Підготовка наступу

145. Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдан­ня підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ура­ження противника, всебічного забезпечення бою і управ­ління); підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; органі­зацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

146. Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону (роти) більшу частину роботи щодо організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) проводить на місцевості. Із заняттям вихідного району (вихідної позиції) або з виходом танків на очікувальні позиції командир батальйону (роти) організовує спостереження і охорону, ставить завдання ротам (взводам) і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки щодо інженерного дообладнання вихідного ра­йону (вихідної, очікувальної позиції), звертаючи особ­ливу увагу на ретельне маскування інженерних спору­джень і виконання заходів щодо захисту від зброї масо­вого ураження і високоточної зброї.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти) приймає рішення і доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості, надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир батальйону (роти) не має можливості виїха­ти на місцевість з підпорядкованими командирами рот (взводів), всю роботу щодо організації бою він прово­дить по карті або на макеті місцевості, при цьому бо­йові завдання підрозділам і порядок взаємодії він уточ­нює під час їхнього висування на рубіж переходу в ата­ку та з початком атаки.

У задумі бою командир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгро­му противника (якого противника, де, в якій послідов­ності і як розгромити з указанням порядку його ура­ження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а та­кож порядок дій підрозділів) боновий порядок батальйо­ну (роти).

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир батальйону (роти) визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні ра­йони (позиції), вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування; під час наступу механізованого батальйону на автомобілях — місця посадки десантом на танки.

147. Рекогносцировка проводиться з метою вивчення місцевості і уточнення прийнятого по карті рішення. До неї залучаються командири рот (взводів), окремих під­розділів, а також командири приданих і підтримуючих

підрозділів Коли командирам рот виїхати на місцевість з командирами взводів немає можливості, командир батальйону залучає на рекогносцировку і командирів взводів рот першого ешелону.

У ході рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, призначає (вказує) орієнтири і уточнює:

передній край оборони противника, підступи до ньо­го, наявність і характер загороджень і перешкод, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо проти­танкових, резервів, рубежі можливих ударів його бойо­вих вертольотів і встановлення мінних полів засобами дистанційного мінування, відкриті фланги і проміжки, сильні і слабкі місця в обороні противника та можливі його дії;

фронт наступу і напрямок зосередження основних зу­силь, бойові завдання ротам (взводам) і приданим під­розділам;

цілі (об'єкти) противника, які підлягають вогневому ураженню;

вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів і терміни їхнього інженерного обладнання;

місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, час їх пророблення (влаштування), місця оснащення танків катковими мінними тралами;

маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку;

напрямок переміщення командно-спостережного пунк­ту батальйону і місця розгортання підрозділів техніч­ного забезпечення і тилу.

Командир механізованого батальйону (роти) під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником уточнює вихідні позиції рот (взводів) для на­ступу, місця для пропускання танків та їхнє позначення, а під час наступу з ходу — рубіж спішування рот (взво­дів); для підрозділів на автомобілях, крім того, — місця посадки десантом на танки і збору автомобілів після спішування особового складу.

148. Під час постановки завдань командир батальйо­ну в бойовому наказі вказує:

ротам першого ешелону, в тому числі при­даній танковій (механізованій) роті, — засоби посилен­ня, найближче завдання і напрямок продовження на­ступу, вихідні позиції і час їхнього заняття, хто підпідтримує: роті другого є ш є л о н у — вихідну (очікуваль­ну) позицію і час її заняття, можливі рубежі введення в бій, найближче завдання і напрямок продовження наступу, засоби посилення під час введення в бій;

резерву — вихідну позицію, напрямок і порядок переміщення в ході наступу, завдання, до виконання яких бути готовим;

приданим підрозділам артилерії і мі­нометній (артилерійській) батареї ба­тальйону — цілі для ураження в період вогневої під­готовки атаки, з початком атаки і кого підтримувати, завдання щодо забезпечення введення в бій другого еше­лону і відбиття контратак противника, вогневі позиції, маршрут і порядок висування, час готовності до відкрит­тя вогню, порядок переміщення;

