Ведення оборони

76. До початку наступу противника в ротах виділя­ються чергові танки, бойові машини піхоти (бронетран­спортери) та інші вогневі засоби, які, займаючи запасні або тимчасові вогневі позиції, знаходяться в постійній готовності для знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, а також до відкриття вогню по його низколітних літа­ках і вертольотах. Крім того, вони повинні перешко­джати просуванню противника в його розташуванні і проведенню ним інженерних робіт. Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслугу вогневих засобів та інші цілі противника. Решта підрозділів, під­тримуючи постійну готовність до відбиття атак против­ника, вдосконалюють інженерне обладнання позицій, проводять заняття з бойової і морально-психологічної підготовки та технічне обслуговування озброєння і тех­ніки.

Відпочинок особовому складу надається командиром роти залежно від обстановки і вказівок командира батальйону. Відпочиваючий особовий склад розташо­вується в укриттях (бліндажах) поблизу траншей і вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за три­вогою. Біля укрить виставляються спостерігачі, які за встановленим сигналом оповіщають усіх відпочиваю­чих, викликаючи їх на позиції.

77. Командир батальйону (роти) на основі особисто­го спостереження і даних розвідки повинен своєчасно встановити підготовку противника до наступу, початок його висування та розгортання, доповісти про це старшому командиру, уточнити завдання підпорядкованим під­розділам приданої артилерії, привести їх у повну бойову готовність для відбиття противника.

78. Дрібні групи і розвідувальні підрозділи против­ника знищуються раптовим вогнем бойової охорони. Командир батальйону керує боєм бойової охорони, під­тримує її вогнем мінометної (артилерійської) батареї батальйону, приданої і підтримуючої артилерії з тимча­сових вогневих позицій. Під час бою за утримання по­зиції бойової охорони командир висуває свій командно-спостережний пункт вперед і розміщує його в одному а опорних пунктів рот першого ешелону.

Значні сили противника під час підходу до позицій бо­йової охорони уражуються не тільки вогнем штатних засобів призначеного взводу, але й виділеними вогневи­ми засобами з механізованих (танкових) рот, що діють на передньому краю оборони. Бойова охорона у взаємо­дії з призначеними вогневими засобами знищує голов­ним чином танки та інші броньовані машини противника перед його фронтом. Виділені танки, протитанкові засо­би, міномети і підтримуюча артилерія батальйону, а також чергові вогневі засоби старшого командира зни­щують танки і піхоту противника, який намагається об­минути бойову охорону і вийти їй у фланг і в тил. Коли противник розгорне перед фронтом оборони батальйону свої основні сили і засоби, командир батальйону за дозволом командира бригади (полку) віддає наказ командиру бойової охорони на вихід з бою і відхід, після чого пересуває командно-спостережний пункт. Відхід взводу прикривається вогнем артилерії, призначених вогневих засобів рот першого ешелону і здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, заго­роджень і аерозолів (димів). Взвод бойової охорони, який відійшов, займає позиції в ротному опорному пункті або виводиться в резерв батальйону.

Розвідка боєм і атака передових підрозділів против­ника відбивається вогнем призначених засобів і підроз­ділами, які обороняються на цих напрямках. Спостере­ження за противником посилюється.

Після відходу бойової охорони і відбиття атаки вог­неві засоби, які себе виявили, за вказівкою командира батальйону (роти) потай змінюють позиції. Проходи, пророблені противником у наших загородженнях, негай­но закриваються, а якщо це зробити неможливо, по них підготовляється вогонь артилерії та інших засобів. 79. З початком вогневої підготовки атаки або при нанесенні ядерних ударів противником командир баталь­йону (роти), безперервно спостерігаючи, уточнює завдання підрозділам, артилерії та іншим вогневим засобам щодо ураження виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, інших броньованих машин і пі­хоти противника, які висуваються або приготовляються до атаки. Одночасно він оцінює обстановку в районах ядерних ударів, вживає заходів для закриття проломів у бойовому порядку, відновлення управління, системи вогню і взаємодії, а також для ліквідації наслідків за­стосування противником зброї масового ураження.

Особовий склад механізованої (танкової) роти і приданих їй підрозділів укривається в щілинах, блінда­жах, сховищах, бойових машинах піхоти (танках), на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

80. З переходом противника в атаку командир ба­тальйону (роти) зосереджує вогонь усіх засобів по основних силах противника. Штатна і придана артиле­рія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем завдає поразки засобам високоточної зброї, танкам та іншим броньованим машинам і, розладнуючи бойові порядки підрозділів противника, створює вигідні умови для зни­щення їх вогнем танків, бойових машин піхоти, проти­танковими керованими ракетами і гранатометами з гра­ничних дальностей стрільби (пуску).

У період дій своєї авіації по противнику, який ата­кує, артилерія уражає його засоби протиповітряної оборони, а пости і пункти позначення за командами (сигналами) командирів підрозділів позначають свої війська.

