Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Гетьман Іван Виговський. Боротьба за українську державність.






Ще за життя Б. Хмельницького Старшинська рада ухвалила його наступником сина Юрія, визнавши таким чином спадковість гетьманату. Але після смерті Б. Хмельницького у 1657 р. до повноліття 16-річного Юрія Хмельницького гетьманом було обрано колишнього генерального писаря Івана Виговського. Новий гетьман орієнтувався на козацьку старшину і шляхту, нехтуючи інтересами незаможних козаків, селян і міщан, що викликало незадоволення низів. У зовнішній політиці Іван Виговський налагодив союзницькі відносини зі Швецією, Трансільванією та Кримським ханством. Невдоволений втручанням російських урядовців в українські справи, гетьман взяв курс на зближення з Річчю Посполитою. Переговори у Гадячі між поляками і українською делегацією на чолі з радником Виговського Юрієм Немиричем і полковником Павлом Тетерею закінчилися у вересні 1658 р. підписанням знаменитого Гадяцького трактату про унію України з Польщею і Литвою.

Гадяцький трактат(16 вересня 1658 р.)

  • Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних».
  • князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків та 10 тисяч найманців, виборне довічне гетьманське управління, але самостійні зовнішні відносини з іншими державами заборонялись;
  • православна віра урівнювалася в правах з католицькою, унія скасовувалась, проголошувалась свобода слова і друку, передбачалось заснування в Україні двох університетів, шкіл і друкарень;
  • козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, можливість отримати шляхетство, але відновлювалося велике землеволодіння та різноманітні повинності й податки селян і міщан.

Гадяцький договір викликав незадоволення частини козаків, які не хотіли бачити поляків своїми союзниками. У травні 1658 р. І. Виговський разом із загоном татар жорстоко придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря та отамана Запорозької Січі Я. Барабаша, які виступили проти союзу України з Польщею та за повалення влади І. Виговського.

Гадяцький договір так і не був реалізований, але призвів навесні 1659 р. до початку відкритої війни між Україною і Росією. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом, де армія гетьмана І. Виговського посилена польськими і татарськими загонами завдала нищівної поразки 100-тисячній російській армії на чолі з князем Трубецьким і Ромадановським. Але скористатися результатами цієї перемоги І.Виговський не зміг, бо проти нього підняли заколот полковники Золотаренко, Сомко. Також проти пропольської політики гетьмана виступила впливова частина козацької старшини на чолі з полковниками І. Богуном, П. Дорошенком, І. Іскрою та кошовим отаманом Іваном Сірком. Виговський змушений був зректися булави.

 

34.Новий поділ України між іноземними державами і боротьба за незалежність в другій половині XVII ст.

В історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи України іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй політиці (І. Брюховецький, М. Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко. П. Суховій, П. Тетеря). І. Виговський і П. Дорошенко були гетьманами, які зробили все, щоб вивести Україну із занепаду.

Перший поділ України між Польщею і Росією започаткував розкол України, поділ її на сфери впливу - польську і московську. Значну провину в цьому поділяють Брюховецький і Тетеря. Саме ці кар'єристи, відкинувши широкі державні плани, вели народ під чужу владу - один під царя, другий під короля.

У1667 р. Польща і Росія уклали Андрусівський договір про перемир'я на 13 років. За цим договором під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ; в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом; Київ з околицями на два роки передавався Московії, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Росією назавжди; Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

1669 р. Дорошенко переходить під протекцію турецького султана. Турецькі й татарські війська принесли в Україну ще більше спустошення, вони захопили Поділля, обложили Львів, спалювали міста і села, руйнували все на своєму шляху.

6 травня 1686 р підписання між Москвою і Польщею " Трактату про Вічний мир", за яким іноземні держави розподіляли територію України: Правобережна Україна залишалася за Польщею, Лівобережна разом з Києвом та Запоріжжям - за Москвою. Туреччина утримувала лише Поділля, яке в 1699 р. було передано до Польщі.

Але Туреччина не захотіла примиритися із втратою Правобережної України. У1677 і 1678 рр. велика турецько-татарська армія двічі брала в облогу Чигирин, який обороняли царські війська і козаки. Коли стало зрозуміло, що фортецю втримати не вдасться, гарнізон підірвав укріплення і відступив на Лівобережжя. Гетьманська столиця перетворилась на руїну.

У 1681 р. між Росією і Туреччиною було укладено Бахчисарайське перемир'я, за яким область між Дніпром і Південним Бугом мала залишатись нейтральною і незаселеною.

Таким чином, протягом надзвичайно важкого для України періоду - руїни здобутки часів Хмельниччини були в значній мірі втрачені. Україна була поділена між могутніми сусідами на частини. Лише на Лівобережній Україні зберігся значно обмежений царизмом автономний устрій.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал