Варіанти завдань

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Контрольна робота складається з титульного листа, відповідей на 3 контрольні питання та виконання 4 практичніх робіт, списку використаної літератури.

Варіанти завдань

Контрольна робота виконується чітко та розбірливо на листах формату А4. В кінці контрольної роботи необхідно навести перелік використаної літератури, а також поставити дату заповнення і підпис.

ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Поняття – охорона праці. Сфера дії закону України «Про охорону праці».

2. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.

3. Право працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

4. Управління охороною праці на підприємстві і обов'язку власника.

5. Регулювання охорони праці в колективному договорі.

6. Органи державного нагляду за охороною праці.

7. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

8. Відповідальність за порушення законодавства по охороні праці.

9. Охорона праці жінок.

10. Суб'єкти і об'єкти страхування від нещасного випадку.

11. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

12. Процедура страхування працівників.

13. Добровільне страхування від нещасного випадку.

14. Ризик страхування і випадок страхування.

15. Соціальні послуги і виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

16. Щомісячні виплати страховок і інші витрати на компенсацію шкоди.

17. Компенсація моральної шкоди.

18. Права застрахованого.

19. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

20. Вимоги по електробезпеці до робочих місць на яких експлуатуються комп'ютери.

21. Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ.

22. Режим праці і відпочинку при роботі з ЕОМ.

23. Види інструктажів.

24. Методи аналізу виробничого травматизму.

25. Порядок нормування параметрів мікроклімату повітря робочої зони.

26. Класифікація речовин по особливостях дії на організм людини.

27. Групи та види шкідливих речовин за токсичністю. Гранично-допустима концентрація.

28. Дія пилу на організм людини. Особливості діїї пилу від хімічного складу та дисперсності.

29. Види вентиляції - класифікація за способом, призначенням, місцем дії.

30. Організація повітрообміну в приміщеннях, розрахунок необхідного повітрообміну, кратність повітрообміну, повітряний баланс.

31. Штучна (механічна) вентиляція, її переваги над аерацією, недоліки, системи штучної вентиляції. Системі загальнообмінної припливної, всмоктувальної та припливно-всмоктувальної штучної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.

32. Кондиціонування повітря.

33. Системи опалення.

34. Види природного освітлення. Нормування природного освітлення.

35. Види штучного освітлення і його нормування. Види джерел світла і їх порівняльний аналіз.

36. Класифікація вібрацій за походженням, локальні вібрації та вібрації робочих місць.

37. Вплів вібрацій на організм людини. Нормування вібрацій.

38. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.

39. Класифікація шумів за походженням (механічні, гідро-, газо- та електродинамічні), за характером спектру та часовими характеристиками.

40. Дія шуму на організм людини.

41. Нормування шумів за граничними спектрами та за рівнями шуму поклад від характеру робіт та характеру шуму.

42. Методі та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму, шляхи їх реалізації, вибір, ефективність.

43. Нормування та контроль рівнів, методи та засоби захисту від ультра- та інфразвуку.

44. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань.

45. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Нормування.

46. Методі та засоби захисту від іонізуючого випромінювання.

47. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини.

48. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.

49. Інфрачервоні випромінювання, класифікація та джерела інфрачервоних випромінювань, їх вплив на організм людини, нормування, засоби та заходи захисту.

50. Ультрафіолетові випромінювання, класифікація та джерела ультрафіолетових випромінювань, особливості дії на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.

51. Лазерне випромінювання, небезпечні і шкідливі фактори, що супроводжують роботу лазерів.

52. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на людину.

53. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

54. Допустимі значення струмів і напруг.

55. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

56. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин: в однофазній мережі змінного струму, в мережі трифазного струму з різними режимами нейтралі трансформаторів при нормальній роботі та в аварійних випадках.

57. Напруга кроку та доторкання.

58. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини від ураження електричним струмом.

59. Технічні способи та засоби захисту при нормальному режимі роботи електроустановок.

60. Захисне заземлення.

61. Захисне занулення.

62. Захисне вимкнення.

63. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу.

64. Захист від статичної електрики.

65. Блискавкозахист.

66. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами. Класифікація видів горіння.

67. Показники пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів.

68. Класифікація приміщень та будівель по пожежній і вибуховій небезпеці.

69. Протипожежний режим підприємства.

70. Способи припинення горіння. Головні характеристики основних вогнегасних речовин. Класи пожеж.

71. Вогнегасники. Рекомендації по оснащенню приміщень вогнегасниками. Визначення необхідної кількості і типу вогнегасників.

72. Протипожежне водопостачання.

