Україна в період незалежності: формування суверенної української державності

За всю історію існування, Українська держава не була повністю самостійною і незалежною. Завжди існували сусідні держави, які претендували на її територію, її ресурси. Формування незалежної державності в Україні на відміну від попередніх років відбувалось мирним шляхом. Затвердженню незалежності сприяло позитивне ставлення до України інших держав. Зокрема велике значення має для України визнання її з боку Росії, яка була впевнена у збереженні своїх керівних позицій у межах СНД. Україна вступила у СНД на рівних та вільних умовах і взяла курс на економічне співробітництво. Це передбачає існування двосторонніх чи багатосторонніх взаємовигідних відносин між країнами, які входять до складу СНД. Проте з Росією Україні поки що не вдалося встановити таких відносин, які б повністю задовольнили обидві сторони. Найгострішими питаннями на сьогоднішній день є Крим та Чорноморський флот у Севастополі. Українська політика щодо Росії має зважений характер, усі спірні питання вирішуються шляхом переговорів. Незалежність України відкрила широкі можливості для створення власного демократичного державного апарату, без втручання в цей процес сторонніх сил, з усуненням залишків командно-адміністративної системи управління.Багато проблем у створенні державного апарату незалежної України вирішує нова Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 p.Проголошення незалежності України відкрило реальну можливість створення розгалуженої законодавчої системи. У реформуванні законодавства намітилися три основні напрямки. По-перше, здійснювався і здійснюється процес змін і пристосування чинних правових норм 60—70-х років до ринкової економіки і плюралістичної демократії. По-друге, приймалися і приймаються нові правові акти, також покликані забезпечити їх функціонування. По-третє, в Україні активно проводиться робота по підготовці проектів нових кодексів. Реформуванню піддано усі галузі права. Як і кожна інша держава, Україна має свою власну державну і правову системи, які обумовлюють взаємне існування.Таким чином, з вище сказаного можна зробити висновок, що розбудова Української незалежної держави, створення її розгалуженої правової системи - складний і тривалий процес, який вимагає великого напруження та зусиль з боку як державних структур, так і громадськості. Уже багато зроблено. Зрушено з місця і розпочато здійснення економічних реформ. Чималими є здобутки у сфері утвердження демократії. Україна стала повноправним членом світового співтовариства. В той же час в процесі державно-правового будівництва існує чимало проблем. Виникали ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось й питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства.