Конспекти уроків рідної мови у 2 класі за підручником М. С. Вашуленка, складені відповідно до чинної Программ та оновленого Державного стандарту.

Урок 1

тема. Вступ. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв українського алфавіту. Вимова та правопис слів аз­бука, абетка, алфавіт і вересень

Мета: ознайомити учнів зі структурою підручника, з умов- ними позначеннями; замотивувати дітей до вивчення рідної мови; з'ясувати рівень знань учнів про звуки мовлення, букви; закріпити вміння каліграфічного письма малих букв українського алфавіту; виховувати любов до рідної мови.

обладнання: таблиця «Алфавіт».

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Вступна бесіда

— Прочитайте вірш Любові Забашти «Рідна мова».

— Чого бажає поетеса рідній мові?

— Навіщо треба вивчати рідну мову?

— Яке автор вірша висловлює нам побажання? Прочитайте ці рядки.

— Розгляньте наш підручник і скажіть, як він називається та хто його автор.

— Які умовні позначення нам треба знати, щоб правильно ко- ристуватися підручником? Уважно їх розгляньте і запам'ятайте.

Учитель ще раз нагадує про красу, мелодійність і милозвучність рідної української мови, про необхідність її вивчення, адже вона є державною мовою всіх громадян України і володіти нею — по- чесний обов'язок кожного українця.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, що ви пам'ятаєте про звуки мовлення, букви, якими вони позначаються. Також пригадаємо український алфавіт і будемо каліграфічно писати не тільки букви, а й цілі речення.

IV. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання 1. Робота із загадкою (вправа 1)

— Прочитайте загадку й відгадайте її.

Виразно вимовте слово-відгадку. Які звуки ви чуєте?

— Розгляньте звукову модель слова. Пригадайте, що означає кожний значок. На які дві частини поділене слово?

— Складіть звукову модель слова книга.

2. Робота з алфавітом (вправа 4)

— Згадайте малі букви — друковані й рукописні. Пригадайте їх напівголосно.

— Яка буква не позначає окремого звука?

— Прочитайте, як ще називають букву й.

3. Хвилинка чистопису (вправа 5)

— Назвіть рукописні букви й запишіть їх за зразком.

— Доберіть з цими буквами слова і запишіть їх. (Іній, дім, поні; їжак, поїзд, гаї; дим, штани; йод, майка, чай; лимон, палка, сокіл; мир, лампа, сом; ніс, тінь, син; артист, масло, нора; орел, слон, кіно; сад, паста, квас.)

4. Фізкультхвилинка

V. Повторення та закріплення вивченого матеріалу

1. Прочитайте вірш. До чого закликає поет?

— Спишіть перші два рядки вірша.

— Знайдіть у вірші слова, які відповідають звуковим моделям.

меду

о-о

— Чітко вимовляйте кожний звук у цих словах.

— Прочитайте правило й запам'ятайте його.

2. Складання слів (вправа 3)

— Запишіть утворені слова.

— Прочитайте наступне правило й запам'ятайте його.

3. Звуко-буквений аналіз (вправа 6)

— Прочитайте і спишіть речення.

— Вимовте звуки і назвіть букви у виділених словах. Чому в них букв більше, ніж звуків?

— Складіть звукові моделі цих слів.

4. Словникова робота (вправа 7)

— Запишіть слово вересень, поділяючи його на склади. Підкресліть букви, які позначають голосні звуки.

— Складіть звукову модель цього слова.

— Зверніть увагу на виділені букви. Запам'ятайте написання цього слова.

— Складіть із ним речення і запишіть.

Вересень — перший місяць осені.

— Прочитайте слова у верхній червоній рамочці. Як ви думаєте, чому вони записані разом?

— Що означають ці слова? (Учитель пояснює їх походження.)

— Запишіть їх, поставте наголоси й запам'ятайте правопис цих слів.

VI. Підсумок уроку

— Що ми знаємо про звуки мовлення?

— Як позначаються звуки на письмі? Наведіть приклади.

— Яка літера не позначає окремого звука?

— Що таке алфавіт? Як іще називають порядок усіх літер української мови?

— Написання якого слова треба запам'ятати?

VII. Домашнє завдання з інструктажем

Правила на С. 5, вправа 8.

Урок 2

тема. Звуко-буквений аналіз слів. Складання розповіді на тему «Наші літні канікули». Вимова й правопис слова виразно

Мета: удосконалювати вміння аналізувати звуко-буквений склад слів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння складати розповіді за малюнками; виховувати в учнів культуру слухача й співрозмовника.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 8)

— Прочитайте пари слів, що утворилися. Назвіть літери, якими вони відрізняються.

— Які речення ви склали? Прочитайте.

— Що ви знаєте про звуки?

— Чим вони позначаються на письмі?

2. Хвилинка чистопису

сл ня олівець

— Доберіть слова з даними буквосполученнями. (Теля, лелека, ягня, соняшник)

— Усно складіть речення з одним зі слів за вибором.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вміння аналізувати звуко-буквений склад слів, складатимемо розповідь про свої літні канікули.

IV. Повторення та закріплення вивченого матеріалу

1. Колективна робота (вправа 9)

— Прочитайте букви алфавіту, назви яких закінчуються на -е. Продовжте ряд: «бе», «ве», «че»,...

— Запишіть на вибір три букви і скажіть, які звуки вони позна- чають на письмі.

2. Робота з казкою (вправа 10)

— Прочитайте виразно литовську народну казку.

— Хто з тварин не назвав букви, а вимовив звук?

— Як цей звук позначається на письмі?

— Які звуки позначає буквосполучення дж?

3. Звуко-буквений аналіз слів (вправа 11)

— Прочитайте слова. Окремо вимовте у кожному з них останній звук.

— Запишіть у три стовпчики слова, які закінчуються на го- лосний, твердий, м'який приголосний.

— Складіть речення з виділеними словами.

— Пригадайте, чим голосні звуки відрізняються від приго- лосних.

4. Фізкультхвилинка

5. Словникова робота

— Прочитайте слово в рамці на С. 7.

— Що означає слово виразно?

— Складіть звукову модель цього слова.

— Поділіть слово виразно для переносу з рядка в рядок.

— Складіть правила заучування вірша напам'ять, використо- вуючи слово виразно.

1) Прочитай вірш виразно.

2) Розділи його на смислові частини.

3) Вивчи напам'ять кожну частину.

4) Розкажи виразно весь вірш.

— Користуйтесь цими правилами, вивчаючи вірші напам'ять.

6. Розвиток зв'язного мовлення. «Наші літні канікули» (вправа 12)

— Розгляньте малюнки і перекажіть їх зміст. Дайте імена дітям.

— Що робить дівчинка?

— Чим зайняті хлопчики?

— Що здивувало дівчаток?

— Розкажіть, як ви провели канікули. Дайте відповіді на запи- тання.

— Запишіть одне речення (за вибором).

V. Підсумок уроку

— Назвіть пари приголосних звуків за твердістю-м'якістю.

— Які звуки на письмі позначає буквосполучення дз?

— Чим голосні звуки відрізняються від приголосних?

— Відгадайте загадку.

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Абетка або азбука,

алфавіт)

— Складіть звукові моделі цих слів.