гарматам і танкам, виділеним для стрільби прямою наводкою, — цілі для ура­ження в період вогневої підготовки атаки і з початком атаки, вогневі позиції та час їхнього заняття, дії після виконання завдання;

гранатомети ому підрозділу — цілі для знищення і подавлення в період вогневої підготовки ата­ки і з початком атаки, вогневу позицію, маршрут і по рядок висування, напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню, кого підтримувати під час атаки, зав­дання щодо забезпечення введення в бій другого ешело­ну, прикриття флангів, відбиття контратак піхоти про­тивника, місце в бойовому порядку батальйону і порядок переміщення;

протитанковому підрозділу — цілі для зни­щення в період вогневої підготовки атаки, вогневу пози­цію, час і порядок її заняття, місце в бойовому порядку батальйону, напрямок і порядок переміщення в ході бою, завдання, до виконання яких бути готовим, і можливі рубежі розгортання,

приданому зенітному підрозділу — в яких напрямках вести розвідку повітряного противника і які підрозділи прикрити під ударів з повітря у вихід­ному районі, під час висування, розгортання, атаки пе­реднього краю оборони противника і наступу в глибині, місце в колоні під час висування і п бойовому порядку батальйону, порядок переміщення, час і ступені готов­ності;

приданому інженерно-саперному під­розділу— місця і час пророблення проходів у заго

родженнях і влаштування переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони противника, напрямок пе­реміщення і порядок пророблення проходів у загород­женнях противника в глибині його оборони.

Під час постановки завдань командир роти в бойово­му наказі вказує:

механізованим (танковим) взводам — засоби посилення, об'єкт атаки і напрямок продовжен­ня наступу, вихідну позицію;

приданому артилерійському підрозді­лу — вогневі завдання, час і порядок їхнього виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

приданим вогневим засобам — цілі для ураження під час атаки переднього краю оборони про­тивника, місце в бойовому порядку і порядок перемі­щення.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти), крім того, в третьому пункті бойового наказу вка­зує маршрут висування батальйону (роти), рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, місця по­садки особового складу десантом на танки (для підроз­ділів на автомобілях), рубіж спішування для механізо­ваних рот (взводів), які атакують в пішому порядку, і рубіж переходу в атаку. Під час постановки завдань під­розділам у цьому випадку замість вихідних (очікуваль­них) позицій і часу їхнього заняття він указує час про­ходження рубежів (пунктів).

149. Взаємодію командир батальйону (роти) органі­зовує за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань. Організовуючи взаємодію, він пови­нен переконатися у правильному розумінні командирами рот (взводів) поставлених завдань і способів їх вико­нання.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) зобов'язаний:

узгодити дії підрозділів родів військ під час перегру­пування (зміни) або в період висування і розгортання їх у бойовий порядок, під час нанесення противником ударів авіацією і розвідувально-ударними комплексами, проведення ним контрпідготовки і дистанційного міну­вання на маршрутах висування і рубежах розгортання;

встановити порядок заняття ротами (взводами) ви­хідних позицій для наступу, порядок пропускання тан­ків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкового батальйону (роти) — порядок ведення вогню під час переходу в атаку і проходження танками вихідного положення механізованих підрозділів;

під час наступу з ходу встановити порядок висування і розгортання в бойовий порядок танкових, механізова­них і протитанкових підрозділів, посадки особового скла­ду механізованих підрозділів десантом на танки, а та­кож порядок висування г заняття вогневих позицій штат­ними і приданими вогневими засобами;

визначити час і порядок оснащення танків катковими мінними тралами, пророблення ними проходів в загоро­дженнях перед переднім краєм оборони противника і в глибині; порядок пророблення проходів и загороджен­нях, в тому числі раптово встановлених засобами ди­станційного мінування, влаштування переходів через перешкоди і способи їх позначення;

