Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.

Гельмінтоскопічний метод. При гельмінтоскопії (огляді) фекалій тварин можна виявити гельмінтів або їх фрагменти, які виділяються з організму тварин під впливом антгельмінтиків або довільно. Цей метод використовують для виявлення, під час огляду фекалій, цестод і їх члеників, великих нематод тощо. Щоб виявити дрібніших паразитичних червів, одночасно всю порцію фекалій від тварин досліджують методом послідовного промивання, а від великих тварин — частину порції фекалій. Для обліку ефективності антгельмінтиків, збирають і досліджують фекалії від тварин, виділені протягом 2–4 днів після призначення препаратів. Зібрані фекалії після попереднього огляду кладуть у велику банку, розбавляють 10–кратною кількістю води і ретельно розмішують паличкою. Після 10–15 –хвилинного відстоювання верхній шар рідини зливають, а осад знову змішують з водою і відстоюють до осідання гельмінтів, їх фрагментів і важких часток фекалій. Періодичне промивання і відстоювання фекалій повторюють до прояснення верхнього шару рідини. Верхній шар рідини востаннє зливають, а осад невеликими порціями переглядають в кюветах з чорним і білим дном. Виявлених гельмінтів збирають за допомогою пінцетів, препарувальних голок і пензликів, переглядають під мікроскопом, після чого переносять в консервуючу рідину. Щоб виявити дрібних нематод, осад додатково досліджують окремими частинами за допомогою бінокулярної або штативної лупи з 10–20 –кратним збільшенням.

Гельмінтоовоскопічний метод. Найпростішим є метод нативного мазка. На предметне скло наносять краплю рівних частин води і гліцерину та шматочок фекалій (величиною з горошину), старанно перемішують скляною паличкою. Після видалення твердих частинок фекалій вміст накривають покривним скельцем і досліджують під мікроскопом.

Більшість гельмінтоовоскопічних методів діагностики грунтуються на різниці питомої ваги яєць і личинок гельмінтів або їх фрагментів з одного боку, і рідини, в якій зависли досліджувані фекалії — з іншого. В залежності від співвідношення питомої ваги цих компонентів розрізняють методи флотації, осадження та комбіновані.

Метод флотації. Застосовують рідини з питомою вагою, що перевищує питому вагу яєць гельмінтів.

Для приготування флотаційних рідин використовують:

– кухонну сіль (хлорид натрію) в кількості 400–420 г на 1 л гарячої води, питома вага такого насиченого розчину 1, 18–1, 2;

– нітрат свинцю (азотнокислий свинець) в кількості 650 г на 1л гарячої води, питома вага 1, 5;

– нітрат амонію (гранульована аміачна селітра)–1500 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 3;

– сірчанокислу магнезію –920 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 26–1, 28;

– гіпосульфіт натрію –1750 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 38–1, 4;

– сульфат цинку (сірчанокислий цинк)–400 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 24;

– нітрат срібла –1000 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 4;

-- нітрат натрію (азотнокислий натрій) – 1000 г на 1 л гарячої води, питома вага 1, 38-1, 4.

Стандартизований метод флотації з розчином нітрату свинцю (азотнокислого свинцю) за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим. Звичайна флотація. Пробу фекалій 3 г кладуть у склянку, заливають невеликою кількістю флотаційного розчину і розмішують паличкою. Одночасно з помішуванням додають розчин до об'єму 50 мл. Потім суміш фільтрують через ситечко або шар марлі в другу склянку. Профільтровану суміш при дослідженні на фасціольоз, дикроцеліоз і парамфістоматоз залишають у спокої на 15–20 хвилин, а при інших гельмінтозах — не менш як на 10 хвилин. За допомогою дротяної петлі діаметром 0, 5–1 см беруть кілька крапель (3–5) з поверхневого шару рідини, переносять на предметне скло і досліджують під мікроскопом.

Флотація з центрифугуванням. Пробу фекалій 3г розмішують з флотаційним розчином як у попередньому варіанті. Суміш фільтрують через фільтр з комірками 0, 5 х 0, 5 мм в центрифугальну пробірку об'ємом 50 мл і центрифугують 1–2 хвилини при 1000–1500 об/хв. Потім пробірку накривають предметним склом так, щоб поверхня його торкалась суміші. Якщо рівень рідини нижче від країв пробірки, необхідно долити флотаційний розчин до одержання випуклого меніска. Через 5 хвилин скло знімають для мікроскопії.