81. По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь усіх засобів батальйону (роти) дово­диться до найвищої напруги. Підрозділи, які обороня­ються, всіма вогневими засобами знищують танки та інші броньовані машини, відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту, яка увірвалася на перед­ній край опорних пунктів підрозділів, — вогнем впритул, гранатами і в рукопашному бою. Бій за кожну траншею ведеться за принципом «ні кроку назад». Для недопу­щення просування противника по траншеях і ходах сполучення в них швидко встановлюються заздалегідь підготовлені їжаки, рогатки та інші переносні загородження. При необхідності танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери), які входять у склад бро-негрупи, під прикриттям аерозолів (димів) або вико­ристовуючи потайні шляхи, можуть висунутися і зайня­ти позиції в своїх опорних пунктах.

Зенітний підрозділ, а також механізовані (танкові) підрозділи, не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти низько літних літаків і верто­льотів противника.

У випадку вклинення противника в район оборони (опорний пункт) командир батальйону (роти) повинен вогнем усіх засобів і бронегрупою зупинити просування його по фронту і в глибину, закріпити свої флан­ги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем. Командир батальйону, крім того, може висунути до місця вклинення ґанки (бойові машини піхоти) другого ешелону (резерву) на вогневий рубіж, а протитанковий підрозділ — на рубіж розгортання, підготовлений у цьому напрямку.

Вогневі засади з підходом до них противника, який прорвався, за командою командира батальйону (роти) або самостійно раптово відкривають вогонь, знищуючи в першу чергу танки та інші броньовані машини, зму­шують уціліли танки і піхоту противника наступа­ти в невигідному для нього напрямку або на раніше підготовлені мінно-вибухові загородження.

Контратака другим ешелоном (резервом) організо­вується особисто командиром батальйону і, звичайно, проводиться разом з другим ешелоном бригади (пол­ку), як правило, під час вклинення незначних сил про­тивника. Вона ведеться до остаточного знищення про­тивника і відновлення оборони. У напрямку наступу пе­реважаючих сил противника батальйон контратаку не проводить, а обороняється за принципом «ні кроку назад».

Після відбиття атаки командир батальйону (роти) приймає рішення для швидкого відновлення системи вогню, поновлення запасу ракет і боєприпасів, віднов­лення зруйнованих фортифікаційних споруджень та ін­женерних загороджень, організовує відновлення озброєн­ня та техніки, які вийшли із ладу, підготовку до евакуа­ції поранених та хворих. Про результати бою він допо­відає старшому командиру.

Противник, який вклинився на стику з сусіднім батальйоном (ротою), знищується у взаємодії з сусідом вогнем усіх засобів, а у сприятливих умовах обстановки і рішучою контратакою.

Якщо противник обійшов район оборони (опорний пункт), батальйон (рота) організовує кругову оборону і продовжує утримувати позиції, які займає. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напря­мок.

82. Командир батальйону (роти) другого ешелону повинен завжди знати обстановку на фронті оборони бригади, полку (батальйону) і мати постійний зв'язок з командирами батальйонів (рот) першого ешелону і під­тримуючою артилерією.

Батальйон (рота) другого ешелону бригади, полку (батальйону) у випадку прориву противника в глибину оборони вогнем усіх засобів із зайнятої позиції завдає йому рішучої поразки і зупиняє його подальше пересу­вання. Танковий батальйон (рота) і механізований батальйон (рота) на бойових машинах піхоти при не­обхідності висуваються на підготовлений вогневий рубіж.

Одержавши наказ на участь у проведенні контрата­ки, командир батальйону (роти) висилає розвідку, уточ­нює завдання підрозділам і вогневим засобам. Баталь­йон (рота) під прикриттям вогню артилерії, додержую­чись заходів щодо захисту від високоточної зброї, швид­ко висувається у вказаному напрямку, вогнем танків, бо­йових машин піхоти та інших вогневих засобів завдає поразки противнику, розладнує його бойові порядки і у взаємодії з сусідніми підрозділами рішуче контратакує противника переважно у фланг або в тил.

Батальйон (рота) першого ешелону бригади, полку (батальйону) підтримує контратаку вогнем або за нака­зом командира бригади, полку (батальйону) частиною сил бере участь у контратаці, знищує противника, який вклинився в оборону, і відновлює положення.

83. Командир батальйону (роти), який складає про­тидесантний резерв дивізії, бригади (полку), встановив­ши початок висадки повітряного десанту противника або одержавши завдання щодо знищення десанту, висилає додаткову розвідку, уточнює (ставить) завдання підроз­ділам і приданим вогневим засобам. Батальйон (рота) швидко висувається в район висадки повітряного де­санту, з ходу розгортається в бойовий порядок, вогнем '

** усіх засобів завдає поразки противнику і рішучою атакою завершує знищення десанту. Якщо повітряному десанту противника вдалося ви­садитися, зібратися і почати висування до об'єкта на­паду, батальйон (рота) швидко висувається до против­ника, діями вогневих засад і похідної охорони сковує його і завдає йому поразки, а головними силами у зу­стрічному бою завершує знищення десанту. У тому випадку, коли знищити повітряний десант противника з ходу не вдалося, батальйон (рота) активними діями сковує його, завдає йому поразки вогнем усіх засобів і після короткої підготовки знову атакує противника і знищує його.

Після знищення повітряного десанту противника ба­тальйон (рота) висувається в призначений район у готовності для знищення нових десантів або для вико­нання інших завдань.