узгодити порядок і способи атаки переднього краю оборони противника танковими і механізованими під­розділами, ведення ними вогню і подолання загороджень та перешкод; під час атаки в пішому порядку — уточни­ти порядок спішування особового складу;

узгодити дії механізованих і танкових рот (взводів) з вогнем артилерії і ударами авіації, з діями гранато-метних, протитанкових підрозділів і сусідів щодо зни­щення противника в опорних пунктах на першій позиції, піл час бою в глибині оборони, особливо щодо знищення протитанкових засобів противника, і під час відбиття його контратак;

указати цілі, які уражаються в період вогневої під­готовки атаки гарматами і танками, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також гранатометним і протитанковим підрозділами, порядок відкриття і ведення ними вогню і підтримки наступаючих підрозділів під час подолання загороджень і перешкод перед переднім кра­єм оборони противника, під час атаки і розвитку насту­пу в глибині;

уточнити місце розвідувального (бойового розвіду­вального) дозору (дозорного відділення, танка) в бойо­вому порядку батальйону (роти) під час атаки против­ника, рубіж і час початку ведення розвідки, напрямок або об'єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтри­мування зв'язку і подання доповідей;

узгодити порядок переміщення другого ешелону (ре­зерву) і забезпечення введення його в бій, захисту від високоточної зброї, способи спільних дій з підрозділами першого ешелону щодо нарощування зусиль для розгром

му противника, який протистоїть, а також щодо знищен­ня дрібних груп противника, які залишилися в тилу наступаючих військ, і порядок перепідпорядкування за­собів посилення,

уточнити порядок переміщення в ході бою штатної і приданої артилерії, гранатометного і протитанкового підрозділів, а також інших штатних і приданих підроз­ділів;

визначити порядок дій зенітного підрозділу щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противни­ка, а також порядок відкриття і ведення вогню по його низько літних цілях танковими і механізованими під­розділами;

повідомити сигнали оповіщення, управління і взає­модії, сигнали розпізнавання своїх літаків і вертольотів, а також способи позначення свого положення.

Під час наступу в напрямку дій тактичного повітря­ного десанту командир батальйону (роти) вказує поря­док з'єднання з ним, сигнали взаємного розпізнавання і радіо дані для зв'язку.

Взаємодія організовується найбільш повно на гли­бину найближчого завдання.

Під час організації взаємодії можуть узгоджуватися й інші питання, а також указуватися її можливі зміни в ході бою.

150. Підготовка батальйону (роти) до виконання бойового завдання полягає у підготовці особового скла­ду, озброєння і техніки до бойових дій, в поповненні за­пасів ракет, боєприпасів, палива, інших матеріальних засобів, а також у проведенні інших заходів.

Розрахунки дій підрозділів за термінами здійсню­ються відносно часу («Ч»), в який механізовані і танко­ві підрозділи, які атакують, повинні одночасно увірва­тися на передній край оборони противника.

Підготовка вихідного району для наступу і місце­вості до переднього краю оборони противника включає: фортифікаційне обладнання вихідних позицій механізо­ваних і танкових рот, вогневих позицій артилерійських і вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, стартових (вогневих) позицій зенітного під­розділу, командно-спостережних і спостережних пунктів, районів розташування підрозділів технічного забезпечен­ня і тилу; влаштування інженерних загороджень: підго­товку маршрутів для висування і рубежів розгортання; здійснення заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї, маскування та інші за­ходи.

151. До початку наступу командир батальйону (роти) подає практичну допомогу підлеглим командирам у під­готовці підрозділів, перевіряє їхню готовність до виконан­ня бойового завдання, забезпеченість усім необхідним для ведення бою і доповідає командиру бригади, полку (батальйону). Виявлені недоліки усуваються на місці. У призначений час він оголошує командирам штатних і приданих підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час «Ч».