VI. Домашнє завдання з інструктажем Вправа 13.

Урок 3

тема. Каліграфічне написання великих букв українського алфавіту. Слова, близькі за значенням. Вимова та написання слів буква і літера, ґанок, читання

Мета: закріплювати навичку каліграфічного письма; вчити добирати слова, близькі за значенням; розширювати лексичний запас учнів; продовжувати формувати вміння переказувати; вихо- вувати уважність, кмітливість.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 13)

— Що, на вашу думку, доброго, а що — поганого в Юрковому вчинку?

— У виділених словах назвіть звуки, охарактеризуйте їх.

— Перекажіть текст.

2. Хвилинка чистопису (вправа 14)

— Згадайте великі букви українського алфавіту. Прочитайте їх, правильно називаючи.

— Повчіться писати великі букви. Підкресліть ті, які писати було найважче.

— Прочитайте слова в рамці. Поміркуйте, чому вони об'є-днані.

— Так, і слово буква, і слово літера називають письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови. Наведіть приклади звуків і відповідних букв, літер.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні будемо закріплювати вміння каліграфічно писати, вчитимемось добирати близькі за значенням слова і з'ясуємо зна- чення слова ґанок, запам'ятаємо правильну його вимову та пра- вопис.

IV. Повторення та закріплення вивченого матеріалу

1. Самостійна робота із взаємоперевіркою (вправа 15)

— У правому і лівому стовпчиках знайдіть слова, які від- різняються одним звуком.

— Запишіть слова парами і підкресліть у них різні букви. Усі слова пишіть з великої літери.

— Прочитайте слово в рамці. Скажіть, що воно означає.

— Справді, ґанок — це побудова біля входу в будинок із май- данчиком, на який ведуть східці. Складіть речення зі словом ґанок, запишіть.

2. Робота зі скоромовкою (вправа 17)

— Вимовте кілька разів попарно приголосні звуки [р] — [л], [л] —

[р].

Прочитайте скоромовку. Повторіть її кілька разів, щоразу при- скорюючи темп.

— Які приголосні найчастіше трапляються в цій скоромовці?

— Скільки разів ужито голосний звук [і]? У якій літері цей звук «заховався»?

3. Фізкультхвилинка

4. Групування синонімів (вправа 16)

— Згрупуйте і запишіть однакові за значенням слова.

— Яке слово зайве? Прочитайте його ще раз і запишіть. Запам'ятайте правильну вимову й написання.

5. Робота із загадкою (вправа 18)

— Прочитайте й відгадайте загадку.

— Вимовте голосні звуки в словах-відгадках.

— Назвіть ті звуки і літери, якими ці слова різняться.

— Запишіть слова-відгадки. На яке питання відповідає кожне з них?

6. Гра «Знайдіть зайве слово»

— Знайдіть зайве слово і складіть із ним речення.

1) Юнак, хлопець, дідусь, молодик.

2) Будинок, човен, хата, дім.

3) Книга, підручник, аркуш, посібник.

4) Великий, гігантський, велетенський, новий.

5) Бігати, мотатися, чистити, гасати.

V. Підсумок уроку

— Розкажіть абетку. Запишіть кілька літер парами — велику і малу.

— Усно доберіть близькі за значенням слова до слів праця, буря.

— Запишіть слова, вимову і правопис яких ми сьогодні вивчили.

VI. Домашнє завдання з інструктажем

Повторити словникові слова; вправа 19.

Урок 4

тема. Склад. Перенос слів із рядка в рядок

Мета: поглибити знання учнів про складотворчу роль голосних; закріплювати вміння ділити слова на склади; розвивати орфоепічну чуткість учнів; удосконалювати вміння переносити слова із рядка в рядок; виховувати старанність, акуратність, уважність у роботі.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 19)

— З якої букви ви написали кожне з цих імен?

— Прочитайте імена дівчаток.

— Прочитайте імена хлопчиків.

— Хто склав удома речення тільки з іменами хлопчиків? А хто — тільки з іменами дівчаток? А в кого було речення і про хлопчиків, і про дівчаток?

Кожна група дітей зачитує свої речення.

2. Хвилинка чистопису

зо ул ор зозуля

— Доберіть слова з цими буквосполученнями. (Зоря, бузок, ву- лиця, куля, мороз, коридор) Підкресліть букви, що позначають голосні звуки.

— Поділіть ці слова для переносу.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Саме про правила переносу слів із рядка в рядок ми й бу- демо сьогодні говорити. Ви визначатимете голосні звуки в сло­вах, ділитимете їх на склади, вчитиметесь уважно слухати й за- пам'ятовувати необхідне, а особливо — золоті правила переносу.

IV. Повторення та поглиблення вивченого

1. Колективна робота (вправа 20)

— До поданих частин слів додайте склади так, щоб утворилися слова. Запишіть їх.

— Скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові? Який висновок можна з цього зробити?

— Прочитайте правило на С. 11. Чи збігається з ним ваш висновок?

2. Коментоване письмо (вправа 21)

— Прочитайте слова. Які з них можна поділити на склади?

— Спишіть спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади. Які склади позначено однією буквою?

— Утворіть слова з поданих складів.

— Прочитайте правило на С. 12.

— Отже, перше золоте правило:

Для переносу слів завжди Потрібен поділ на склади.

Друге правилозвучить так:

Склад з однієї букви лиш — Не перенось його, облиш.

3. Фізкультхвилинка

4. Самостійна робота (вправа 22)

— Спишіть слова, поділяючи їх рисками для переносу.

— Які склади в словах не можна залишити в рядку або пере­нести?

5. Робота з обжинковою піснею (вправа 23)

— Як ви думаєте, коли співають обжинкові пісні? Прочитайте її.

— А тепер читайте вірш колективно, декламуючи його по складах, як лічилку.

— Які слова становлять один склад?

— Прочитайте перше правило на С. 13. Запам'ятайте його.

6. Робота в парах (вправа 85)

V. Підсумок уроку

— Як визначити кількість складів у слові? Наведіть приклади.

— Яких правил переносу із рядка в рядок треба дотримуватися?

— З рештою золотих правил переносу будемо знайомитися пізніше.

VI. Домашнє завдання з інструктажем Правила на С. 11-13, вправа 25.

Урок 5

тема. Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно

Мета: вчити ділити для переносу слова зі збігом приголосних звуків; закріплювати вміння визначати кількість складів і перено- сити слова з рядка в рядок; збагачувати лексичний запас учнів; ви- ховувати любов до українського слова, до народної творчості.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 25)

— Чому всі слова написані з великої букви?

— Як ви їх поділили для переносу?

— Які імена переносити по складах із рядка в рядок не можна? Чому? Наведіть власні приклади.

2. Хвилинка чистопису

ха св ві світлячки

— Доберіть слова з цими буквосполученнями. (Халат, хата, во- лохатий, дихати; свій, світанок, свистіти; віхола, повінь, звістка)

— Поділіть ці слова на склади для переносу:

I варіант — із буквосполученням ха;

II варіант — із буквосполученням св;

III варіант — із буквосполученням ві.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні вчитимемося ділити для переносу слова зі збігом приголосних, закріплюватимемо вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка в рядок.

IV. Повторення та закріплення вивченого

1. Гра «Полічи склади»

Учитель називає слова, а учні на пальцях показують, скільки складів у слові.