Метод флотації з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим та

В.М. Хреновим. Техніка виконання така сама, що і попереднього методу (звичайна флотація). Профільтровану суміш відстоюють для флотації 10 хвилин. Застосовують для виявлення яєць аскаридатозів, трихоцефалятозів, рабдитатозів, оксиуратозів, стронгілятозів органів травлення та дихання, аноплоцефалятозів.

Метод флотації за І.С Дахно та ін.. (2004). Пробу фекалій 3 г кладуть у склянку і при помішуванні скляною паличкою додають бішофіт до об’єму 50 мл, питома вага якого 1, 27-1, 31. Суспензію фекалій фільтрують через марлеве ситечко в іншу склянку і залишають у спокої на 8-10 хв. За допомогою дротяної петлі беруть 3 краплі з поверхневого шару рідини на предметне скло і досліджують під мікроскопом.

Використання в якості флотаційного розчину бішофіту – екологічно чистого природного мінералу, дозволяє подовжити тривалість мікроскопічного дослідження матеріалу до 2 годин, а період флотації - до 12 годин при температурі від -5⁰С до +25⁰С, Розчин запобігає деформації яєць гельмінтів та опусканню їх під час флотації на дно склянки, що дає змогу ретельно дослідити матеріал.. Коагуляційні властивості розчину зменшують забрудненість поверхневого шару рідини рештками фекалій, що підвищує ефективність виявлення яєць гельмінтів. За даною методикою ефективно виявляються яйця аскарисів, трихурисів, езофагостом і метастронгілід свиней, токсокар, токсакарисів, трихурисів та унцинарій м’ясоїдних тварин, стронгілід і ціатостомід органів травлення коней та стронгілоїдесів тварин..

Метод флотації з розчином кухонної солі за Фюллеборном. Техніка виконання, як при звичайній флотації. Профільтровану суміш відстоюють 45–60 хвилин. Ефективність дослідження низька, бо спливає лише частина яєць аскаридат, трихоцефалят, стронгілят.

Метод осадження з целофановими плівками за Г.О. Котельніковим і

В.М. Хреновим. Завчасно готують плівки з целофану товщиною 22 мкм. Нарізані шматочки плівки розміром 2х3 см поміщають у чашки Петрі з 50%-ним розчином молочної кислоти або гліцерину і витримують 24 години. Після цього вони готові і можуть зберігатися в цих розчинах тривалий час. У 100 мл розчину можна приготувати 500 плівок. Для дослідження беруть 2г фекалій, заливають водою, розмішують паличкою, додають воду до об'єму 50 мл. Суміш фільтрують у другу склянку і відстоюють 5 хв. Потім верхній шар рідини зливають, додають до осаду таку ж кількість води. Так промивають осад і другий раз. Рідину востаннє зливають, а осад наносять на предметні скельця і накривають готовими целофановими плівками. Через 5–10 хвилин препарати готові для дослідження під мікроскопом. Метод використовується при дослідженні на нематодози, трематодози і акантоцефальози. Ефективність його вища за попередній в 2 рази.

Метод Горшкова. Пробу фекалій (150–300 г) від коня кладуть на металеве сито або марлю в лійку з діаметром у верхній частині 15–20 см. На нижній кінець лійки натягують гумову трубку довжиною 10–15 см з затискачем на кінці. Фекалії заливають теплою водою і витримують 2–4 години, після чого затискач відкривають, рідину зливають в центрифугальні пробірки і центрифугують 3 хвилини при 1500–2000 об/хв. Потім рідину зливають, а осад досліджують під мікроскопом.

Комбіновані методи. Ґрунтуються на принципі осадження та подальшої флотації яєць гельмінтів, тому вони ефективніші порівняно з попередніми методами досліджень.

Метод Дарлінга. 3–5 г фекалій розмішують у склянці з 20–30 мл води, суміш проціджують в центрифугальні пробірки і центрифугують 1–2 хвилини. Потім верхній шар рідини зливають, а до осаду додають суміш однакових частин гліцерину і кухонної солі, розмішують і знову центрифугують. Яйця, що спливли на поверхню рідини, знімають разом з плівкою суміші дротяною петлею, переносять на предметне скло і мікроскопують.

Метод Щербовича. Техніка дослідження фекалій нагадує попередній метод. Відрізняється від методу Дарлінга тим, що перед другим центрифугуванням до осаду додають насичений розчин гіпосульфіту натрію або сірчанокислої магнезії. Порівняно з методом Дарлінга цей метод ефективнішій.