Молодіжний рух у США та німеччині

Організований молодіжний рух США вирізняється чи не найдовшим історичним шляхом та чи не найбільшою масовістю у світі. За найбільш скромними підрахунками, 55% усіх дорослих американців беруть участь у тих чи інших формах громадської роботи, щорічно віддаючи громадським справам 84 мільярди годин. Значну частку цих людей складає молодь.

У 50-х роках американська молодь та зокрема студентство вперше проявили себе як активна політична сила, здатна відстоювати свої позиції нарівні з політичними партіями та " дорослими" громадськими організаціями. Молодь того часу виступала за громадянські свободи - свободу слова, організацій, зборів і т. ін. Так, було створено Американську асоціацію студентів університетів за академічну свободу, Студентський союз за громадянські свободи, члени яких виступали проти обмеження демократичних прав і свобод. Студенти підтримували боротьбу викладачів проти " присяги про лояльність" та проти звільнення тих, хто незгоден з офіційними політичним курсом керівництва країни і політикою маккартизму (слід визнати, що незважаючи на наявність елементів подібної політики в минулій та сучасній історії незалежної Україні молодь залишається осторонь обговорення цієї проблеми).

Великий вплив на підйом політичної активності наприкінці 50-х років справив рух за громадянські права негритянського населення. Боротьба негрів проти расизму, дискримінації й сегрегації отримала широку підтримку серед американського студентства, більшість якого попри наявність відверто расистських молодіжних угруповань (наприклад " Ку-клукс-клану") негативно ставилася до приниження чорних американців. Проявом солідарності з боротьбою чорношкірих стали виступи студентів проти дискримінації негритянських студентів у вищих навчальних закладах. Після рішення Верховного Суду 1954 року про десегрегацію шкільного навчання широкого розмаху набули виступи з вимогами про втілення його в життя. Зокрема в 1957 та 1958 роках у Вашингтоні були проведені Марші молоді за інтегровані школи, в останньому з яких узяло участь до 15 тис. чоловік.

У ці часи стає помітним і підлітковий громадський рух. За державної підтримки постали організації, що займалися " формуванням характеру" й " моральним удосконалюванням" школярів, такі як бойскаути та дівчата-скаути і т. п. Окрім них, активно діяли так звані " професійні" молодіжні організації - " Майбутні фермери Америки", " Майбутні домогосподарки", " Майбутні бізнесмени", " Здобутки молодих", які прищеплювали молодим людям професійні навички. Відтак сьогодні близько трьох мільйонів дівчат у віці від шести до сімнадцяти років є герл-скаутами. Вони опановують навички громадської роботи, вивчають ремесла й мистецтва, займаються туризмом та іншими видами діяльності на відкритому повітрі.

Бурхливий спалах народжуваності в 50-х роках спричинився до того, що в Сполучених Штатах сформувалося численне покоління молоді, що досягло зрілості в 60-70-х років минулого ХХ століття, виявивши найвищу за всю історію країни політичну активність.

У період 60-80-х років молодіжний рух США характеризувався масовістю, а воднораз наявністю суперечливих тенденцій у настроях його учасників. До середини 70-х років провідні позиції серед молодіжних організацій посідали Національна федерація молодих республіканців (НФМР), що нараховувала 300 тис. осіб, " Молоді американці за свободу" (МАС), в лавах якої перебувало 90 тис. членів; Інститут міжуніверситетских досліджень (НМУД), що об'єднував 700 осередків, у діяльності яких брали участь 30-35 тис. студентів і молодих викладачів.

У 60-ті роки багато молодих людей жили за принципом, сформульованим президентом Джоном Ф. Кеннеді: " Не питай, що може зробити держава для тебе, - питай, що ти можеш зробити для неї". Це був період зростання політичної свідомості й поширення бунтівних настроїв. В університетських містечках багато молодих людей протестували проти продовження війни у В'єтнамі. Вони влаштовували демонстрації, виступаючи також і проти расової сегрегації та бідності.

Прогресивність молодої частини американської молоді отримала яскравий вияв у тому, що, напевно, не було жодної нагальної проблеми життя країни, стосовно якої молодь не сформулювала би своєї публічної позиції, організовуючи мітинги, конференції, створюючи об'єднання та гуртки.

Молодь турбувало питання правдивості та моральності змісту навчальних програм, складу викладачів. Для перевірки підручників і книг у шкільних бібліотеках на предмет наявності в них елементів расової та національної дискримінації гуртки " Моральна більшість", " Форум орлят", " Консервативний фокус", Комітет за виживання вільного конгресу створили організацію " Бібліотечний суд". Її представники змусили ч вилучити зі шкільних бібліотек 30 штатів книги понад 130 авторів.