Берег, дорога, радість, світлий, щастить, берегти, малий, ви- соко, дарувати.

Олія, іній, орел, Зоя, хвіст, нива, сом, Азія, ізюм.

— Запишіть слово з другої групи, яке можна переносити по складах.

2. Колективна робота з правилом (С. 13)

— Прочитайте правило.

— Як можна переносити слова зі збігом приголосних?

— А як не можна переносити слова? Розкажіть і наведіть приклади.

— Ще раз прочитайте це правило і запишіть два власних при- клади, поділивши їх для переносу з рядка в рядок.

3. Фізкультхвилинка

4. Самостійна робота із взаємоперевіркою (вправа 27)

— Прочитайте і спишіть слова.

— Поділіть їх для переносу по-різному.

5. Розвиток зв'язного мовлення (вправа 28)

— Прочитайте текст.

— Як ви розумієте прочитане?

— Чому осінь називають золотою? А чи можна назвати осінь золотою не тільки за колір листя, а й за її багатий урожай? Розкажіть про це.

— Спишіть речення, поділяючи виділені слова для переносу. Яке з них можна перенести по-різному?

6. Робота з народними прикметами (вправа 29)

— Прочитайте народні прикмети.

— Знайдіть у реченнях слова, протилежні за значенням. Запишіть їх, поділяючи для переносу різними способами.

— Виділене слово прочитайте по складах. Скільки в ньому складів? А на скільки частин ти поділиш його для переносу?

— Доберіть два подібних слова і поділіть для переносу.

V. Підсумок уроку

— Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці?

— Які слова не можна переносити по складах? Наведіть при- клади.

— Як треба ділити для переносу з рядка в рядок слова зі збігом приголосних? Наведіть приклади.

— Які «золоті правила» переносу слів знаєте?

— Прочитайте слова в рамці на С. 14. Як ви розумієте їх зна- чення? Запам'ятайте їх вимову і правопис.

— Поділіть ці слова на склади.

Зверніть увагу, що слово уклін переносити по складах із рядка в рядок не можна! А чому — про це дізнаєтесь пізніше, коли ми бу- демо вивчати будову слова.

VI. Домашнє завдання з інструктажем

Правило на С. 13, вправа 30.

Урок 6

тема. Перенос слів із буквами й та ь

Мета: закріплювати вміння ділити слова з літерами й та ь для переносу з рядка в рядок; збагачувати словниковий запас учнів;

розвивати логічне мислення, вміння слухати; виховувати бажання працювати парами, самокритично оцінювати свою роботу.

обладнання: предметні малюнки райдуги, зайчика, долоні, со­ловейка.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 30)

— Прочитайте загадку й відгадку. Дзвінко вимовляйте звуки

[д] і [д'].

— Що вам допомогло відгадати загадку?

— Які овочі достигають у вересні? Які з них вам доводилося до- помагати збирати?

2. Хвилинка чистопису

І Ї О Ю Юрасик

— Доберіть слова, використовуючи дані літери. (Іван, Ірина, Ївга, Ольга, Одеса, Юлія, Юрмала) Чому всі слова написані з великої букви?

— Коли ще завжди пишемо велику букву? (На початку речення)

— Складіть з одним із цих слів речення і запишіть.

— Поділіть ці слова для переносу. Які з них переносити не можна? Яке правило нам це говорить?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні закріпимо вміння ділити слова для переносу і звер- немо особливу увагу на поділ слів з й та ь. Також пригадаємо пра­вопис вивчених словникових слів, відгадуватимемо загадки.

IV. Повторення й поглиблення вивченого

1. Колективна робота (вправа 31)

— Прочитайте загадку. Якими різними словами в нашій мові називають відгадку?

— Усно поділіть для переносу слова веселка, райдуга, тільки.

— Прочитайте правило на С. 15 і перевірте, чи правильно вико- нали завдання.

— Отже, як правильно треба переносити слова з літерами й чи ь?

2. Робота парами (вправа 32)

— Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним із способів. Порівняйте, чи правильно ви виконали роботу.

— Яке слово не можна поділити для переносу?

— Які імена не можна поділити для переносу?

3. Фізкультхвилинка

4. Словниковий диктант

Літера, замок, читання, вересень, виразно.

— Підкресліть букви, на які в цих словах треба звернути особливу увагу.

5. Словникова робота (вправа 23)

— Утворіть слова з перших складів поданих слів. Для цього працюйте так:

1) прочитайте слово й усно поділіть на склади;

2) вимовте перший склад;

3) вимовте перші склади в усіх словах рядка;

4) запишіть утворене слово.

— Яке із написаних вами слів не можна поділити для переносу?

6. Відгадування загадок

• Улітку сіренький,

А взимку біленький. Довгі вуха має,

Швидко в ліс стрибає. (Зайчик)

• Я маленький, я вухатий, Мене легко залякати.

Я стрибаю, я тікаю,

Дуже куций хвостик маю. (Зайчик)

• В мене є великий хист, Я співаю, як артист. Спів мій радісний усюди

Дуже люблять усі люди. (Соловейко)

• У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я. (Пальці)

— Запишіть слова-відгадки й поділіть їх для переносу. Самостійна робота (вправа 84).

V. Підсумок уроку

— Яким правилом ви користувалися, ділячи для переносу слова-відгадки?

— Які ще правила переносу слів із рядка в рядок в рядок ви знаєте?

VI. Домашнє завдання з інструктажем Правило на С. 15, вправа 34.

Урок 7

тема. Слово. Речення. Складання речень за малюнками та опорними словами. Правильна вимова й написання слова олень Мета: поглибити знання учнів про речення, його будову; розвивати зв'язне мовлення; виховувати повагу до старших, працелюбність.

обладнання: предметний малюнок оленя; картина із зобра- женням відльоту птахів.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 34)

— Про які ознаки ранньої осені говориться в тексті?

— Що таке бабине літо?

— Прочитайте пари близьких за значенням слів, які ви записали.

— Як ви поділили для переносу виділені слова?

— Якими правилами ви користувалися?

2. Хвилинка чистопису

и ви ил швидкокрилі

— Доберіть слова з даними буквосполученнями. (Крижаний, дрижить; страви, вихід; сила, крилатий)

— Складіть з одним зі слів речення і запишіть.

— Скільки слів у ньому? Як ви їх записували? (Кожне слово — окремо.)

III. Повідомлення теми й мети уроку

IV. Повторення і поглиблення вивченого

1. Колективна робота (вправа 35)

— Прочитайте текст. Випишіть назви птахів. Усно поставте до них питання.

— А які птахи залишаються зимувати в наших краях? Як ми їм можемо допомогти?

— Зверніть увагу, які різні слова добирає письменник, описуючи відліт птахів. Запишіть ці слова, ставлячи до них в дужках запитання.

2. Самостійна робота (вправа 36)

— У тексті попередньої вправи знайдіть слова, якими автор ха- рактеризує птахів. Запишіть їх за зразком.

— Поділіть для переносу виділені слова.

3. Коментоване письмо (вправа 37)

— Прочитайте. Зі слів кожного рядка складіть речення й за- пишіть.

— Які слова в першому реченні не можна поділити для переносу? Чому?

