Похідні основних елементарних функцій.
Розглянемо питання про похідну складеної функції .
Теорема. Нехай функція диференційовна у точці , а функція диференційовна у відповідній точці . Тоді складена функція диференційовна у точці , і має місце формула:
.
Доведення. Оскільки функція диференційовна у точці , то її приріст у цій точці має вид:
, де при . Оскільки функція диференційовна у точці , то її приріст у цій точці має вид:
, де при . Тоді:

.
Поділимо обидві частини цієї рівності на і перейдемо до границі при . Тоді внаслідок неперервності функції , що у свою чергу випливає з її диференційовності, і отже . Тоді маємо:
,
Або:
.
Теорему доведено.
Приклади.
1. Знайдемо похідну функції . Ця функція є суперпозицією функцій і . Таким чином за доведеною теоремою:
.
2. Знайти похідну функції .
Це теж суперпозиція функцій і . Тому:
.
Розглянемо тепер питання про похідну оберненої функції. Пригадаємо, як ми визначали поняття функції (див. розділ «Вступ до аналізу»). Якщо кожному значенню аргумента з множини за певним законом поставлено у відповідність одне і тільки одне значення з множини , то ми кажемо, що на множині задано функцію .
Підкреслимо, що тут ми вимагаємо, щоб кожному значенню відповідало тільки одне значення . Але не забороняється ситуація, коли двом різним значенням аргумента відповідало одне й те ж значення функції. Наприклад, для функції різним значенням аргумента відповідає одне й те ж значення нашої функції. А для функції навіть нескінченній кількості різних значень аргумента відповідає одне й те ж значення функції.
Припустимо тепер, що для кожного значення функції існує тільки одне значення аргумента таке, що . Тобто двом різним значенням аргумента відповідають різні значення функції (рис. 12).
Рис.12 
Тепер кожному значенню поставимо у відповідність елемент такий, що (тепер він єдиний). Тоді на множині визначено функцію , яка називається оберненою до функції . Таким чином, якщо , то .
Очевидно, що водночас функція буде оберненою до функції , і справджуються тотожності: .
Як знайти обернену функцію? Для цього треба розв’язати відносно рівняння (якщо це можливо). Оскільки кожна точка кривої є водночас точкою кривої , то графік функції співпадає з графіком функції . Тільки якщо у випадку за відомим значенням встановлюється значення (рис. 13а), то у випадку за відомим встановлюється значення (рис. 13б).

а б
Рис. 13
Припустимо тепер, що у виразі змінні та змінені місцями, тобто розглянемо функцію . Тоді кожна точка кривої стане точкою кривої . Оскільки в системі координат точки і симетричні відносно прямої , то графіки взаємно обернених функцій також симетричні відносно цієї прямої, тобто бісектриси 1–го та 3–го координатних кутів (рис. 14).

Рис. 14
З означення оберненої функції випливає, що функція має обернену тоді і тільки тоді, коли ця функція задає взаємно однозначну відповідність між множинами та . Таку властивість мають, зокрема, зростаючі та спадні функції. Дійсно, для зростаючої функції з нерівності випливає нерівність , а для спадної з нерівності випливає нерівність . Таким чином, будь яка строго монотонна функція має обернену. При цьому, якщо функція зростає (спадає), то обернена функція також зростає (спадає).
Приклади.
1. Розглянемо функцію . Тоді звідси: – обернена до неї. Змінюючи в цій рівності та місцями, отримаємо: . Зображуємо графіки функцій та в одній системі координат і переконуємось в тому, що вони симетричні відносно прямої (рис. 15).

Рис. 15
2. До функції оберненою є функція (тут вже змінили місцями та ). Для цієї функції (рис. 16).

Рис. 16
3. Побудуємо обернену до функції . Одразу це зробити неможливо, оскільки, як ми зауважили вище, одному й тому ж значенню функції відповідає безліч значень аргумента (внаслідок періодичності). Тому спочатку ми повинні звузити область визначення цієї функції. Власне розглянути іншу функцію, яку визначено лише на відрізку , і на цьому відрізку її значення співпадають зі значеннями функції . Така функція має обернену функцію . Для неї (рис.17).

Рис. 17
4. Існують функції, які є оберненими до самих себе. Виникає така ситуація тоді, коли розв’язок рівняння має вид . Наприклад, такими є функції , . Графіки таких функцій самі симетричні відносно прямої . На рис. 18 зображено графік функції .

Рис. 18
Теорема. Нехай функція задовольняє умови:
1) ,
2) функція строго монотонна на ,
3) функція диференційовна на ,
4) .
Тоді існує обернена функція , диференційовна на інтервалі , причому :
.
Доведення. Існування функції , оберненої для функції , випливає з строгої монотонності функції . Як ми зауважили вище, тоді має місце тотожність:
.
Диференціюючи цю рівність по , враховуючи формулу для похідної складної функції, матимемо:
.
З цієї рівності отримуємо потрібне. Теорему доведено.
Ця теорема має простий геометричний зміст. Розглянемо графік функції (рис. 19). Та ж сама лінія буде і графіком функції . З геометричного змісту похідної випливає, що:
.

Рис. 19
Але , тобто .
Перейдемо тепер до обчислення похідних основних елементарних функцій.
1. Похідна степеневої функції.

(на підставі першої супутньої границі).
Зокрема:

.
2. Похідна показникової функції.
(на підставі 2–ї супутньої границі).
Зокрема (на підставі того, що ) має місце формула:
.
Тобто функція не змінюється при диференціюванні. Дуже цікавий результат. З цього приводу є такий старий анекдот, який розповідають студентам лектори з вищої математики на протязі десятків років. Один математик якось потрапив у будинок для божевільних з діагнозом «манія диференціювання»: він всіх диференціював направо і наліво. Оце ґвалтування продовжувалось поки в той самий будинок не потрапив інший математик. Перший математик до нього підбігає і кричить: «Я тебе зараз продиференцюю!» А той відповідає: «А я тебе не боюся. Я ».
3. Похідна логарифмічної функції.
В лекції 2 ми вивели, що . Звідси випливає, що
.
4. Похідні тригонометричних функцій.
Як показали вище: . Звідси:
.
Користуючись формулою для похідної частки, маємо:

.
Аналогічно отримуємо:
.
5. Похідні обернених тригонометричних функцій.
Користуючись теоремою про похідну оберненої функції, виведемо формули для похідних функцій .
Для функції оберненою є функція , область визначення якої звужена до відрізку . Тому маємо:
, оскільки при .
Аналогічно:
.
Для функції оберненою є функція , область визначення якої звужено до інтервалу . Тому:
.
Аналогічно отримуємо:

Зведемо тепер всі формули до єдиної таблиці.
Таблиця похідних основних елементарних функцій.















Лекція 4. Логарифмічне диференціювання. Приклади на
|