Облік податку на прибуток

Платниками податку на прибуток за ПКУ визначено:

1) українські організації – юридичні особи (у т. ч. їхні відокремлені підрозділи). Включаючи неприбуткові організації у разі отримання ними прибутку від неосновної діяльності чи доходів, що підлягають оподаткуванню. Тобто бюджетні установи й організації, що відкрили, наприклад, їдальню для свої працівників, будуть сплачувати податок на прибуток;

2) іноземні організації, які здійснюють свою діяльність в Україні через постійні представництва і (або) отримують доходи з джерелом походження з України. (ст. 133 ПКУ).

Водночас не включаються до переліку плат­ників податку на прибуток представництва юридичних осіб (пп. 133 ПКУ). Під представництвом розуміється відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований позад місцезнаходженням, здійснює представництво і захист інтересів тако­го підприємства, фінансується ним та не отримує інших доходів, окрім пасивних, наприклад, митний брокер, який є штатним працівником підприємства, але робоче місце має на митниці. Всі доходи, які він отримає, зараховуються на поточний рахунок підприємства, а його діяльність фінансується цим підприємством.

Приклад 1. Підприємство «Зоря» зареєстроване та здійснює свою діяльність у м. Львові. Воно про­водить екскурсійні тури у м. Львові та Львівській області. У ІІ кварталі 2011р. підприємство пла­нує відкрити представництво ум. Києві. Мета ді­яльності такого представництва –ознайомлення провідних туристичних фірм м. Києва з послугами підприємства «Зоря», допомога в укладанні до­говорів з такими фірмами з метою залучення но­вих клієнтів. Кошти від київських організацій за організацію турів у Львові для київських туристів надходитимуть на рахунок підприємства «Зоря» у Львові. Представництво не отримує жодних доходів за винятком фінансування із головного офісу, тож не є платником податку на прибуток.

Ті суб’єкти господарювання, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування, а також платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток (за винятком податку на прибуток у разі виплати дивідендів засновникам (п.153.3.2. ПКУ).

Приклад 2. Приватне під­приємство «Небо» перебу­ває на спрощеній системі оподаткування із застосу­ванням ставки 10% єдиного податку. ПП«Небо» не є платником податку на прибуток за всіма ви­дами своєї діяльності протягом дії Свідоцтва на право сплати єдиного податку. Але зверніть увагу: уразі виплати дивідендів своїм засновникам таке підприємство зобов'язане сплатити авансовий вне­сок з податку на прибуток згідно зі ст. 153 ПКУ, без подальшого зменшення суми єдиного податку на суму сплаченого авансового внеску. Ставка податку на прибуток у І кварталі при виплаті дивіден­дів – 25%, починаючи з II кварталу – 23%. Тож, виплативши у II кварталі 10000 грн. дивідендів, підприємство повинно сплатити 2300 грн податку на прибуток без зменшення суми дивідендів на суму податку і без зменшення суми єдиного податку на суму авансового внеску.

Водночас інший порядок щодо нерезидентів, оскільки за ст.. 160 ПКУ “будь-які доход, отримані нерезидентом із джерелом походження з України … оподатковуються за ставкою 15 відсотків”

Приклад 3. Підприємство «Оlіо di oliva», зареєстроване в Італії, відкрило своє представництво ум. Києві і реалізує в Україні оливкову олію за пла­ту. Прибуток київського представництва підлягає обкладенню податком на прибуток з урахуванням особливостей, встановлених ст. 160 ПКУ, а також міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування між: Україною та Італією.

Приклад 4. Підприємство «Адольф», зареєстро­ване у м. Львові, – 100% дочірнє підприємство німецької фірми «Аdolf und co». Дивіденди, що виплачуються німецькій компанії «Аdolf und co» у II кварталі 2011 р., є доходами із джерелом по­ходження з України, тож підлягатимуть оподаткуванню згідно з нормами п. 153.3 і ст. 160 ПКУ. У такому разі слід сплатити: авансовий внесок з податку на прибуток підчас виплати дивідендів у розмірі 23%, без зменшення суми дивідендів на суму такого податку; податок з доходів нерезидентів (дивідендів)у розмірі 15% за рахунок таких доходів. Але за наявності міжнародної угоди між: Україною та Німеччиною про уникнення подвійного оподатку­вання такі дивіденди оподатковуються згідно з міжнародною угодою.

Ставка податку на прибуток підприємств:

* з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
* з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
* з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;
* з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Об’єктом оподаткування є:

– прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

– дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Доходами за ПКУ вважається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п.14.1.56 ПКУ).

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Доходи, які враховуються при визначенні бази оподаткування податком на прибуток за ПКУ поділяються на дохід вигляді:

1. Доходу від операційної діяльності.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:

– дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

2. Інших доходів. Інші доходи включають:

– доходи у вигляді дивідендів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

– доходи від операцій оренди/лізингу,;

– суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

– вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

– суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів;

– суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

– фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;

– суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

– суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;

– доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

– дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу;

– інші доходи платника податку за звітний податковий
період.