Молодіжні організації прагнули осучаснити знання школярів і студентів про бізнес, сприяти їх поширенню серед них. У цьому напрямку діяли Об'єднана рада економічної освіти, Фонд економічної освіти, Національна рада інвестицій в Америку, Фонд досліджень з економіки та освіти, Інститут прикладної економіки, Академія економічної освіти, Освітня ліга американізму. На додаток до них у середині 70-х років були створені Національна асоціація за вільне підприємництво і Центр захисту вільного підприємництва.

Проблеми вартості навчання, матеріальної допомоги, фінансування університетів і коледжів стали предметом пильної уваги студентів. У 70-ті роки стали виникати нові студентські організації, провідним завданням яких була боротьба проти погіршення матеріального становища студентів. Починаючи із середини 70-х років протест студентських організацій був спрямований проти підвищення вартості навчання, обмеження розміру стипендій і кредитів для нужденних студентів, скорочення бюджетних асигнувань для вищих навчальних закладів. Органи студентського самоврядування висували свої вимоги у формі заяв, петицій, виступів, у тому числі на адресу адміністрацій університетів і коледжів та відповідних органів влади. Координацією такої діяльності в загальнонаціональному масштабі займалося Національне студентське лобі.

Роль молоді й студентів була також помітна в русі споживачів та в діяльності так званих " дослідницьких груп на захист суспільних інтересів", які в середині 70-х років діяли в 21 штаті, займаючись розслідуванням і викриттям зловживань великого бізнесу. Значну підтримку серед молоді одержала організація " Спільна справа", що також виступала з позицій захисту суспільних інтересів. У 80-ті роки частина молоді брала участь у діяльності партії громадян, що виступала на захист екології.

Результатом діяльності різного роду реформаторських груп й об'єднань іноді ставало створення прогресивних виборчих коаліцій, що висували своїх кандидатів у місцеві органи влади. Як правило, такі коаліції домагалися успіху в містах зі значною часткою студентства серед населення. У 70-ті роки студенти повели активну боротьбу за скасування цензу осілості, що не давали їм можливості брати участь у виборах. Було створено ряд студентських об'єднань, які виступали за зміну законів про вибори для студентів, діяв Національний рух студентів-виборців. У результаті цієї боротьби в 26 штатах вдалося домогтися скасування обмежень для студентів.

Молодіжні й: студентські організації брали участь у виступах за заморожування ядерних озброєнь, зокрема у створенні й діяльності таких організацій, як Кампанія за заморожування ядерних озброєнь, " Громадяни проти ядерної війни", " Епіцентр вибуху", Рада за придатний для життя світ та ряд інших. Усього до початку 1985 року в США діяло понад тисяча подібних груп й організацій національного та місцевого рівня.

Молодь також була стурбована проблемою голоду. Вона піклувалася про інших людей в зарубіжних країнах. Так, в 1985 році організатори проекту " Діти для дітей" подали посильну допомогу голодуючим дітям Ефіопії: у ході виконання цього проекту групі дітей із Нью-Йорка вдалося зібрати 250 тисяч доларів. Того ж 1985 року в рамках благодійної програми " Допомога заради життя" в Англії та Сполучених Штатах були одночасно проведені два концерти рок-музики, під час яких було зібрано 40-50 мільйонів доларів для подання допомоги голодуючим в Африці.

Величезну активність проявляли релігійні молодіжні організації. У їхніх акціях одне з основних місць посідали вимоги ввести в школах молитви, а також звільнити від податків релігійні та приватні школи. Ці цілі відстоювали організації " Голос християнина", Національна християнська коаліція дій, Християнська асоціація молодих людей.

Білл Клінтон сказав: " Американський народ завжди вірив у дві великі ідеї: що завтра можна жити краще, ніж сьогодні, і що кожен американець несе за це особисту моральну відповідальність". Ці ідеї поділяє американська молодь, дивуючи весь світ відвагою, з якою вона бореться за краще життя для себе і своїх дітей.

Що представляє собою сьогоднішня американська молодь? Ось як характеризують її виконавці дослідження " Настрої американської молоді": молоді люди " налаштовані досить рішуче; в їхні плани входить здобуття освіти після закінчення середньої школи, успішна кар'єра, шлюб і виховання дітей в атмосфері поваги й любові. У них мало високих мрій про необхідність " зміну світу", натомість замість цього вони вирішили внести свій посильний внесок у поліпшення життя своєї родини, друзів і суспільства, у якому живуть".

А чи багато молодих українців ставлять перед собою як мету життя речі, пов'язані з " поліпшенням життя суспільства, у якому живуть"?

Сьогоднішній рівень добробуту американців - також результат активної громадської роботи молодих людей країни. Молодіжні об'єднання США мають стати прикладом для наслідування для українських організацій, що вже на вітчизняному грунті формуватимуть суспільство честі, рівності та миру.

