З одержанням наказу на відхід батальйон здійснює вихід із бою. Перед відходом або під час його здійснення батальйон може резервом та підрозділами, в першу чергу танковими, які зняті з не атакованих позицій, контратакувати противника з метою зупинити його просування на напрямках, яким найбільше погро­жують.

Для протидії охопленням, обходам і ударам против­ника, який прорвався під час виконання маневру на наступний рубіж, від батальйону виділяється тильна, а при необхідності і бокові похідні застави. Використо­вуючи загородження, раніше створені на шляху маневру, похідні застави вогнем з місця і з ходу, а також засто­совуючи вогневі засади, затримують просування против­ника до вказаного командиром батальйону часу. Повіт­ряний десант противника, який висадився на шляху маневру, знищується або після блокування обходиться. У ході маневру батальйон проходить через рубіж, який обороняється іншими підрозділами полку. Для забез­печення пропускання батальйону заздалегідь організо­вується взаємодія.

Вийшовши на наступний рубіж, батальйон негайно займає оборону і проводить заходи щодо відновлення боєздатності. Бій на новому рубежі батальйон веде так само, як і на попередньому.

Для батальйону, який обороняється у смузі забезпе­чення, останнім рубежем маневреної оборони може бути рубіж позиції бойової охорони перед переднім краєм головної смуги оборони. Батальйон переходить на ньому до оборони заздалегідь підготовлених опорних пунктів, не зайнятих бойовою охороною, і веде бій у взаємодії з нею.

87. На передовій позиції батальйон (рота) будує обо­рону окремими ротними і взводними опорними пункта­ми, підготовленими для кругової оборони, які перехоп­люють найбільш імовірні напрямки наступу противника. На ній улаштовуються різні загородження і перешкоди. Бій батальйону (роти) на передовій позиції підтриму­ється вогнем приданої артилерії і частиною артилерії старшого командира з тимчасових вогневих позицій, а також бойовими вертольотами.

Систему вогню командир батальйону (роти) органі­зовує з таким розрахунком, щоб можна було уражати противника па основних танко небезпечних напрямках з граничних дальностей вогнем своїх, приданих, підтри­муючих засобів, а також підтримувати вогневий зв'язок між ротами (взводами) і сусідніми підрозділами. Особ­ливу увагу приділяють організації протитанкового вогню.

На найбільш імовірних напрямках руху противника до передової позиції, а також у проміжках І на флангах опорних пунктів підготовляється вогонь артилерії, тан­ків, бойових машин піхоти, гранатометів та інших вог­невих засобів, організовуються вогневі засади, влашто­вуються загородження 1 зруйнування.

Невеликі групи противника батальйон (рота) знищує вогнем або захоплює в полон. Значні сили противника уражаються вогнем усіх засобів, починаючи з граничних дальностей, щоб змусити його передчасно розгорнути свої головні сили.

Придана і підтримуюча артилерія знищує против­ника, не допускаючи обходу і охоплення підрозділів ба­тальйону (роти) з флангів і тилу.

Командир батальйону (роти) в ході бою за передову позицію повинен визначити сили, склад, напрямок і ха­рактер дій противника і доповісти про це командиру бригади (полку), а також організувати захоплення по­лонених і забезпечити негайну доставку їх до нього.

Відхід батальйону (роти) з передової позиції здійс­нюється за наказом командира бригади (полку).