— Ще раз прочитайте слово олень у рамці. Запам'ятайте його вимову і написання. Зверніть увагу, що в цьому слові наголошений перший склад, а в другому — пишемо літеру е.

— Поділіть для переносу слово червоніє.

— Прочитайте правило на С. 18 і запам'ятайте його.

— Порахуйте кількість слів у реченні.

Коло школи багато квітів.

4. Фізкультхвилинка

5. Розвиток зв'язного мовлення (вправа 38)

— Розгляньте малюнки. Дайте дітям імена і складіть речення про те, хто що робить. Використовуйте слова для довідки.

— Одне речення (за вибором) запишіть.

— Яке слово у довідці виявилося зайвим?

— Чому треба працювати?

— Які прислів'я про роботу ви знаєте?

6. Робота з дошкою

— Прочитайте і знайдіть межі речень.

Бабуня сиділа біля вікна і шила Вітя з Людою вилізли на канапу й гортали нову цікаву книжку у бабуні випала котушка і покотилася під стіл довго сперечалися діти, кому котушку підняти а бабуня тим часом нагнулася й підняла котушку. (За М. Щепенком)

— Що ви можете сказати про Вітю й Люду?

— Як би вчинили ви?

— Як на письмі треба позначати межі речень?

V. Підсумок уроку

— З чого складається текст? Як усно виділяється кінець ре- чення?

— Як пишуться слова в реченні?

— Правильно вимовте й запишіть назву цього предмета. (Учи­тель показує предметний малюнок — олень. Діти хором вимов- ляють, наголошуючи перший склад, і записують слово олень.)

VI. Домашнє завдання з інструктажем

Правило на С. 18, вправа 39.

Урок 8

тема. Урок розвитку зв'язного мовлення. Робота над вира- жальними засобами мови (без уживання термінів)

Урок 9

тема. Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь

Мета: повторити й вдосконалити знання про будову речення; закріплювати вміння починати писати речення з великої букви; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність і старанність у роботі.

обладнання: предметні малюнки ведмедя, помідорів, цибулі.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 39)

— Чому лебеді тривожно курликали? Знайдіть відповідь у тексті і розкажіть про це своїми словами.

— Як ви поділили виділені слова для переносу? Прочитайте.

— Яке речення, на вашу думку, відповідає даній схемі? Прочи­тайте, що ви записали.

2. Хвилинка чистопису

Б щ ень низенька

— Доберіть слова з цими буквосполученнями і буквою. (Борис, Богдан; бризки, сизий; маленький, ненька, жовтень)

— Усно складіть з одним із них речення. Письмово побудуйте його схему.

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ми закріпимо знання про будову речення: учитиме- мось будувати схеми речень і складати речення за схемою. Також з'ясуємо, як правильно вимовляти і писати слова ведмідь, за- вдання.

IV. Повторення і закріплення вивченого

1. Розвиток зв'язного мовлення (вправа 40)

— Розгляньте малюнок і розкажіть, що на ньому зображено.

— Виразно прочитайте запитання й усно дайте відповіді.

— До складеної розповіді доберіть заголовок і запишіть.

— Записуючи розповідь, користуйтесь запитаннями.

— Як ви допомагаєте своїм батькам? Чи є у вас домашні обов'язки? Чи завжди ви їх виконуєте? Розкажіть.

2. Робота парами (вправа 41)

— Вимовте перше злиття звуків у кожному слові та відгадайте назви двох овочів:

1) поле, місяць, дорога, риба;

2) цифра, булка, лялька.

— Запишіть слова-відгадки. Усно складіть з ними речення. По- рівняйте складені вами речення.

— Спробуйте самі скласти таку загадку. (Мама, шило, насос — машина; липа, молоко, нива — лимони.)

3. Фізкультхвилинка

4. Самостійна робота (вправа 42)

— Розгляньте малюнок і прочитайте речення.

— Складіть речення за схемою:, ___________, а_______.

— Запишіть спочатку подані речення, а потім — складене са- мостійно.

5. Словникова робота

Учитель показує предметний малюнок ведмедя.

— Хто це? Прочитайте це слово в рамці на С. 21, запишіть і за­пам'ятайте.

— Усно складіть із ними речення.

— Скільки слів у цьому реченні? Складіть його схему.

— Яке ще слово записане в рамці на С. 21? Прочитайте його і за-пишіть у зошит.

— Це слово ви чуєте щодня по кілька разів. Адже майже кожен урок закінчується словами: «Відкрийте підручники і запишіть домашнє завдання». Сьогодні ми порушимо цю традицію, бо урок іще не закінчується, але завдання ми запишемо.

V. Домашнє завдання з інструктажем

Відповісти на запитання й виконати завдання для повторення на С. 11, вправа 43.

VI. Підсумок уроку

— З чого складається речення?

— Як пишуться слова в реченні?

— З якої літери починаємо кожне речення?

— Продиктуйте по складах, як ви напишете слова ведмідь і за- вдання.

— Будьте завжди розумними і добрими!

Урок 10

тема. Уявлення про мову як засіб спілкування між людьми Мета: дати уявлення про мову як найважливіший засіб спілкування між людьми, ознайомити з процесом розвитку мови; розвивати усне мовлення дітей; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

обладнання: картки з питаннями до гри.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Робота із вправою 43

— Прочитайте складені вами речення.

— Поясніть правила їх запису.

2. Гра «Знавці»

Учнів класу об'єднати у кілька команд. Учитель розкладає на столі картки з питаннями, що подаються на С. 21 підручника. Представники команд по черзі вибирають картки, а після обгово- рення команда дає відповіді на питання. Виграє та команда, яка дасть більшу кількість правильних відповідей.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

Учитель пропонує учням повідомити одне одному певну інформацію. Він шепоче на вухо одному учневі й просить передати цю інформацію, не використовуючи мовлення.

Наприклад:

— відкрий двері;

— передай книгу;

— подивись у вікно.

— Чому нам нелегко було зрозуміти одне одного?

IV. оголошення теми і мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємось, як розв'язали цю проблему наші предки, як вони навчилися розуміти одне одного.

V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Колективна усна робота (вправа 44)

— Для чого людям потрібна мова?

— А для чого необхідно розуміти одне одного?

— Який вид мовлення з'явився першим?

2. Історична подорож (за матеріалом вправи 45)

— Уміння володіти звуками свого голосу та запам'ятовувати зна- чення цих звуків назавжди відокремило людину від тварин. Для того, щоб людина стала людиною розумною, повинно було з'явитися слово.

Які ж слова з'явилися першими? Спочатку це були вигуки: ой, ух, ех, ай, ей. Може, саме з них згодом з'явилися слова: жах, біль, сміх. Першими були звуконаслідувальні слова: дзень-дзень, гав-гав, няв-няв, ко-ко-ко.

Емоційні вигуки, що виражали застереження, привітання, про- хання, такі, як сучасні давай, спасибі, прошу, були вже словами, які позначали не предмет, а дію.

Це було дуже важливо, бо саме тоді мова стала для людей справжнім засобом спілкування. Але вимовлене слово швидко зникає. Людям потрібно було придумати, як зберегти слова і потім передати їх іншим. Так з'явилося писемне мовлення.

Подивіться на малюнок із вправи 45, як колись писали люди.

