УКРАЇНА-ЮНЕСКО

Україна є членом ЮНЕСКО (Організації Об'єднаних націй з питань освіти, науки i культури) з 12 травня 1954 року. Постійне представництво нашої держави при ЮНЕСКО функціонує з грудня 1962 року у Парижі. Координацію діяльності національних інституцій, яка пов'язана з участю України в ЮНЕСКО, здійснює міжвідомча Комісія у справах ЮНЕСКО, яку було створено у 1956 році, а у листопаді 1995 року Указом Президента України реорганізовано в Національну.

За роки участі України в ЮНЕСКО відбулося три візити Генерального директора Організації в Україну: у травні 1982 року нашу країну відвідав Амаду Махтар М'Боу (Сенегал), у квітні 1991 року та в листопаді 1997 року - Федеріко Майор (Іспанія).

За 45 років співпраці з Організацією Україна накопичила значний досвід багатостороннього міжнародного гуманітарного співробітництва. Вона була ініціатором створення багатьох міжнародних програм i проектів. Зокрема, свого часу, ми запропонували розгорнути масову міжнародну кампанію з усунення неписьменності, яка набула широкого визнання i лягла в основу багаторічної програмної діяльності ЮНЕСКО.

Україна висунула також пропозицію про використання засобів інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами, що дало поштовх до розробки i прийняття відповідної Декларації (1978 рік). Вона ж була і серед ініціаторів розробки Декларації про раси i расові забобони, започаткування проектів стосовно ролі ЮНЕСКО у встановленні нового міжнародного економічного порядку, вивчення та поширення слов'янських культур тощо.

На 27-й ceciї Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 року) Україна виступила з ініціативою розробки " Програми культури миру". Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної мiciї та ролі у формуванні психології миру, клімату довіри i толерантності. На основі зазначеної пропозиції був розроблений міждисциплінарний проект " На шляху до культури миру", який став складовою частиною всіх наступних дворічних програм та стратегічних напрямків діяльності Організації до 2001 року.

Україна обиралася до цілого ряду керівних та програмних органів ЮНЕСКО: Виконавчої Ради (1980-1985 pоки та 1995-1999 pоки), Міжнародної координаційної ради програми " Людина i біосфера", Міжурядової ради Загальної програми з інформації, Міжурядового комітету Всесвітнього десятиріччя розвитку культури, Міжурядового комітету зі сприяння поверненню культурних цінностей країнам їхнього походження, Комітету по штаб-квартирі.

На даний час Україна є членом Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії (МОК), Міжурядового комітету Міжурядової програми з інформатики (МПІ) та Міжурядової ради Міжнародної гідрологічної програми (МГП). На сьогодні в Україні також створена мережа наукових та культурно-освітніх осередків, що забезпечують участь в програмній діяльності ЮНЕСКО. Для реалізації довгострокових міжнародних наукових програм діють національні комітети та центри з таких програм, як " Людина i біосфера", геологічної кореляції, науково-технічної інформації, інформатики, біоетики, гідрологічної програми, Міжурядової океанографічної комісії.

У вузах України сьогодні функціонують 10 кафедр ЮНЕСКО в галузях лінгвістики, філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, екології техногенних регіонів, кріобіології, клітинної i молекулярної нейробіології, прав людини i демократії, екологічно чистих технологій.

Ще у 1971 році Україна приєдналася до проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Зараз їх налічується близько тридцяти. 3 листопада 1990 року у нас діє Українська асоціація клубів ЮНЕСКО, яка об'єднує біля 50 таких клубів, в основному студентської молоді.

Слід також зазначити, що Україна є членом 11-ти міжнародних конвенцій ЮНЕСКО. Її участь у програмній діяльності ЮНЕСКО, дає змогу вітчизняним фахівцям виконувати різного роду проекти у сфері нашої компетенції, отримувати стипендії, гранти, обладнання, науково-технічну інформацію, консультативну допомогу та забезпечення за рахунок Організації, брати участь у міжнародних заходах. За останні 5 років від ЮНЕСКО та інших міжнародних фінансових джерел, які були залучені нею до реалізації програм, Україною було отримано прямих субсидій загальною сумою близько 4 мільйонів доларів США.

Протягом 1991-1997 pоків здійснювалась Програма " ЮНЕСКО-Чорнобиль", спрямована на залучення міжнародної допомоги до мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в межах компетенції ЮНЕСКО. В межах зазначеної програми отримано медичне обладнання для діагностики захворювань крові та ліки вартістю 475 тисяч доларів США.

Неабияке значення як в плані поширення інформації про Україну, так i поглиблення міжнародного співробітництва та інтеграції має внесення історико-архітектурних об'єктів України до Списку всесвітньої спадщини людства (архітектурний ансамбль " Софія Київська", Києво-Печерська Лавра, історичний центр Львова), а також занесення українських біосферних заповідників до Всесвітньої мережі ЮНЕСКО (" Чорноморський", " Асканія-Нова", " Карпатський", " Дельта Дунаю").

Важливим у плані зміцнення і динамізації співпраці України з ЮНЕСКО було підписання в ході візиту в Україну Генерального директора Федеріко Майора у листопаді 1997 року " Меморандуму про співробітництво між Урядом України і ЮНЕСКО", а також зустріч Президента України Леоніда Кучми з Генеральним директором ЮНЕСКО К. Мацуурою 7 грудня 1999 року під час робочого візиту Президента до Франції.

Співпраця України з ЮНЕСКО сприяє розвитку міжнародного гуманітарного співробітництва українських інституцій, а відтак, зміцненню національного інтелектуального потенціалу та його інтеграції в регіональні та світові науково-технічні i культурно-освітні процеси.