Класифікація ЗВ по вимірювальній величині

У найбільш загальному вигляді засоби вимірювання за вимірювальними величинами можна класифікувати на:

· ЗВ геометричних величин (довжина, плоский кут, параметри шорсткості, товщина - 4 еталони);

· ЗВ механічних величин (маса, твердість, сила, прискорення, швидкість, кутова швидкість, кутове прискорення - 10 еталонів);

· ЗВ параметрів потоку, витрати, рівня, об`єму речовин (витрата рідини, витрата газу, витрата нафтопродуктів - 6 еталонів);

· ЗВ тиску та вакууму (надмірний тиск, абсолютний тиск, різниця тиску);

· ЗВ фізико-хімічного складу (густина рідини, кінематична в’язкість рідини, pH - 4 еталону);

· ЗВ теплофізичних і температурних величин (температурний коефіцієнт лінійного розширення, кількість теплоти, температура, теплопровідність твердих тіл, питома теплоємність твердих тіл - 17 еталонів);

· ЗВ часу і частоти (час і частота - 1 еталон);

· ЗВ електричних і магнітних величин. Радіотехнічні та радіоелектронні вимірювання (електрична ємність і тангенс кута втрат, постійний електричний струм, електрорушійна сила й електрична напруга, електричний опір; повний опір для НВЧ, індуктивність, магнітний потік, спектральна густина потужності радіовипромінювання, потужність електромагнітних коливань, магнітна індукція, напруженість магнітного поля, напруженість електричного поля, коефіцієнт амплітудної модуляції, коефіцієнт нелінійних відхилень, кут зміщення фаз, параметри спектру, магнітний момент, магнітна сприйнятливість і намагніченість, девіація частоти, відносна електрична проникність - 40 еталонів);

· ЗВ акустичних величин (звуковий тиск у повітряному, водному середовищі - 2 еталони);

· ЗВ оптичних і оптико-фізичних величин (довжина хвилі в діапазоні 0, 186-50 мкм для спектроскопії, енергетична яскравість і сила випромінювання теплових джерел, кут обертання площини поляризації, енергетична освітленість неперервне оптичне випромінювання, спектральна густина, потужність імпульсного когерентного випромінювання, розподіл густини потужності в поперечному перетині пучка неперервного випромінювання, вимірювання кольорів, середня потужність лазерного випромінювання - 14 еталонів);

· ЗВ характеристик іонізуючих випромінювань та ядерних констант (потік нейтронних джерел, густина потоку нейтронів, активність нуклідів, експозиційна доза та потужність гамма й рентгенівського випромінювання, поглинута доза та потужність поглинутої дози бета - і нейтронного випромінювання, маса радію, активність нуклідів у бета - активних газах, доза й потужність дози фотонного іонізуючого випромінювання, об`ємна активність радіоактивних аерозолів, потік електронів і потік енергії електронів, поглинута доза рентгенівського та нейтронного випромінювання - 14 еталонів).

Розглянемо більш детально класифікацію ЗВ електрорадіовимірювань за величиною й принципом дії.

Залежно від виду вимірювальної величини електрорадіовимірювальні прилади поділяють на прилади вимірювання струму, прилади вимірювання напруги і т. д.

Електронні радіовимірювальні прилади загального застосування за характером і видом відповідно до ГОСТ 15094-64 поділяють на 21 підгрупу, кожна із яких позначається прописними літерами абетки (російської), наприклад:

· А - прилади для вимірювання струму;

· В - прилади для вимірювання напруги;

· М - прилади для вимірювання потужності;

· Г - вимірювальні генератори;

· Е - прилади для вимірювання параметрів компонентів і ланцюгів з зосередженими постійними;

· Р - прилади для вимірювання параметрів елементів і трактів із розподільними постійними;

· Ф - прилади для вимірювання різниці фаз на групового часу запізнення;

· С - прилади для вимірювання та дослідження форми сигналу й спектру;

· Х - прилади для спостереження та вимірювання характеристик радіопристроїв;

· И - прилади для імпульсних вимірювань;

· П - прилади для вимірювання напруженості поля та радіоперешкод;

· У - підсилювачі вимірювальні;

· Д - атенюатори та прилади для вимірювання ослаблення;

· К - комплексні вимірювальні установки;

· Л - прилади для вимірювання параметрів ЕВП та НПП;

· Ш - прилади для вимірювання електричних і магнітних властивостей матеріалів;

· Я - блоки радіовимірювальних приладів;

· Э - вимірювальні пристрої коаксіальних та хвилеподібних трактів;

· Б - джерела живлення.

У свою чергу кожна підгрупа в залежності від основної виконуваної функції поділяється на декілька видів, які позначаються цифрами, наприклад:

· В1 - установки або прилади для повірки вольтметрів;

· В2 - вольтметри постійного струму;

· В3 - вольтметри змінного струму в діапазоні частот;

· В4 - вольтметри імпульсного струму і т. п.

За сукупністю технічних характеристик і черговістю розробок прилади кожного виду підрозділяються на типи, яким відповідає номер моделі. Серед виду прилади поділяють за номером моделі. Позначення приладу складається із позначення виду і номеру моделі. Перед номером моделі ставлять дефіс. Наприклад, позначення В3-23 означає: вольтметр змінного струму / третя підгрупа, 23-я модель.

Позначення приладу, який вимірює декілька параметрів, складається із позначення виду, до якого прилад належить по основній виконуваній функції. Якщо в підгрупі виду відсутні універсальні прилади, то до позначення виду допускається добавляти букву " K ".

Наприклад, якщо прилад належить до виду " вимірювач девіації частоти", має номер моделі 3 і вимірює, крім цього, ще коефіцієнт амплітудної модуляції, то йому присвоюється позначення СК3-3.

Прописна літера абетки, яка стоїть після номера моделі, указує на те, що прилад модернізувався. Порядковий номер літери в абетці відповідає числу модернізацій.

Наприклад, вольтметр постійного струму В2-10, який пройшов першу модернізацію, позначається В2-10А, другу - В2-10Б.

Якщо прилад призначається для експлуатації в умовах тропічного клімату, то після літери модернізації ставиться літера " T". Наприклад, В2-10АТ. Для позначення конструктивної модифікації після номера моделі через дріб ставиться цифра, яка позначає порядковий номер конструктивної модифікації.

Наприклад, В2-10/1.

Електромеханічні електровимірювальні прилади класифікуються за принципом дії. За способом перетворення електромагнітної енергії, яка підводиться до приладу, у механічну енергію переміщення рухомої частини і за конструктивними особливостями вимірювального механізму їх поділяють на системи:

· М - прилади магнітоелектричної системи;

· Э - прилади електромагнітної системи;

· Д - прилади електродинамічної системи;

· Ф - прилади феродинамічної системи;

· C - прилади електростатичної системи;

· - прилади індукційні;

· - прилади магніто-індукційні;

· - прилади вібраційні;

· - прилади теплові;

· Т - прилади с термоперетворювачем;

· Ц - комбіновані прилади.

За класом точності електровимірювальні прилади поділяються на класи:

0, 05; 0, 1; 0, 2; 0, 5; 1, 0; 1, 5; 2, 5; 4, 0.