(Учитель розповідає про стародавні малюнки на стінах печер, вавилонський клинопис, єгипетські ієрогліфи.)

— Які з цих зображень вам зрозумілі?

— А чому не зрозуміли інші?

— А як пишемо ми? Що позначають букви алфавіту?

VI. закріплення та систематизація знань

1. Хвилинка чистопису (С. 23)

— Підкресліть літери і з'єднання, які вийшли найкраще. назвіть звуки у слові квадрат, співвіднесіть їх із літерами.

2. Колективна робота (вправа 48)

— Роздивіться малюнки і назвіть фігури. Як їх можна назвати одним словом?

(Завдання 2 запропонувати виконати в парах. Перевірка — опитування пари.)

— Але ці фігури можна назвати не тільки геометричними, а й зна­ками. Адже зараз замість слів і цілих речень люди користуються знаками.

3. Робота за варіантами

I варіант — вправа 46;

II варіант — вправа 47 (1).

— Роздивіться малюнки, прочитайте завдання до вправ. Розкажіть, де в сучасному житті використовуються знаки. (Перевірка — індивідуальне опитування.)

— Де в сучасному житті нам зустрічаються знаки?

— А як ви думаєте, чому знаки й досі використовуються?

4. Розвиток усного мовлення (вправа 47 (2)

(Можливе проведення роботи у вигляді гри «Хто більше?»)

— Яке мовлення — усне чи письмове — використовували?

— З якою метою ми ним користуємося?

VII. Підсумок уроку

— З чим ми сьогодні познайомились?

— Яке мовлення — усне чи письмове — з'явилося раніше?

— Що спонукало людей до створення мови?

— Не забувайте, що саме цим людина відрізняється від тварин. Тож для порозуміння слід користуватися мовою, а не фізичною силою.

VIII. Домашнє завдання з інструктажем (вправа 49)

— Розгляньте малюнки і назвіть слова, які запишете.

— Завдання 2 і 3 виконаєте усно, а в завданні 4 — не тільки усно складете речення, а й запишете їх у зошит.

— Які правила запису речень необхідно буде згадати?

Урок 11

тема. Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською

Мета: з'ясувати поняття «рідна мова», ознайомити з мовами інших народів; розвивати усне мовлення учнів; сприяти розвиткові вміння співпрацювати у групах; виховувати любов до рідної мови та повагу до мов інших народів.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка виконання вправи 49

Перший учень зачитує складені речення, пояснює правила оформлення речень на письмі.

Другий учень у цей час записує на дошці слова й добирає до них звукові модулі.

2. Словникова робота

— Як ці речі можна назвати одним словом? (Предмети, інстру- менти)

— Зверніть увагу на написання слова предмет. На що необхідно звернути особливу увагу? (На літеру е)

— Напишіть рядок цього слова, підкреслюючи літеру е.

— Хочу наголосити ще й на тому, що це слово має не одне зна- чення. Воно може позначати не тільки будь-яку річ, а й науку. На- приклад, ми говоримо: «У школі я вивчаю різні предмети», маючи на увазі вивчення різних наук.

— Запам'ятайте написання слова предмет.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

— Утворіть пари, визначте закономірність. Українці французька білоруси німецька

росіяни білоруська

німці українська

французи російська

— Усно складіть речення з однією з пар слів.

— Який висновок можна зробити зі складених вами речень? (Кожний народ має свою рідну мову.)

IV. оголошення теми і мети уроку

— Сьогодні ми з вами з'ясуємо поняття рідна мова, познайоми- мось із мовами, спорідненими з українською.

V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Бесіда

— Чи може англієць розмовляти французькою мовою?

— А українець — англійською?

— А чи можна ці мови вважати їхніми рідними? Чому?

— А які ж мови для них рідні?

— У чому ж різниця між рідною і нерідною мовами?

— А яка мова наша рідна? Як до неї треба ставитися і чому?

— А до інших мов? Чому?

2. Самостійна робота з підручником (вправа 50)

— Які мови є близькими до української? Чому? (Тому що вони походять від давньоруської мови, як три пагони з одного кореня.)

— А як ви думаєте, у чому ця близькість виражена?

3. Фізкультхвилинка

VI. закріплення та систематизація знань

1. Колективне опрацювання вправи 53

(Завдання 1 і 3 опрацювати усно, завдання 2 — письмово, ко- ментовано.)

— Чому нам легко було відгадати цю загадку?

— А яка мова ще близька до української?

2. Робота за варіантами (вправа 52)

(Після ознайомлення із завданням запропонувати продовжити роботу за варіантами.)

I варіант — олівець;

II варіант — качка;

III варіант — зозуля.

Троє учнів працюють біля дошки.

— Що треба знати, щоб правильно ділити слово на склади?

— Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. Скільки складів у кожному слові?

— Кому вдалося виконати завдання без помилок?

3. Розвиток мовлення (вправа 54)

— Прочитайте лічилку. Де її можна використати?

— А для цього вивчимо її напам'ять. Але спочатку зверніть увагу на вимову слів доведеться, хмуриться. Потренуйтесь у правильній вимові цих слів.

(Завдання 2, 3 опрацювати колективно, усно. Завдання 3 опра- цювати письмово або організувати усне змагання.)

VII. Підсумок уроку

1. Бесіда

— Про що сьогодні ми вели розмову?

— Яку мову ми називаємо рідною? Чому?

— Які мови світу близькі до нашої? Чому?

— Як слід ставитися до рідної мови? А до мов інших народів?

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

— Текст вправи 55 продовжить знайомити вас із спорідненими мовами. Ви його прочитаєте.

— Прочитайте завдання 2, 3. Яке з наведених слів ви запишете першим? А останнім?

VIII. Домашнє завдання

Вправа 55.

Урок 12

тема. Старі й нові слова в українській мові. Переказування тексту. Вимова й написання слів шофер, телевізор

Мета: продемонструвати учням, що мова — живий організм, який постійно вдосконалюється й розвивається; познайомити дітей зі шля­хами розвитку й збагачення мови; розвивати мовлення й збагачувати активний словниковий запас учнів; виховувати бажання вивчати мову і мовні явища, бути патріотом своєї Вітчизни.

обладнання: малюнок козака, етимологічний і тлумачний словники.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання (вправа 55)

— Прочитайте слова в тому порядку, в якому ви їх записали.

— Чи можна вважати цей порядок алфавітним? Чому?

— Розкажіть, про що ви дізналися з тексту вправи.

— А чому українська, російська і білоруська мови такі схожі?

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

— З'єднайте слова з їх звуковими моделями:

ракета молотарка

- о - о - о - - о = о = - о -

— Що називає кожне з цих слів?

— Чому слово молотарка вам не знайоме? Як ви думаєте?

(Учитель пояснює дітям значення цього слова.)

IV. оголошення теми й мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємося, чому в мові є багато слів, значення яких нам не зрозуміле, а також поговоримо про те, як розвивається наша мова.

V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Колективна робота (вправа 58)

— Чому слова керогаз, примус та багато інших зараз нам не зрозумілі? (Тому що з нашого вжитку зникли ці предмети.)

— Як ви думаєте, які з наведених слів з'явилися в мові відносно недавно і чому? (Тому що у нашому побуті з'явилися нові речі.)

— Отже, виходить, що наша мова не є статичною, вона перебуває у постійному розвитку.

