Тема. Лишайники.

Демонстрування лишайників.

Мета: сформувати уявлення про лишайники як симбіотичний організм, що складається з гриба й водорості; ознайомити з будовою, особливостями життєдіяльності та розмноження лишайників, їх екологічними значеннями у природі та практичним у житті людини; розвивати творче мислення та інтелектуальні здібності учнів; здійснювати екологічне виховання.

Обладнання і матеріали: колекції зразків лишайників, таблиця «Лишайники», презентація.

Базові поняття і терміни: лишайники, життєві форми, листуваті, накипні, кущисті, талом, біоіндикатори.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Заповнення таблиці.

Порівняльна характеристика грибів та водоростей

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемно-пошукова бесіда

- Чи знаєте ви організми, які поєднують автотрофний та гетеротрофний тип живлення?

- Уявіть, що вам запропонували сконструювати організм, який би складався з гриба і водорості. Яким би ви його створили?

- Які функції виконував би гриб у цьому організмі, а які – водорость?

Такі незвичайні організми на нашій планеті справді існують. Їх називали то мохами, то водоростями, то навіть, «хаосом природи». Це таємничі й загадкові лишайники, які ми сьогодні вивчатимемо. Лишайники надзвичайно витривалі. Деякі види у пустелі нагріваються до +70 градусів і не гинуть. Вони можуть висохнути, але у вологих умовах знову відновлюються. Тривалість життя антарктичних лишайників 10 тис. років. Які ще живі організми здатні до цього.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Поширення й умови існування лишайників.

Учні ознайомлюються із зовнішнім виглядом лишайників у ході роботи з колекціями, таблицями, ілюстраціями.

Пошукова бесіда.

- Чи бачили ви в природі лишайники?

- Де саме їх можна виявити? (Лишайники можна побачити на корі дерев, камінні, скелях, старих будівлях, вони трапляються на металевих конструкціях, кістках, склі та інших субстратах)

- Якого кольору бувають лишайники? (Білого, жовтого, помаранчевого, сірого, коричневого, зеленкуватого, чорного.)

- Як ви думаєте, від чого залежить колір лишайників? (Колір залежить від наявності барвників, що відкладаються в оболонках клітин гриба. Світло впливає на утворення пігментів і сприяє яскравішому кольору. Іноді колір залежить від лишайникових кислот, що відкладаються у вигляді кристалів на поверхні.)

- Чи є такі рослини, що не мають органів? (Так, водорості)

- Як називається тіло водорості? (Слань, або талом.)

Лишайники теж мають тіло у вигляді слані. Форма слані лишайників може бути різною.

Різноманітність слані лишайників

2. Будова й особливості життєдіяльності лишайників.

Пояснення вчителя.

Лишайники – це група симбіотичних організмів, тіло яких утворене грибом (зазвичай вищим) і зеленою водоростю, або ціанобактерією. Водорості, які містять в складі лишайника, можуть жити самостійно, у вільному стані, а гриби – тільки в симбіозі з водоростями. Гриб у тілі водорості використовує синтезовані нею органічні речовини (як паразит) та відмерлі клітини (як сапротроф). Водорості, у свою чергу, отримує від гриба воду й мінеральні речовини. Особливий обмін речовин сповільнює ріст лишайника (виростає всього на 0, 025 – 8 мм за рік) і подовжує його вік (від 50 до 4500 років).

Поверхневі шари утворені гіфами гриба, між ними містяться одноклітинні водорості. Кірковий шар гіфів гриба, на відміну від звичайних грибів, повністю живе в повітряному середовищі. Це призвело до потовщення оболонок гіфів лишайникових – воно має бути постійним і історично сформованим, а не випадковим і короткочасним. Лишайники утворюють особливі морфологічні типи, життєві форми, яких не буває їх складників – грибів та водоростей.

- Звідки лишайники отримують органічні речовини? (Відповідь. Органічні речовини утворюють водорості в процесі фотосинтезу. Інтенсивність фотосинтезу залежить від багатьох факторів: освітленість, температури, вологості).

- Як лишайники отримують воду й мінеральні речовини? (Відповідь. Лишайники засвоюють воду у вигляді дощу, туману, роси. Поглинання води сланню – простий фізичний процес. Лишайники здатні вбирати воду у великих кількостях, зазвичай до 100 – 300% від сухої маси слані. Вони можуть також переживати посуху досить довгий час, маючи мінімальний вміст води у слані 2 – 15% сухої маси.)

- Як здійснюється газообмін у лишайників? (Відповідь. Водорості потребують повітря для забезпечення життя й фотосинтезу, тому гіфи гриба в кірковому шарі не утворюють щільного сплетіння,
а в середньому шарі гіфи розташовані розріджено, що забезпечує вільний прохід повітря до клітин водоростей.