Показники та фактори економічного зростання

Для того, щоб жити необхідно споживати матеріальні блага. Це означає, що їх потрібно постійно виробляти. Якщо споживання є безперервним, то і виробництво, в його постійному зв’язку і безперервному відновлені, утворює відтворення.

Відтворення – це безперервність, повторюваність виробництва, постійний процес виробництва.

Розрізняють 2 види відтворення:

1. просте – розміри виробленого продукту, а також його якість в кожному наступному циклі залишаються незмінними; весь додатковий продукт, якщо він виробляється, використовується самими виробниками на особисті цілі.

2. розширене – розміри виробленого продукту в кожному наступному циклі збільшуються, що досягається і за рахунок підняття якості продукції; при розширеному відтворенні додатковий продукт використовується в двох напрямах: одна частина іде на особисте споживання; друга перетворюється у капітал і іде на розширення виробництва.

Процес відтворення передбачає розширене відтворення ВВП, робочої сили, виробничих відносин, природних ресурсів.

Існує 2 типи розширеного відтворення:

- екстенсивний, який передбачає зростання виробництва за рахунок залучення додаткових ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових).

- інтенсивний, який передбачає зростання виробництва за рахунок підвищення його ефективності (продуктивності праці, застосування НТП, підвищення кваліфікації, підвищення організації праці).

Підвищення ефективності виробництва знаходить вираження у збільшенні економічних результатів на одиницю витрат. Воно ґрунтується на основі прискорення НТП, технічної реконструкції підприємства.

Є 4 форми інтенсивного відтворення:

- фондоміська, де зростання продуктивності праці досягається за рахунок додаткових витрат виробничих фондів на одиницю продукції.

- фондозберігаюча, де зростання продуктивності праці супроводжується економією виробничих фондів на одиницю продукції.

- нейтральна, де зростання продуктивності праці досягається за рахунок уречевленої праці.

- всебічна, де зростання продуктивності праці досягається за рахунок підвищення ефективності всіх ресурсних чинників: засобів і предметів праці, робочої сили.

Для ринкової економіки характерним є переважно інтенсивна форма розширеного відтворення, перехід від часткової до всебічної інтенсифікації виробництва, що ґрунтується на раціональному використанні всіх елементів виробництва.

Головним в інтенсифікації виробництва є забезпечення нової якості економічного зростання, яке здатне надати економіці динамічного розвитку. Нова якість економічного зростання характеризується передусім посиленням його соціальної спрямованості (покращення життя народу).

Нова якість економічного зростання – це постійне оновлення виробничого апарату і продуктів, що випускаються, на основі новітніх досягнень НТП.

Економічне зростання – основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни – є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Збільшення кількості і якості ресурсів та вдосконалення технологій забезпечують можливість економічного зростання. Економічне зростання означає:

- збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу;

- збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення;

- збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого.

Економічне зростання визначають такі фактори:

- Фактор пропозиції (S);

- Фактор попиту (D);

- Фактор ефективності;

- Соціально-культурний фактор.

Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання природних, трудових ресурсів, обсягу капіталу, технології.

Дуже небагато країн володіють природними ресурсами (Саудівська Аравія, Кувейт). Але навіть дуже бідні на природні ресурси країни (Швейцарія, Японія, Ізраїль) демонструють високі темпи економічного зростання і високий рівень життя своїх громадян.

До трудових ресурсів відносяться: кваліфікація, дисциплінованість, пропозиція робочої сили. Цей фактор є найважливішим фактором економічного зростання, бо всі інші фактори можна купити, а застосування високопродуктивної технології в місцевих умовах неможливе без високої кваліфікації робітників.

Для збільшення обсягу капіталу необхідне скорочення поточного споживання впродовж багатьох десятиріч, необхідне збільшення заощаджень. Передові країни 10 – 20% національного доходу використовують для нагромадження капіталу. Найбідніші країни мають можливість заощаджувати лише 5 -10% національного доходу.

Технологія – науково-дослідницькі і проектно-конструкторські розробки, менеджмент і підприємництво. Найважливішими складовими цього фактору є виховання в молодіжному поколінні підприємницьких здібностей. Крана не може процвітати без підприємців і менеджерів, які мають бажання ризикувати, відкривати нові підприємства, освоювати нові технології.

Фактор попиту: макросередовище повинно забезпечувати такий рівень сукупного попиту (сукупної пропозиції), за якого використовуються повністю всі наявні ресурси. Високі податки і процентні ставки, низький рівень завантаження виробничих потужностей не сприяє економічному зростанню і знижує темпи ВВП.

Фактор ефективності включає в себе:

- необхідність використання ресурсів най економніше (виробнича ефективність);

- суспільство повинно виробляти з цих ресурсів найцінніші для нього товари і послуги (розподіл ефективності).

Соціокультурні і інституційні фактори мають значний позитивний вплив на економічне зростання країни. В багатьох країнах можуть виникати перешкоди, які уповільнюють або стримують економічне зростання:

- надмірне втручання в підприємницьку діяльність з боку держави створює несприятливе макросередовище і знижує продуктивність праці;

- збільшення податкової ставки підривають стимули до праці і до інвестування.

Існує дві складові економічного зростання:

1. екстенсивний – збільшення ВВП за рахунок кількісного збільшення вхідних факторів виробництва і попередніх технологій: збільшення чисельності працівників, збільшення обсягу інвестицій, збільшення с/г угідь.

2. інтенсивний – збільшення виробництва досягається за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів: підвищення кваліфікації працівників, застосування принципово нових машин, обладнання технологій.