Прочитаємо про це додатковий теоретичний матеріал на С. 27.

2. Робота зі словниковими словами

— Прочитайте слова в рамках. Що вони позначають?

(Учитель зачитує значения слів шофер і телевізор з етимологічного

і тлумачного словників.)

— До якої групи — нових чи старих — належать ці слова? Поясніть чому.

— Складіть і запишіть речення, які б пояснювали значення цих слів.

— Як ви думаєте, на які літери слід звернути увагу, щоб пра­вильно писати ці слова?

— Напишіть рядок цих слів, підкреслюючи літери, які треба в них запам'ятати.

3. Історична сторінка (вправа 59)

— Хто це? (Учитель вивішує малюнок козака.)

— А що ви знаєте про козаків?

— Прочитайте тест вправи 59. Що було для вас новим?

— Як ви думаєте, слово козак є історичною спадщиною мови чи прийшло до нас недавно?

— Прочитайте другий додатковий теоретичний матеріал на С. 27.

— Які ще слова повертаються до нашої мови? Як ви думаєте, чому так відбувається?

— Завдання 3, 4 виконайте самостійно, а потім разом їх перевіримо.

VI. закріплення та систематизація знань

1. Розвиток мовлення. Складання переказу (вправа 59)

— Прочитайте текст вправи так, що могли його переказати. (За- слухати декілька переказів, зазначивши їх переваги та недоліки.)

2. Колективна робота (вправа 57)

(Завдання 1, 2 опрацювати колективно, завдання 3 запропону- вати для самостійного опрацювання. Перевірити, індивідуально опитавши учнів.)

— А яку мову має на увазі Володимир Сосюра, називаючи її своєю?

3. Самостійна робота (вправа 56) із взаємоперевіркою

VII. Підсумок уроку

— Яка мова є нашою рідною? Чому?

— Чому її називають державною?

— У чому виражається наша любов до рідної мови?

— Що було новим для вас сьогодні на уроці?

— Виберіть із наведених на дошці слів ті, які розповідають про історичне минуле країни.

М'яч, екскаватор, чумак, багаття, радіо, вершник, отаман, пше- ниця.

— Як ви розумієте їх значення?

— Зверніть ще раз особливу увагу на вимову й написання слів шофер, телевізор.

VIII. Домашнє завдання з інструктажем

Додатковий теоретичний матеріал на С. 27, вправа 60.

Урок 13

тема. Уявлення про усне й писемне мовлення. Культура мов- лення

Мета: розширити та поглибити знання дітей про мовлення, озна- йомити з видами мовлення, їх особливостями, з правилами куль- тури усного й писемного мовлення; розвивати спостережливість вміння порівнювати й робити висновки; виховувати культуру мов- лення.

обладнання: малюнки із зображенням дітей, які розмовляють і пишуть.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 60).

Перший учень читає виписані словосполучення.

— Які слова прийшли до нас із давніх часів? Знайди їх у тексті.

Другий учень читає складену розповідь.

— Яку мову ми називаємо рідною?

— Як її ще називають?

— Погляньте на ці малюнки й розкажіть, що роблять учні. (Учитель вивішує на дошці два малюнки: на першому діти роз-

мовляють, на другому — пишуть.)

— А як про це можна сказати одним словом? Чи правильно го- ворити, що всі вони розмовляють?

III. оголошення теми і мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємось про те, як можна спілкуватися, як це робити правильно і культурно.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу 1. Самостійна робота з правилом (С. 29)

— Прочитайте правило.

— Про що ви дізналися з нього?

— Тож чи можна сказати, що всі діти розмовляють? (Так, але роблять вони це по-різному.)

— Тоді чи можна сказати, що наше мовлення буває двох видів? Яких саме? (Усне та писемне)

Учитель звертає увагу дітей на опорну схему і просить допов- нити її.

Мовлення Усне Писемне

— Яку навчальну діяльність можна віднести до усного мов- лення? А до писемного?

Схема набуває такого вигляду:

Мовлення Читання Говоріння Письмо

2. Колективна усна робота (вправа 61) Завдання опрацювати письмово.

— Якими видами мовлення ви користувалися?

— А в чому різниця між ними?

3. Робота в парах (вправа 62) Перевірка — опитування пари.

— Яким видом мовлення ви користувалися при виконанні за- вдання 2?

— А чи користувалися ви у вправі усним мовленням? Коли?

V. закріплення вивченого матеріалу

1. Колективна робота з додатковим теоретичним матеріалом (С. 30) Після ознайомлення з ним учитель пропонує учням замисли-

тися, чи завжди їхнє мовлення відповідає правилам.

— Що потрібно вам змінити, аби ваше мовлення стало культурним?

2. Хвилинка чистопису

— Потренуйтесь у каліграфічному письмі за зразками на С. 30. Перевірка — взаємоперевірка.

— Кому вдалося виконати вимоги до писемного мовлення?

— А як ви розумієте значення слова де-не-де?

3. Пошукова робота (вправа 63)

— Прочитайте текст. Хто зрозумів значення слова де-не-де? Завдання 2, 3 опрацювати усно колективно.

— Який із текстів більш художній і виразний? Чому? Завдання 4 запропонувати для самостійного виконання.

— Чи ви дотрималися вимог культурного мовлення? У чому це виразилось?

VI. Підсумок уроку

— Які види мовлення ви знаєте?

— У чому між ними різниця?

— Які види навчальної діяльності належать до усного, а які — до писемного мовлення?

— Які правила культурного мовлення ви запам'ятали? (Якщо дозволяє час, усно колективно опрацювати вправу 64.)

VII. Домашнє завдання

Додатковий теоретичний матеріал на С. 30, вправа 65, повто- рити словникові слова.

Урок 14

тема. Звертання. Практичне засвоєння різних форм звертання. Складання діалогу за поданими запитаннями

Мета: збагатити словниковий запас учнів словами ввічливості та формами ввічливого звертання; учити використовувати їх у власному мовленні; розвивати усне й писемне мовлення учнів; виховувати доброзичливе та шанобливе ставлення до оточуючих.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 65) Перевірка — індивідуальне опитування. Додаткові питання

— Які види мовлення ви знаєте?

— Які види діяльності належать до усного мовлення? А до пи- семного?

— Назвіть правила культури мовлення.

— А чому їх необхідно дотримуватися?

2. Хвилинка чистопису Сп бі би спасибі

Перевірка — взаємоперевірка за зразком на С. 33.

— Що ви можете розповісти про слово спасибі?

— А які ще слова ввічливості ви знаєте?

— Для чого потрібні слова ввічливості у мовленні?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ознайомимось зі звертанням, будемо вчитися буду- вати діалоги, вживати у мовленні слова ввічливості.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Колективне виконання вправи 66

Завдання 1, 2 опрацювати колективно, звернути увагу на інтону- вання речень.

Завдання 3, 4 опрацювати самостійно після обговорення. Перевірка — фронтальне опитування.

— До кого звертаються у вірші?

— А як ви це зрозуміли?

— Слова зайчику, зайчику є звертанням. Зверніть увагу, як виді- ляються звертання на письмі.

— А як ви використовуєте звертання?

— Усно складіть речення зі звертанням до свого товариша.