73. Класифікації і вимоги до стаціонарних систем пожежогасіння.

74. Види і характеристики первинних датчиків виявлення спалаху. Системи пожежної сигналізації.

75. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.

76. Евакуація людей. Методика розрахунку часу на евакуацію.

77. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами поклад від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.

78. Розміри санітарно-захисних зон від класу підприємств покладу.

79. Основні вимоги до виробничих будівель і споруд.

80. Основні вимоги до допоміжних приміщень.

81. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.

82. Класифікація посудин, що працюють під тиском.

83. Безпека при експлуатації котельних установок.

84. Безпека при експлуатації компресорних установок.

85. Безпека при експлуатації трубопроводів.

86. Безпека при експлуатації балонів.

87. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки.

88. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Групи вантажів.

89. Безпека вантажопідіймального обладнання.

90. Вантажопідіймальні крани, ліфти, електро- та автонавантажувачі

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Атестація робочого місця

Перелік приміщень та робочих місць

(варіант за номером у списку журналу)

Мета практичної роботи

Придбання практичних навиків по проведенню атестації робочих місць за умовами праці відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.92 № 442 (з доповненням Міністерства охорони здоров’я від 31 грудня 1997р.).

1. Теоретичні положення.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й без­печні умови праці, пільгове пенсійне забез­печення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпе­чення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, ви­користовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, ро­біт, професій та посад, для яких списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

Атестація робочих місць передбачає:

Ø виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;

Ø дослідження санітарно-гігієнічних факто­рів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочо­му місці;

Ø комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповід­ність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

Ø обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умо­вами праці;

Ø підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпе­чення, додаткову відпустку, скорочений ро­бочий день, інші пільги і компенсації залеж­но від умов праці;

Ø перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

Ø розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) відносно умов праці, пільг і компенсацій;

Ø розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

Ø вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

Періодичність атестації установлюєть­ся самим підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на ке­рівника (власника) підприємства, організа­ції.

Організація роботи по атестації.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому:

Ø зазначаються основа і завдання атеста­ції;

Ø затверджуються склад, голова і секретар постійно діючої атестаційної комісії, визна­чаються її повноваження, у разі необхідності визначається склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

Ø установлюються терміни і графіки прове­дення підготовчих робіт у структурних під­розділах підприємства;

Ø визначається взаємодія із зацікавленими державними органами і громадськими орга­нізаціями (експертизою умов праці санітарно - епідеміологічною службою);

Ø визначаються проектні, науково - дослід­ні установи для науково - технічної оцінки умов праці і участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії реко­мендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здо­ров'я підприємства, представників громад­ських організацій та інших.

Атестаційна комісія:

Ø здійснює організаційне, методичне керів­ництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;

Ø формує необхідну правову і нормативно - довідкову базу і організує її вивчення:

Ø визначає і залучає в установленому по­рядку необхідні організації для виконання спеціальних робіт;

Ø організує виготовлення планів розташу­вання обладнання по кожному підрозділу з їх експлікацією, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

Ø складає перелік робочих місць, що підля­гають атестації;

Ø порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;

Ø визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організує їх дослідження;

Ø прогнозує та виявляє створення шкідли­вих і небезпечних факторів на робочих місцях;

Ø установлює на основі Єдиного тарифно - кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відпо­відність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхи­лення професія (посада) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично викону­ваній роботі;

Ø складає «Карту умов праці» (далі — Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць;

Ø проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та по­сад з несприятливими умовами праці;

Ø уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;

Ø організує розробку заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівни­ків;

Ø виконує свої функції, до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу.

У ході вивчення необхідно визначити:

Ø характерні для конкретного робочого міс­ця виробничі фактори, які підлягають лабо­раторним дослідженням (гр.2 Карти);

Ø нормативне значення (ГДК, ГДР) пара­метрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи Систе­му стандартів безпеки праці, санітарні нор­ми і правила, інші регламенти (гр.3 Карти);

Ø фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр.4 Карти).

Лабораторні і інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 12.0.005 - 84 «ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные по­ложения», стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ), систе­ми.стандартів безпеки праці (ССБП), мето­дичних вказівок, затверджених Міністерст­вом охорони здоров'я.

Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і повірці в установлені строки.

Лабораторно – інструментальні дослід­ження фізичних, хімічних, силогічних, визна­чення психофізіологічних факторів прово­дяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.

Результати вимірів (визначень) показ­ників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або зат­вердженими Міністерством охорони здоро­в'я України, і заносяться в Карту (гр.4).

Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр.5 Карти).

Гігієнічна оцінка умов праці.

Основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації