Основні напрями внутрішнього та зовнішнього аналізу

Вважається, що пріоритетними напрямами практики аналізу господарської діяльності підприємства мають бути внутрішній і зовнішній аналіз, існування яких зумовлено характером джерел інформації, виконавцями і цілями, яких прагнуть досягнути під час дослідження. Слід зауважити, що у внутрішньому аналізі виділяють управлінський і фінансовий, в той час як зовнішний аналіз і є фінансовим.

Управлінський аналіз основується на матеріалах управлінського обліку, забезпечує пошук резервів, зниження витрат, підвищення ефективності і прийняття обгрунтованих управлінських рішень. В процесі аналізу використовується усі доступні джерела інформації, а так як результати аналізу призначаються для власного керівництва, то слід забезпечити максимальну закритість задля збереження комерційної таємниці.

Внутрішній фінансовий аналіз базується на даних бухгалтерського і управлінського обліку, дає змогу об’єктивно оцінити фінансовий стан, передбачити перспективи.

Виконавцями внутрішнього аналізу головним чином є працівники відповідних структурних підрозділів підприємства.

Результати управлінського аналізу використовують менеджери виробництва, а фінанового- фінансові менеджери.

Зовнішний фінансовий аналіз відрізняється від розглянутих вище різними виконавцями: органи державного управління, банки, акціонери, інвестори, та керистувачами інформації про діяльность підприємства, наявністю типових методик аналізу, використанням лише офіційної звітності підприємства, максимальною відкритістю результатів аналізу для користувачів. Зовнішній фінансовій аналіз базується на фінансовій звітності підприємства за єдиними формами і направляється в органи контролю та банкам. В процесі зовнішнього аналізу застосовують методики, що містять формалізовані напрями аналізу і алгоритми розрахунку аналітичних показників.

Фінансовий аналіз забезчує достовірну та об’єктивну оцінку його прибутків (збитків), фінансового стану підприємства. Мета фінансового аналізу залежить від суб’єктів аналізу до яких відносятся власники, кредитори, постачальники, органи контролю, банки, персонал і керівництво підприємства у яких дещо різні цілі. Власників (акціонерів) підприємства цікавить збільшення чи зменшення власного капіталу та його частки в капіталі підприємства, а кредиторів доцільність надання кредитів.

Методика фінансового аналізу охоплює два основні напрями: оцінка фінансових результатів та аналіз фінансового стану, що виконується за сукупністю абсолютних і відносних показників, що характеризують наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Відносні показники (коефіцієнти) порівнюють із загальноприйнятими „ нормативами” для оцінки ризику і прогнозування можливості банкрутства підпрємства.