2. Робота з підручником (вправа 67) Завдання 1, 2, 5 виконати усно.

Завдання 3, 4 виконати колективно коментовано.

— Назвіть слова, які є звертаннями у цій казці.

V. закріплення вивченого матеріалу

1. Розвиток діалогічного мовлення (вправа 68)

— Які слова ввічливості використані в діалозі?

— А що таке діалог?

— Діалог — це розмова двох або декількох осіб. Зверніть увагу на оформлення діалогу на письмі.

— Як виділяються слова співрозмовників?

— Виберіть тільки слова Юрка.

— А чого не вистачає цьому діалогу? (Слів вітання на початку розмови)

— З яких слів потрібно було її розпочати? Введіть їх у діалог.

— Прочитайте парою виправлений діалог.

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

— Удома ви продовжите подорож зоопарком за допомогою вправи 70. Прочитайте завдання до вправи.

— Як ви опишете слона? На що звернете увагу?

— З якого слова почнете записувати слова в алфавітному по­рядку? Чому?

3. Робота в парах (вправа 69)

За бажанням декілька пар можуть отримати складені діалоги.

— Чи дотримувались наші товариші правил складання діалогу?

— Які слова ввічливості вони використали?

— А які звертання ви почули?

VI. Підсумок уроку

— Розкажіть, що ви навчилися робити на уроці.

— З якими правилами культури мовлення ми сьогодні ознайо- мились?

— А як оформлюють діалог на письмі?

— Що таке звертання? Складіть із ним речення.

VII. Домашнє завдання

Вправа 70.

Урок 15

тема. Сила голосу і швидкість мовлення. Слова ввічливості. Ситуативні діалогічні вправи. Вимова й написання слів бібліотека, змагання

Мета: продовжити знайомити дітей із правилами культури мов- лення; удосконалювати вміння складати діалоги, дотримуючись правил культури мовлення; розвивати й збагачувати лексичний запас учнів; виховувати вміння співпрацювати в парі.

обладнання: етимологічні, тлумачні словники.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 70)

Перший учень пояснює вставлені літери, усно описує слона.

Другий учень читає, як він записав за алфавітом слова (завдання 3).

— Чому саме в такому порядку слід розташувати слова?

2. Бесіда

— Розкажіть, з якими правилами культури мовлення ви ознайо- мились.

— А чому їх необхідно дотримуватись?

3. Складання діалогу (телефонні розмови)

Учитель складає діалог з одним із учнів. При цьому він або ше- поче, або розмовляє надто голосно чи надто швидко.

— Чи зрозуміли ви мене? Чому?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ми будемо продовжувати вчитися правильно оби- рати силу голосу й швидкість мовлення, щоб мати можливість повноцінно спілкуватися.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Колективне виконання вправи 71

Після опрацювання завдання 1 вчитель пропонує учням інсценізацію зі складанням діалогів.

— У якому випадку є виправданим використання підвищеної сили голосу? Чому?

— Чому в бібліотеці слід розмовляти пошепки?

— А чи почують вас, якщо на спортивних змаганнях ви будете шепотіти?

— Який висновок із цієї вправи ми можемо зробити? (Для кожної ситуації необхідно обирати певну силу голосу й швидкість мовлення.)

2. Робота зі словниковими словами

— Зверніть увагу на слова у рамочках на С. 35.

— До яких малюнків із вправи 71 їх можна використати?

— А що означають ці слова?

Учитель звертає увагу учнів на необхідність використання етимологічного та тлумачного словників заради поглиблення відомостей про слова бібліотека і змагання.

— На що треба звернути увагу при написанні цих слів?

— Закрийте підручники й пропишіть кожне слово тричі, під- креслюючи ті літери, які треба запам'ятати.

Хлопці записують усі можливі варіанти переносу слова зма- гання, а дівчата — бібліотека. Фізкультхвилинка. 3. Робота в парах (вправа 72)

Перевірка — опитування пар (виразне читання уривків).

— Виберіть і прочитайте звертання, які вживались у цих уривках. Як виділені звертання на письмі?

— Прочитайте правило на С. 36. Складіть і запишіть речення з одним зі звертань. Виділіть його на письмі.

— Прочитайте інтонаційно правильно складене речення.

V. закріплення та систематизація знань

1. Робота зі скоромовками (вправа 73)

Завдання 1, 2 опрацювати усно. Можна організувати змагання на кращого читця скоромовок.

Завдання 3 опрацювати на дошці.

— Замініть одним словом вислови із завдання 4.

— А чи правильно так вести розмову? Чому?

— А як же треба розмовляти?

— А які правила культурного мовлення ви знаєте?

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

— Прочитайте завдання до вправи 74.

— Розкажіть, як ви його зрозуміли.

— Прочитайте текст, який ви запишете під диктовку.

— Як називається такий вид роботи? (Диктант)

— Зверніть увагу на написання цього слова. Що треба запам'я- тати?

VI. Підсумок уроку

— Зараз ми проведемо тренувальний диктант. Мовлення, писемне, усне, звертання.

— Що ви можете розповісти про кожне з цих слів?

— Як ви будете звертатися до мами, тата, бабусі, дідуся, брата чи сестри?

— З якими ж правилами культурного мовлення ми сьогодні ознайомились?

VII. Домашнє завдання Правило на С. 36, вправа 74.

Урок 16

тема. Урок розвитку зв'язного мовлення. Побудова речень на задану тему

Урок 17

тема. Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправ- ляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу «У ма- газині»

Мета: активізувати отримані знання з мовної культури, уміння застосовувати їх у житті; розвивати усне мовлення дітей, уміння працювати самостійно і в парі; виховувати культуру мовленнєвого спілкування, повагу і любов до матері.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання

— Які типи мовлення ви знаєте?

— Яка, на вашу думку, різниця між ними?

— Сформулюйте основні правила культури писемного мовлення.

— А яких правил необхідно дотримуватися в усному мовленні?

— Чим схожі всі речення у вправі 74? (У кожному 4 слова.)

— Чому слова Київ, Хрещатик пишуться з великої букви?

2. Хвилинка чистопису

Лл во Ласкаво просимо!

Перевірка — взаємоперевірка за зразком на С. 40.

— Що можете розповісти про вислів «Ласкаво просимо»?

— Які ще слова ввічливості вживаєте у мовленні?

— Для чого вони потрібні?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ми поглибимо знання про правила культурної поведінки та повправляємося у складанні діалогів.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Диференційоване завдання

Учні зі слабшою підготовкою виконують вправу 77, сильніші — вправу 76.

Перевірка — фронтальна.

Учитель звертає увагу на правильне використання у цих конструкціях займенників (без уживання терміна) за правилом на С. 38.

Фізкультхвилинка.

2. Самостійна робота (вправа 84)

— До кого звертається автор?

— Як? Які почуття він передає? Чому?

Завдання 3 опрацювати усно колективно.

— А ще з якими словами можна звертатися до матері?

— Зверніть увагу на вправу 83.

— Завдання 2 виконайте самостійно.

— Прочитайте свої речення.

3. Робота в парах (вправа 85)

Перевірка — опитування пари.

Завдання 2 опрацювати самостійно.

— Як ви думаєте, чого навчає мати свого сина?

V. закріплення та систематизація знань

1. Самостійна робота (вправа 80)

Перевірка — фронтально.

