Етапи формування молодіжного руху в Україні

На сучасному етапі, у молодіжному русі України можна зробити певні висновки:

1. по-перше, в Україні наявні як масова організована соціально-політична активність (у вигляді організованої в громадські організації, творчі спілки тощо, молоді та неформальної самоорганізованої молодіжної ініціативи, під час «молодіжні субкультури»), так і вузькоцільові рухи, які взаємно доповнюються;

2. по-друге, сучасний молодіжний рух в Україні найбільш адекватно виражений саме у вузькоцільових рухах, вплив яких на молодь, на даному етапі, переважає усі інші.

Структуризація українського суспільства викликала, відповідно, і структуризацію своєї складової частини – молодіжного руху в усіх його проявах.

Вийшовши з етапу масових громадсько-політичних акцій, молодіжний рух зорієнтувався на зорганізованому боці, як найбільш ефективній формі захисту своїх інтересів.

За допомогою організації, молоді люди мають можливість повніше зреалізувати свої інтереси, запити та потреби, тобто, само реалізуватися як особистості; молодіжні організації дозволяють адекватно відрегулювати стосунки молоді з державою, її структурами. Вважається, що саме молодіжні організації є інструментом найбільш дієвої соціалізації молодого покоління.

Молодіжні організації на добровільних засадах об’єднують молодих людей задля захисту їх певних спільних інтересів. Крім того, як правило, ці інтереси дійсно є специфічними, в силу вікової ознаки членства в цій організації. Зокрема, організація може мати вузько фаховий напрямок, або ж навпаки – загально громадський, чи навіть – політичний.

Молодіжні організації переважно виникають в наслідок усвідомлення неформальною групою молодих людей необхідності «акту формалізації» своїх внутрішньо групових відносин, задля ефективності досягнення спільних цілей. Актом формалізації і є створення організації. Іншими словами, відбувається формалізація внутрішньої ієрархії та відносин.

Найбільшого поширення набув ідеологічний підхід, тобто, класифікація молодіжних організацій виходячи з їх ідеологічно-політичних орієнтацій. Однак, слід зазначити, що хоча вплив політичних структур та ідеологічних течій на організований молодіжний рух досить значний, однак він все ж не є визначальним. Існує цілий ряд молодіжних організацій, які абсолютно політично чи ідеологічно не заангажовані.

Тому, намагаючись класифікувати молодіжні структури, слід як головний критерій розглядати не ідейно-політичне забарвлення, а характер діяльності організації.

Найбільш повну систематизація типологій молодіжних об’єднань виклав проф. В.Якушик. Для створення комплексної типології молодіжних об’єднань потрібно згрупувати головні критерії їх класифікації у п’ять блоків:

- соціальна база молодіжного об’єднання;

- специфіка генези (процесу виникнення), організаційних принципів та структури молодіжного об’єднання;

- особливості системи здійснюваних молодіжним об’єднанням функцій;

- місце молодіжного об’єднання в суспільстві;

- характер впливу молодіжного об’єднання на суспільні процеси.

В сучасній Україні існує система молодіжних структур. Перш за все вони відрізняються поміж себе характером своєї діяльності. Тому ми пропонуємо власну типологізацію молодіжних об’єднань, критерієм якої і є характер діяльності кожної окремої молодіжної організації.

Специфіка такого підходу дає підстави для введення цілої низки їх типології: