Смерть та поховання

Могила Мікеланджело

Мікеланджело помер 18 лютого 1564, у Римі. Свідками його смерті були Томмазо Кавальєрі, Даніелло да Вольтерра, Діомеде Леоні, лікарі Федеріґо Донаті та Ґерардо Фіделіссімі, і слуга Антоніо Францезе ^. Мікеланджело заповів «свою душу — Богу, а своє тіло — землі». Він сказав, що хоче, щоб його поховали у Флоренції^.. Три дні по тому до Риму прибув його племінник, Ліонардо, якому 15 лютого, на прохання Мікеланджело, написав листа Федеріґо Донаті^.Папа Пій IV збирався поховати Мікеланджело у Римі, звівши йому гробницю у соборі Святого Петра^[73]. 20 лютого 1564 року, тіло Мікеланджело було тимчасово покладено у церкві Санті Апостолі.

На початку березня тіло скульптора було таємно перевезено до Флоренції й урочисто поховано 14 липня 1564 року у францисканській церкві Санта Кроче^[60], неподалік могили Макіавеллі.

Використання у музиці

Ще за його життя частина віршів була покладена на музику. Серед найвідоміших композиторів-сучасників Мікеланджело — Якоб Аркадельт («Deh dimm’ Amor se l'alma» та «Io dico che fra voi»), Бартоломео Тромбончіно, Констанцо Феста (втрачений мадриґал на вірш Мікеланджело,. Також на його слова писали такі композитори як Ріхард Штраус (цикл із п'яти пісень — перша на слова Мікеланджело, решта — Адольфа фон Шака, 1886), Гуґо Вольф (вокальний цикл «Пісні Мікеланджело»1897) та Бенджамін Бріттен (цикл пісень «Сім сонетів Мікеланджело», 1940^[).

31 липня 1974 року Дмитро Шостакович написав сюїту для басу та фортепіано (опус 145). До сюїти (вокального циклу) ввійшло вісім сонетів і три вірші митця (переклад — Абрама Ефроса). 1988 року Юрій Іщенко завершив кантату «Чтоб вырвать мысль из каменных объятий» для тенора та симфонічного оркестру у 3-х частинах на вірші Мікеланджело (перекладОлександра Махова).

2006 року сер Пітер Максвелл Девіс завершив роботу над «Tondo di Michelangelo» (для баритону та фортепіано). До твору ввйшло вісім сонетів Мікеланджело. Прем'єра відбулася 18 жовтня2007 року^[.

2010 року австрійський композитор Метью Дьюї написав твір «Il tempo passa: music to Michelangelo» (для баритону, альта та фортепіано). У ньому використовується сучасний переклад поезій Мікеланджело англійською мовою. Світова прем'єра твору відбулася 16 січня 2011 року^.