2. Складання діалогу. Розвиток мовлення (вправа 79)

Завдання 1, 2 опрацювати колективно.

Потім, працюючи парою, учні складають діалог «У магазині». Учитель опитує кілька пар.

VI. Підсумок уроку

— Назвіть слова ввічливості, які будете вживати у своєму мовленні.

— Для чого вони потрібні?

VII. Домашнє завдання

Вправа 87.

Урок 18

тема. Узагальнення знань та умінь учнів за темою «Мова і мовлення». Перевірна робота

Урок 19

тема. Поняття про текст. Розрізнення груп окремих речень і тексту. Заголовок, його відповідність змісту, тексту. Вимова й написання слів ґроно, китиця

Мета: ознайомити дітей з поняттям текст; формувати уяв- лення про текст як форму зв'язного висловлювання, його характерні ознаки; розвивати вміння визначати тему тексту, до­бирати заголовок до тексту відповідно до змісту тексту; виховувати вміння бачити красу природи.

обладнання: малюнок берізки, дуба, ясена, калини, тлумачні словники.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Аналіз перевірної роботи

III. Актуалізація опорних знань

— Прочитайте речення, записані на дошці.

Петрик іде до школи. Накрапав дощик. Тролейбус підійшов до зупинки. Армія захищає кордони України. Сонце сідає за гору.

— Про що ви дізналися?

— Як ви думаєте, чому це важко визначити?

IV. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємось, чому одна група речень дає нам певні відомості про щось одне, а друга — розпорошує інформацію на декілька предметів.

V. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Пошукова робота (вправа 88)

Як підсумок роботи — правило на С. 44.

— Яка характерна особливість тексту?

— Як ви думаєте, чому до тексту дібрали саме такий заголовок? Що він відображає?

2. Колективна творча робота (вправа 89)

— Прочитайте текст.

— Що в ньому не так?

— Подумайте, як поміняти речення місцями, щоб вийшов текст. Учитель вислуховує декілька пропозицій, просить дітей проко-

ментувати.

Робота із завданням 2 (колективно, коментовано).

— Про що розповідає текст?

— Який заголовок ви б дібрали до тексту?

— Чому саме такий?

3. Фізкультхвилинка

VI. закріплення та систематизація знань

1. Хвилинка чистопису Пп ос із берізка

Перевірка — взаємоперевірка за зразком.

— Що таке берізка? Виберіть її зображення серед малюнків.

— Як ви її впізнали? Які почуття вона викликає?

2. Робота із вправою 90

Завдання 1, 2 опрацювати колективно.

— Які почуття викликав цей текст?

— Яке ставлення автора до берізки? З чого це видно?

— Чи згодні ви з автором?

— Про що розповідає цей текст?

— Який заголовок можна дібрати до нього? Завдання 3 запропонувати опрацювати самостійно.

3. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

— Прочитайте текст із вправи 91. Це текст? Чому?

— Про що він розповідає?

— Який заголовок ви б дібрали до нього?

— Прочитайте завдання до вправи. Чи є запитання?

4. Словникова робота

— Чи було в тексті вправи 91 слово, значення якого було б вам не- зрозумілим?

— А що таке ґроно?

— А що таке китиця? Зверніться до словників.

— Дійсно, ґроно і китиця — це слова, близькі за значенням. Запам'ятайте їх написання й правильну вимову.

— Складіть звукову модель слова китиця, а слово ґроно поділіть для переносу.

— З одним зі слів складіть речення і запишіть.

VII. Підсумок уроку

— Що таке текст?

— Чим він відрізняється від групи речень?

— Що можна дібрати до тексту?

— Що повинен відображати заголовок?

VIII. Домашнє завдання Правило на С. 44, вправа 91.

Урок 20

тема. Добір заголовків до текстів. Вправляння у стислому пе- реказі

Мета: розширювати уявлення дітей про текст; вправляти учнів у визначенні теми текстів і доборі до них заголовків; розвивати усне мовлення дітей, уміння складати стислий переказ; вихову- вати любов до книги, читання.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

Перевірка домашнього завдання (вправа 91). Перший учень з місця читає виписане речення, називає звуки у слові ґроно.

Другий учень на дошці записує всі варіанти переносу слова червоні.

Перевірка — взаємоперевірка.

— З чим ви почали знайомитись на минулому уроці?

— А що таке текст?

— За якими ознаками його можна впізнати?

— Як правильно дібрати заголовок до тексту?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні ми будемо вчитися добирати заголовки до текстів, дізнаємось, як грамотно створювати тексти.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Хвилинка чистопису кн иж ня лікарня

Перевірка — самоперевірка за зразком.

— А що таке лікарня?

— Доберіть до цього слова споріднені й позначте корінь.

2. Колективна робота (вправа 92)

— Виявляється, лікуватися у лікарні можуть не лише люди, а й книжки. Тоді така лікарня називається «книжковою лікарнею». Прочитайте про неї у вправі 92.

— Як лікували книжки? А навіщо це робили?

— А чому книжки треба берегти?

— Виберіть заголовок, який, на вашу думку, є найкращим. Обґрунтуйте.

3. Фізкультхвилинка

V. закріплення та систематизація знань

1. Складання стислого переказу (вправа 92)

Учитель пропонує дітям прочитати текст, осмислити, вибрати ключові події та слова, скласти переказ.

Перед слуханням він звертає увагу на те, що вони виступатимуть у ролі критиків. Їхнє завдання — визначити, що в переказах було вдалим.

Обговорення результатів провести фронтально.

2. Самостійна робота (вправа 94) Завдання 1, 2 опрацювати в парах.

— Хто хоче прочитати свій переказ для всіх? Завдання 3 опрацювати колективно, коментовано.

— А для чого необхідно змінювати слова?

— Прочитайте правило на С. 47. Як ви його зрозуміли? Завдання 4 опрацювати усно.

VI. Підсумок уроку

— Як правильно дібрати заголовок до тексту?

— А про що необхідно пам'ятати, складаючи текст?

— А чим були схожі між собою тексти, з якими ми працювали на уроці?

— Як треба ставитися до книг? Чому?

VII. Домашнє завдання

Правило на С. 47, вправа 95.

Урок 21

тема. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Допов- нення основної частини тексту

Мета: ознайомити дітей з будовою тексту, формувати поняття зачин, основна частина, кінцівка; вчити знаходити частини тексту, виділяти абзаци, складати й записувати текст із дотриманням абзаців; розвивати логічне мислення учнів; виховувати культуру мовлення (усного й писемного).

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 95)

Учитель просить учнів пригадати інші прислів'я про книгу, по- яснити, що вони значать.

Із загадками учитель пропонує попрацювати фронтально.

2. Робота з дошкою

— Прочитайте текст. Чи все в ньому правильно?

А каченята вмить зникли. Вони припали до землі. Стара качка знялася на крила. Вона кинулася до хижака. Раптом із-за чагарника виринув яструб.

— Як би ви змінили текст? Чому?

III. Повідомлення теми й мети уроку

— На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, з яких частин скла- дається текст.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Самостійне ознайомлення з правилом

— Прочитайте правило на С. 47.

— З яких частин складається текст?

— Знайдіть у тексті на дошці зачин (основну частину, кінцівку).

— У чому