Загальні положення оподаткування суб’єктів господарювання

Тема 3.2. Прийняття рішень в податковому обліку

Мета - засвоєння загальних питань щодо організації податкового обліку, розкриття його суті та змісту основних прикладних категорій;

Завдання курсу: послідовно викласти систему оподаткування в Україні, основи побудови та організації податкового обліку,

Загальні положення оподаткування суб’єктів господарювання

Податкове законодавство України складається з:

– Конституції України;

– Податкового кодексу України

– Митного кодексу України (у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України)

– чинних міжнародних договорів з питань оподаткування, які ратифіковані Верховною Радою України;

– нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Податкового кодексу та законів з питань митної справи;

– рішень АР Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок – обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку, відповідно до Податкового кодексу

Збір (плата, внесок) – обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі, внаслідок вчинення на користь таких осіб державними

органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій

Обов’язковими елементами податку є:

– платники податку;

– об’єкт оподаткування;

– база оподаткування;

– ставка податку;

– порядок обчислення податку;

– податковий період;

– строк та порядок сплати податку;

– строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

На сьогоднішній день в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

– податок на прибуток підприємств;

– податок на доходи фізичних осіб;

– податок на додану вартість;

– акцизний податок;

– збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

– екологічний податок;

– рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

– плата за користування надрами;

– плата за землю;

– збір за користування радіочастотним ресурсом України;

– збір за спеціальне використання води;

– збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

– фіксований сільськогосподарський податок;

– збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

– мито;

– збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

– збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків належать:

– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

– єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

– збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

– збір за місця для паркування транспортних засобів;

– туристичний збір.

Об’єктом оподаткування виступає майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Ставка податку – це розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування