Обґрунтуйте, яке практичне значення має підвищення ефективності функціонування туристичної галузі в національній економіці

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються перспективи на майбутнє.

Ці процеси характерні також для туристичної галузі, яка спрямована на отримання прибутку, через задоволення туристичних потреб населення, надання йому різноманітних туристичних послуг у вигляді житла, харчування, транспортного та екскурсійного обслуговування та іншого сервісу.

Розвиток туризму в Україні особливо актуальний, оскільки саме завдяки туризмові може поліпшитися соціально-економічна ситуація в країні. Сфера туризму підтримує майже 50 суміжних галузей та створює додаткові робочі місця. Один турист дає роботу 10 особам. Створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості.

Туризм в Україні може і мусить стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів.

„Галузь вражень”, як іноді називають туристичний бізнес, перетворилась в одну з найприбутковіших. Щорічні прибутки від туризму становлять майже три трильйони доларів.

Туризм – це одна з найбільших і найдинамічніших галузей світової економіки, на яку припадає майже 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій і 5% усіх податкових надходжень. У багатьох країнах туризм перетворився в одну з провідних галузей економіки, став надійним джерелом поповнення бюджету.

Визначаючи важливість для вітчизняної економіки функціонування такої галузі, як туризм уряд України на початку 90-х років почав розробку різноманітних нормативно-правових актів, які б регламентували економічні відносини в цій сфері.

У 1995 році прийнятий ЗУ „Про туризм”, який відкрив нові перспективи для подальшої роботи щодо реформування туристичної галузі. Механізмом реалізації стала Державна програма розвитку туризму в Україні на 2002 – 2010 роки. Але за цей час в Україні сталися значні зміни. У зв’язку з цим у 2003 році прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм”, який визначив особливості діяльності туристичних підприємств відповідно до вимог європейського законодавства, формування нормативно - правових засад діяльності фізичних і юридичних осіб, що надають послуги з розміщення.

Згідно Закону було створено орган центральної виконавчої влади, до повноважень якого належало здійснення організаційних та координуючих функцій з управління державних рішень щодо роботи галузі. На той час такі функції виконував Державний комітет з туризму, який сьогодні реорганізувався у Державну туристичну адміністрацію України, яка здійснює координацію діяльності усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму й курортів. У 2005 році створено Міністерство культури і туризму України.

Завдяки виваженій державній політиці туризм в Україні почав динамічно розвиватися. У жовтні 1997 року Україна стала дійсним членом ВТО; через два роки, у 1999-му Україна увійшла до Виконавчої ради ВТО, в жовтні 2005 року Україна стала повноправним членом Європейської туристичної комісії. Це свідчить про зростаючий авторитет нашої країни на світовому ринку туризму.

Згадані нормативні акти створюють досить обумовлене економіко-правове середовище для розвитку підприємств туристичної сфери. Відбулися позитивні тенденції у податковій політиці. Так, у 2004 році зменшено ставку податку на прибуток до 25%, замість 30%, що дає змогу готелям збільшити обсяг обігових коштів, які залишаються у їхньому розпорядженні, і направити на удосконалення матеріально-технічної бази.

В державі проведено значну роботу з розвитку інвестиційного співробітництва та удосконалення інвестиційного законодавства. Приплив капіталу з-за кордону міг би значно послабити „інвестиційний голод”, якби його масштаби можна було порівняти з іноземними інвестиціями в інші країни Центральної Європи, що стали на шлях економічних реформ майже одночасно з Україною. Однак і це джерело фінансування економічного розвитку дуже незначне. Приплив іноземних інвестицій – єдина можливість для України полегшити ситуацію, яку можна назвати інвестиційною кризою.

Так, у продовж2003-2004 рр. проведено серію заходів щодо залучення іноземних інвестицій з Росії, США, Іспанії Франції інших держав. За останніми даними обсяг інвестицій у туристичну сферу у 2004 році збільшився майже на 15% порівняно з попереднім роком (у 2005 році спостерігається спад іноземних інвестицій).

Актуальним є розвиток сільського зеленого туризму в Україні з причини подальшого впливу на стабілізацію економічного розвитку сіл, забезпечення зайнятості сільського населення, їх виходу з соціально-економічної кризи, скорочення міграції населення з сільських регіонів до міст. Сільський зелений туризм у світі здебільшого розглядається як невід’ємний складник програми комплексного соціально-економічного розвитку села.

Відповідно до „Основних напрямків розвитку туризму в Україні до 2010 року”, затверджених Президентом України від 10 серпня 1999року, одним із головних напрямів державної політики в галузі туризму має бути „залучення приватного сектору, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності у сфері туризму (сільського зеленого туризму).

Щоби туризм приносив гроші, потрібно створити відповідний сервіс. Стратегічна мета розвитку туристичної індустрії полягає у створенні конкурентноспроможного на світовому ринкові туристичного продукту, тобто це будь-яка послуга, що задовольняє ті або інші потреби туристів і підлягає оплаті з їхнього боку. Створення позитивного образу країни та її окремих туристичних об’єктів має стати частиною загальної стратегії розвитку туризму в Україні. У зв’язку з цим передбачено:

- створення економічних умов, котрі стимулюватимуть розвиток туризму та рекреації;

- залучення національних та іноземних інвестицій у розвиток туристичної галузі;

- створення рівних можливостей для суб’єктів підприємницької діяльності;

- розвиток та вдосконалення інфраструктури туризму;

- створення нових робочих місць;

- розвиток іноземного та внутрішнього туризму

- формування ринку спеціалізованих туристсько-рекреаційних послуг.

Наші гості мають переконатися, що Україна – незалежна європейська держава з давніми традиціями, багатими природними, історико архітектурними та культурними цінностями. А це передусім залежить від людей, які їх обслуговують - висококваліфікованих менеджерів туризму.

Основна мета розвитку туризму в Україні на сьогодні полягає у розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій підставі комплексного розвитку курортних територій і туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів населення, збереженні й відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, виконанні завдань щодо наповнення державного і місцевого бюджетів, створенні конкурентноспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України. Особливе значення у розвитку туризму має західний регіон України, адже майже 40% історичних цінностей України зосереджено саме тут.

1. Задача

Туристична фірма «Світ» реалізувала протягом року туристичних путівок на суму 55 млн. грн. Витрати на паливо, енергію та інші засоби становлять 20 млн. грн. і ще 15 млн. - заробітна плата працівникам.

Визначте:

а) величину прибутку;

б) норму прибутку.