Оборона зимою

113. Природні умови зимою суттєво впливають на організацію оборони і бойове використання військ.

Місцевість з великою кількістю боліт, озер, рік, ви­сот та інших важко прохідних ділянок, а в зимовий період глибоке снігове покриття сприяє створенню оборони меншими, ніж у звичайних умовах, силами.

114. Оборона зимою організовується на широкому фронті на доступних для наступу противника напрям­ках і будується, як правило, окремими ротними і взвод­ними опорними пунктами, які підготовляються до кру­гової оборони. Основні зусилля зосереджуються па утриманні доріг і прилеглих до них висот, населених пунктів, між озерних дефіле, переправ через водні пере­шкоди та інших важливих об'єктів.

Оборонні позиції потрібно вибирати на підвищених місцях.

Проміжки між ротними і взводними опорними пунк­тами можуть бути більшими, ніж у звичайних умовах. У них улаштовуються різноманітні загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.

Організовуючи оборону зимою, командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: напрямки, най­більш доступні для дій противника, особливо його ди­версійно-розвідувальних груп, і засоби їхнього знищен­ня; заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот та інших важливих об'єктів, щодо забез­печення флангів і проміжків, підготовки озброєння і техніки, а також засобів захисту до роботи в умовах низьких температур, щодо обладнання укрити для обі­гріву особового складу і захисту його від переохоло­дження і обмороження; порядок розчищення фортифі­каційних споруджень і відновлення загороджень після сильних снігопадів, улаштування в умовах бездоріжжя водостоків у траншеях, укриттях і вогневих позиціях.

З метою підтримання високої бойової готовності під­розділів командир батальйону (роти) повинен частіше перевіряти несення служби особовим складом у заметіль і снігопад.

115. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) враховуються глибина снігового по­криття, глибина промерзання ґрунту, товщина і стан льоду на водних перешкодах. На скельному ґрунті і на болотистій місцевості фортифікаційні спорудження бу­дуються, як правило, насипного типу. Для цього вико­ристовується сніг, лід та камінь. При глибокому снігово­му покритті широко застосовується влаштування тран­шей і ходів сполучення із снігу.

Схили, які обернені до противника, при наявності ча­су обливаються водою для обмерзання. На підступах до оборони ділянки доріг в дефіле і важко прохідних місцях, укриття перед переднім краєм оборони, які можуть бути використані противником, руй­нуються або мінуються. Перед переднім краєм і в глиби­ні оборони влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на ріках, озерах і в затоках на окремих ділянках підготовляється до підриву.

Фальшиві спорудження через легкість їх улаштуван­ня і важкість маскування наявних окопів і укрити набу­вають великого значення

116. Під час організації технічного і тилового забез­печення в батальйоні (роті) передбачається створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, палива і підтримання в постійній готовності до застосу­вання в умовах низьких температур озброєння і техні­ки. У зимовий час вживаються заходи щодо запобігання обмороження.

Медичний пункт батальйону розміщується, як прави­ло, в опалюваних приміщеннях або укриттях і забезпе­чується запасом палива, а також теплим одягом для поранених і хворих.