Основні етапи проведення ФВА

Основними етапами проведення ФВА є: підготовчий; інформаційний; аналітичний; дослідницький; рекомендаційний; впроваджувальний.

1. Підготовчий етап необхідний для відбору важливих чинників майбутнього виробу: масовість, якість, собівартість. Доцільність проводити ФВА продукції, яка розробляється до випуску, тому що в цьому випадку є резерв часу для внесення змін до конструкції виробів або технології їх виробництва, не витрачені кошти на придбання обладнання, матеріалів, комплектуючих виробів і інструментів, неукладанні угоди на постачання сировини і енергоносіїв, і багато що можна відкорегувати.

2. Інформаційний етап передбачає збір інформації для вивчення об’єкту: призначення і технічні можливості майбутнього виробу, його якість і собівартість. Вся інформація заноситься в спеціальні картки або в пам'ять

комп'ютера. Детально перераховуються функції окремих деталей і вузлів виробів, матеріали і собівартість виготовлення. Паралельно приводиться порівняння вартості виготовлення деталей на стороні або вартість купувальних деталей. Велике значення надається оцінкам і думці споживачів про майбутнє виробів. Доцільно зібрати інформацію про аналогічні параметри аналогічних виробів, що випускаються конкурентами.

3. Аналітичний етап передбачає детальне вивчення функцій майбутнього виробу і витрат на їх забезпечення. Розглядають таке коло питань:

1. Яка основна функція виробу?

2. Які функції корисні, а які зайві?

3. Яка дійсна вартість виробу?

4. Яким може стати виріб в майбутньому?

5. Якою могла б бути нова вартість виробу?

На цьому етапі детально описують службові (техніко-економічні, експлуатаційне, ергономічні і естетичні) функції виробу в цілому і додаткові технічні функції окремих його частин. Ці функції підрозділяються на основні, другорядні і непотрібні. Останні забираються. Питома вага окремих функцій в загальній сукупності споживних властивостей виробу називається коефіцієнтом важливості, або значущості. При визначення цього коефіцієнта враховують параметри, найбільш важливі для споживача.

Для визначення значущості параметрів (функцій) використовують також ранжування і метод експертних оцінок.

На основі проведених етапів аналізу і пов'язаних з цим досліджень пропонують декілька варіантів рішення, кожен з яких має певні переваги і економічний ефект.

4. Дослідницький етап. Основне завдання цього етапу – визначення можливості реалізації запропонованих рішень.

Перелік основних робіт:

- розробка ескізів по відібраних варіантах;

- експертиза підготовлених рішень;

- відбір найбільш раціональних варіантів рішень;

- створення при необхідності макетів або дослідних зразків для проведенння випробувань;

- проведення випробувань;

- остаточний вибір рішень, що реалізовуються;

- техніко-економічне обґрунтування рішень.

По раніше відібраних варіантах здійснюється конструкторське опрацювання, метою якого є надання повного уявлення про передбачувану продукцію і оцінку її відповідності вимогам технічних умов, технологічності, металоємності і т. д.

Відбір найбільш раціональних варіантів рішень слід проводити з позиції реалізації досліджуваних функцій і забезпечення вимог, що пред'являються до продуктивності об'єкту, рівню його надійності, міжпроектної уніфікації, ергономічності, естетичності, екологічності, економічності і ін. Техніко-економічне обґрунтування варіантів рішень повинне проводиться згідно документам, що діють в галузі по економічній ефективності.

Підрахунок витрат, пов'язаних з виготовленням нової конструкції, дасть можливість визначити орієнтовний річний економічний ефект від впровадження її у виробництво, що у свою чергу дозволить зробити висновки про доцільність використання запропонованого варіанту. Орієнтовний річний економічний ефект від впровадження заходів за результатами проведення ФВА визначається за формулою:

Э_ф = (З_пр1 – З_пр2) А_г, (4. 1.)

де Зпр1 і Зпр2 – приведені витрати на одиницю виробу, що виготовляється до і після проведення ФВА; Аr – річний обсяг виробництва виробів після проведення ФВА. Приведені витрати на одиницю виробу визначаються за формулою:

З_пр = С + Е_нК, (4. 2.)

де С – собівартість одиниці виробу, грн.; К – питомі капітальні вкладення на одиницю виробу до і після проведення ФВА; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Оскільки в результаті впровадження заходів щодо ФВА питомі капітальні вкладення залишаються незмінними (К1 = К2), то формула (4. 1.) набере вигляду:

Э_ф = (С₁ – С₂) А_к, (4. 3.)

де С1 і С2 – собівартість одиниці продукції, що виробляється до і після проведення ФВА.

Зниження вартості матеріалів визначається за формулою:

Э_м = М₁ – М₂, (4. 4.)

де М1 – вартість матеріалу до проведення ФВА; М2 – вартість матеріалу після проведення ФВА. Зниження вартості купівельних виробів розраховується за формулою:

Э_п = П₁ – П₂, (4. 5.)

де П1 і П2 – вартість купівельних виробів до і після проведення ФВА.