Молодіжний рух у Федеративній Республіці Німеччина по праву вважається ознакою наявності розвинутого громадянського суспільства в цій державі. Він об'єднує представників молодіжних неурядових, часто міжнародних організацій та спеціалізованих організацій з роботи з молоддю, його проблемами опікується також Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок і молоді.

Починаючи з 1989 року, тобто року об'єднання двох німецьких держав, розвиток молодіжного руху Німеччини характеризується широким співробітництвом держави і недержавних організацій, а також фінансовою підтримкою урядом діяльності молодіжних організацій, яка грунтується на принципі субсидіарності. Цікаво, що органи місцевого самоврядування всіх рівнів, а також федеральні органи окремим пунктом записують до своїх програм дій та бюджетів співробітництво з молодіжними організаціями та стимулювання їх розвитку. На історію становлення сучасного молодіжного руху в ФРН справили вплив такі чинники: по-перше, створення 1989 року Федерального фонду дітей та молоді, по-друге, затвердження урядом об'єднаної Німеччини Політичної молодіжної програми Федерації зі створення і розвитку організацій недержавної допомоги молоді на нових федеральних землях. Остання була успішно завершена наприкінці 1995 року, створивши необхідні умови для вільного становлення і діяльності молодіжних організацій на території колишньої НДР.

Одним із нових і досить серйозних викликів молодіжним рухам на території об'єднаної Німеччини стало зростання кількості праворадикальних молодіжних організацій. Одним із найбільш дієвих способів розв'язання цієї проблеми є співробітництво держави із молоддю, проведення відповідної урядової політики, спрямованої на забезпечення молоді можливостей навчання і праці, освіти й дозвілля. Так, Федеральне міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок і молоді нещодавно ухвалило Програму дій проти агресії і насилля, що кардинально відрізняється від традиційних методів роботи з молоддю, оскільки скерована в першу чергу на встановлення контакту з кожною молодою людиною та донесення до неї послання про небезпеку радикалізму. федеральний уряд постійно заохочує молодіжний рух Німеччини до співпраці. Наприклад, відповідно до ст. 84 закону про допомогу дітям і молоді від 26 липня 1990 року центральний уряд щороку подає до Бундестагу та Бундесрату звіт про стан справ у молодіжній політиці, свої цілі та досягнення в допомозі дітям і молоді. На обговорення цього звіту зазвичай запрошуються представники молодіжних організацій, які консультують уряд із питань подальшого розвитку допомоги молоді та підбиття підсумків роботи за кожен рік. Ефективність такої співпраці не викликає сумнівів, оскільки молоді люди самі мають право висловитися з приводу ситуації в молодіжному русі та умов життя молоді. Важливо, що звіти, які є результатом наполегливої роботи, справляють значний вплив на законодавчі процеси у сфері дитинства, молоді та сім'ї.

Спектр недержавних молодіжних організацій у Німеччині надзвичайно різноманітний. Він простягається від союзів і організацій, що діють на федеральному рівні, та регіональних об'єднань до місцевих ініціативних груп. У своїй діяльності всі вони є автономними, тобто самостійно визначають зміст та цілі своєї діяльності в рамках законодавства ФРН. Молодіжні неурядові організації зазвичай створюються для виконання конкретних завдань. Спеціалізуючись у якійсь окремій сфері, вони зрештою доходять до усвідомлення потреби в створенні повноцінного об'єднання молоді, яке продовжує роботу в якійсь конкретній сфері, найчастіше соціальній.

Діяльність молодіжних організацій Німеччини є складовою процесу соціалізації, яка, проте, суттєво відрізняється від її класичних складників своєю добровільністю, самоорганізацією та самовизначенням. Зазвичай молодіжні організації ставлять собі за мету виховання та навчання молоді, спілкування й організацію дозвілля, подання допомоги та надання консультацій, представлення інтересів молодих людей у всіх сферах життя перед державою та суспільством. У Німеччині таке явище прийнято називати " політикою поперечного зрізу", тобто політикою втручання в усі політичні процеси і рішення, які стосуються інтересів молоді.

На земельному рівні переважна більшість молодіжних об'єднань (як правило, без політичних молодіжних організацій) об'єднується в земельні округи молоді. Правові форми таких округів різноманітні: вони можуть бути юридичними особами, зареєстрованими об'єднаннями або неправоздатними групами. Важливим молодіжною структурою федерального рівня є Німецький федеральний округ молоді, до якого належать майже всі великі молодіжні організації та земельні округи молоді за винятком Німецької спортивної молоді та партійно-політичних молодіжних організацій.

