Заняття № 8-9

Змістовий модуль 4 Точність форми і розташування поверхонь

ПЛАН:

1 Взаємозамінність за формою і розташуванням поверхонь деталей. Відхилення форми циліндричних поверхонь. Відхилення форми плоских поверхонь.

2 Відхилення розташування, залежні та незалежні допуски розташування. Допуски розташування осей отворів для кріпильних деталей.

3 Позначення граничних відхилень форми і розташування поверхонь

Мета заняття: Необхідно вивчити поняття і визначення: реальний профіль і реальна поверхня, пряма, що прилягає, поверхня, площина, що покладені в основу нормування; система відліку відхилень форми і розташування поверхонь; розглянути відхилення форми циліндричних і плоских поверхонь, а також відхилення розташування поверхонь і осей. При цьому слід звернути увагу на сутність залежних і незалежних допусків розташування та їхнє практичне застосування, а також на умовне позначення допусків форми і розташування на кресленнях.

Мета виховна: Неточності форми і розташування поверхонь – це результат не збігання технологічних і конструкторських баз і неточності обробки

Самостійна робота № 4

ТЕМА: Точність форми і розташування поверхні

Література: 1, с.77-86; 2, с.100-120; с. 611-614; заняття № 8-9, с. 56 - 72

1 Взаємозамінність за формою і розташуванням поверхонь деталей (ДСТУ 2498-94)

Відхилення та допуски форми поверхонь

Відхиленням форми поверхні чи профілю називається від­хилення реальної поверхні або реального профілю від форми номінальної поверхні чи номінального профілю.

Реальна поверхня - це поверхня, що обмежує деталь та відокремлює її від навколишнього середовища.

Реальний профіль - це профіль, що отримується при пере­тині реальної поверхні деталі площиною (переважно перпенди­кулярною до поверхні).

Номінальна поверхня - це ідеальна поверхня, номінальна форма якої задана кресленням чи іншою технічною докумен­тацією.

Номінальний профіль - профіль номінальної поверхні (може бути поздовжній, поперечний).

Відлік відхилень форми поверхні здійснюють від прилеглої поверхні, яка:

- має форму номінальної поверхні;

- доторкається до реальної поверхні;

- розміщена поза матеріалом деталі так, щоб відхилення від
найбільш віддаленої точки реальної поверхні в межах нормо­ваної ділянки мало мінімальне значення.

Аналогічно оцінюється відхилення форми від прилеглого профілю.

Параметром для кількісної оцінки відхилення форми згідно з ГОСТ 24642 є найбільша відстань від точок реальної по­верхні по нормалі до останньої в межах заданої ділянки l до прилеглої поверхні.

Числові значення відхилень форми та розташування повер­хонь встановлює ГОСТ 24643.

До реального профілю можна провести декілька прямих, що дотикатимуться до нього, наприклад, А—А, В—В, С—С (рисунок 1).

Рисунок 1 - Можливі дотичні прямі

Ці прямі будуть мати різні відхилення від реального профі­лю: Δ, Δ _{1 ,} ДΔ ₂. Але найменше відхилення Δ має тільки пряма С-С наслідком чого є те, що вона є прилеглою прямою.

Прилегла пряма - це пряма, що доторкається до реального профілю та розміщена поза матеріалом деталі так, що відхи­лення її від найбільш віддаленої точки реального профілю в межах нормованої ділянки є мінімальним.

Прилегла площина - це площина, що доторкається до ре­альної поверхні та розміщена поза матеріалом деталі так, що відхилення від неї до найбільш віддаленої точки реальної поверхні має мінімальне значення.

Прилегле коло вала (отвору) - це коло мінімального (макси­мального) діаметру (2·r), що описане навколо реального профі­лю зовнішньої (вписане в реальний профіль внутрішньої) поверхні обертання (рисунок 2).