Економія по заробітній платі основних робітників з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань до фонду соціального страхування обчислюється за формулою:

Эз_п = [3_п1 + Д₁3_п1+ С_с1 (3_п1 + Д₁3_п1)] — [3_п2 + Д₂3_п2+ С_с2 (3_п2 + Д₂3_п2)], (4. 6.)

де Зп1, і Зп2 –основна заробітна плата робітників до проведення ФВА і після проведення ФВА; Д1 і Д2 – додаткова заробітна плата основних робітників до і після проведення ФВА %; С1 і С2 – відрахування на соцстрахування до і після проведення ФВА %.

Зниження транспортно-заготівельних витрат можливо розрахувати за формулою:

Э_т = Т₁(М₁ + П₁) – Т₂(М₂ + П2), (4. 7.)

де Т1 і Т2 – транспортно-заготівельні витрати до і після проведення ФВА %.

Скорочення витрат по освоєнню визначається за формулою:

Э_о = О₁З_п1 – О₂З_п2, (4. 8.)

де О1 і О2 – витрати по освоєнню відповідно до і після проведення ФВА %.

Скорочення цехових витрат знаходимо за формулою:

Э_ц = Ц₁З_п1 – Ц₂З_п2, (4. 9.)

де Ц1 і Ц2 – цехові витрати %.

Скорочення загальнозаводських витрат встановлюємо таким чином:

Э_з = З₁З_п1 – З₂З_п2, (4. 10.)

де З1 і З2 – загальнозаводські витрати до і після проведення ФВА %.

Скорочення витрат за змістом і експлуатації устаткування розраховуємо за допомогою формули:

Э_э = Э₁З_п1 – Э₂З_п2, (4. 11.)

де Е1 і Е2 – витрати за змістом і експлуатації обладнання %.

Загальне зниження собівартості в результаті проведення ФВА складе:

С₁ — С₂ = Э_м + Э_п + Эз_п + Э_т + Э_о + Э_ц + Э_з + Э_э (4. 12.)

Зниження витрати матеріалу визначається таким чином:

Э_р = (Р₁ – Р₂) А_r, (4. 13.)

де Р1 і Р2– витрати матеріалу до і після проведення ФВА.

Зниження трудомісткості виготовлення визначається за формулою:

Э_н = (Н₁ – Н₂) А_r, (4. 14.)

де Н1 і Н2 – трудомісткість виготовлення виробу до і після проведення ФВА, нормо-ч.

5. Рекомендаційний етап. Основне завдання цього етапу – визначення порядку реалізації рекомендацій ФВА.

На рекомендаційному етапі здійснюється:

- розгляд представлених технічних рішень на науково-технічній раді підприємства;

- ухвалення рішення про можливість їх реалізації;

- узгодження заходів щодо реалізації прийнятих рішень.

На розгляд представляються всі варіанти рішень, відібрані на дослідницькому етапі, у вигляді ескізів із записками пояснень, в яких вказуються їх переваги і недоліки, до кожного рішення додається розрахунок економічного ефекту.

Всі представлені варіанти діляться на три групи:

1. Рішення, що не вимагають серйозних конструкторського і технологічного доопрацювань.

2. Рішення, для реалізації яких потрібне проведення яких-небудь випробувань і доопрацювання об'єкту.

3. Рішення, що зовсім змінюють конструкцію і технологічний процес виготовлення виробу, що вимагають проведення ДКР, а також додаткових капітальних вкладень для свого здійснення.

Основні критерії для відбору тих або інших рішень – максимум корисного ефекту на одиницю сукупних витрат на виготовлення і експлуатацію виробу, підвищення конкурентоспроможності виробу, збільшення прибутку підприємства. При остаточному відборі повинні також враховуватися технічні можливості підприємств-виробників і споживачів (організаційно-технічний рівень виробництва).

Робота на даному етапі вважається закінченою після видання наказу (розпорядження) про завершення робіт по ФВА нового товару.

У наказі (розпорядженні) мають бути вказані підсумки роботи дослідницької робочої групи, заходи по заохоченню учасників робіт. Цим же наказом затверджується план-графік впровадження заходів щодо ФВА, терміни виконання робіт і безпосередні виконавці – служби, цехи, конкретні спеціалісти.

6. Етап впровадження. Основне завдання цього етапу – забезпечити безумовне впровадження прийнятих рішень.

На етапі впровадження здійснюються:

- включення заходів щодо забезпечення впровадження прийнятих пропозицій ФВА в план-графік, в стратегію організації, плани задіяних служб і відповідальних виконавців;

- контроль за виконанням плану-графіка;

- оцінка фактичної економічної ефективності впровадження результатів ФВА;

- заохочення членів дослідницької робочої групи і всіх учасників.

Відповідальність за своєчасне впровадження заходів ФВА несе головний менеджер або інша посадова особа.

Служба ФВА здійснює контроль за впровадженням рекомендацій, перевіряє правильність розрахунку економічного ефекту упроваджених заходів.

Робота на етапі вважається закінченою після впровадження всіх рекомендацій ФВА.

Контрольн і питання:

1. У чому суть і призначення функціонального аналізу?

2. Які завдання і принципи проведення ФВА?

3. Який комплекс заходів необхідно здійснити для створення умов проведення ФВА?

4. Які етапи включає проведення ФВА?