Причиною об'єднання молодіжних організацій на рівні земель є те, що завдяки цьому в них з'являється можливість ефективно представляти інтереси молоді в земельних урядах і парламентах, а також перед громадськістю земель. Цей процес відбувається за дотримання інтересів молодіжних організацій, визнання різноманітних суспільно-політичних, світоглядних та релігійних їх позицій та без зазіхань на їхню самостійність.

У межах різних організаційних структур земельних округів молодіжні організації, що входять до їх складу, намагаються впливати на розвиток концепції молодіжної політики та діяльності. Це відбувається в тому числі й шляхом створення молодіжних структур, а насамперед через ініціювання, проведення чи підтримку спільних акцій, ведення спільної публічної та організаційної молодіжної роботи. У центрі уваги перебуває політична просвітницька робота та проведення публічних політичних заходів.

Такий принцип молодіжної роботи в Німеччині не новий. Річ у тім, що така організаційна структура, що була прийнята ще 1949 року, давно довела свою ефективність, даючи молодіжним організаціям можливість спільно заявляти в рамках ділового співробітництва про інтереси молоді державним органам, політичним та громадським угрупованням.

Серед інших важливих завдань молодіжних організацій Німеччини - міжнародний молодіжний обмін, міжкультурне спілкування, міжнародні семінари для керівників молодіжних об'єднань і співробітництво на різноманітних рівнях із європейськими молодіжними структурами. Організовуючи зустрічі молоді, вони сприяють тому, щоб молодь різних країн краще знала і розуміла один одного. Адже контакт з іншими країнами і культурами допомагає молодим людям знайти своє місце в суспільстві і краще збагнути проблеми своєї країни. Міжнародні молодіжні організації, що мають представництва в Німеччині, зазвичай приділяють багато уваги роботі з органами європейського політичного співробітництва молоді на рівні Європейського Союзу та Ради Європи. Крім того, молодіжна політика Німеччини здійснюється й через наявні двосторонні угоди про молодіжне політичне співробітництво і через роботу змішаних спеціальних комітетів із двостороннього співробітництва в молодіжній сфері. На сьогоднішній день із 23 країнами підписано урядові договори й угоди, пов'язані з відповідними спеціальними комітетами (що складаються з представників урядів та неурядових організацій), які досягають згоди щодо основних напрямків молодіжного обміну, а також стосовно характеру й обсягу обмінів із даною країною. Існують також спеціалізовані програми навчання та підвищення кваліфікації. Не нівелюючи провідної керівної ролі і відповідальності федерації, землі та громади несуть спільну відповідальність за подальший розвиток і підтримку міжнародної молодіжної роботи. Така робота стосується всіх сфер життя суспільства - політичної, культурної, соціальної та спортивної, що є важливими для молоді. Також проводяться відповідні молодіжні зустрічі. Як правило, такі програми здійснюються неурядовими молодіжними організаціями, передовсім міжнародними освітніми центрами. Прикладами такої співпраці є Німецько-французьке та німецько-польське молодіжне бюро.

Німецький федеральний округ молоді разом з іншими молодіжними організаціями утворюють Німецький національний комітет із молодіжної роботи. Окрім Німецького федерального округу як організації політичної молоді, до складу Німецького національного комітету з міжнародної молодіжної роботи входять земельна організація молоді " Молодий союз Німеччини" та такі молодіжні організації, як Об'єднання євангелістської молоді, " Молоді соціалісти СДП Німеччини", Союз німецької католицької молоді, " Молодь німецького союзу службовців", " Молоді ліберали", Юні пожежники Німеччини, Союз німецьких дівчат-скаутів, Федеральний союз молодих демократів, Союз сільської молоді Німеччини, " Німецька молодь у Європі", Німецька Шреберюгенд, Молодіжний Червоний хрест, " Молоді туристи Німеччини", Конгрес молодіжних профспілок, " Молодь профспілки німецьких службовців", " Молодь німецького товариства рятівників", " Молодь німецького альпійського союзу", Молодіжне бюро союзу робітничої доброчинності, " Молоді друзі природи", " Молоді захисники природи", Організація німецьких скаутів, " Солідарна молодь Німеччини", " Соціалістична молодь Німеччини - соколи". Асоційованими його членами є об'єднання " Нові демократичні молодіжні організації", Робітничий округ центральних молодіжних організацій, Молоді європейські федералісти та Бундюгенд. Завдяки спільній діяльності в Німецькому національному комітеті з міжнародної молодіжної роботи німецькі молодіжні організації представлені в різноманітних структурах багатостороннього молодіжного співробітництва в Європі, наприклад у Європейському молодіжному форумі, створеному в липні 1996 року шляхом об'єднання Європейської ради молодіжних організацій, Молодіжного форуму Європейського Союзу і Європейського координаційного бюро міжнародних молодіжних організацій.