Журналістський твір: структура та елементи змісту

Свідомо чи під диктовку підсвідомості, але в період катаклізмів різко зростає інтерес до засобів масової інформації: більша частина суспільства тяжіє до " трибуни", і не має більш масштабного засобу масового інформування, ніж журналістика. Якщо аристотелівське " мистецтво переконувати словом" - наріжний камінь журналістської майстерності, то вміле, творче використання змістових елементів, набирає вагомого значення в арсеналі журналіста. Сукупність їхня збагачує текст і розширює його інформативність або насиченість інформацією.

Прикметна особливість трансформаційного складного часу " бум журналізму" є даниною цього часу. Значною мірою страждає професіоналізм, деформуються цінності, але ще більш дорогоцінною стає правдива журналістика (зокрема публіцистика, оскільки правда, найбільш дієвий, випробуваний " інструмент" журналістики, завжди несе в собі найбільший ефект впливу). Тут, звичайно вирішальне слово за смаком аудиторії, її правильним вибором видання, програми або конкретного тексту. Адже при їхній оцінці насамперед цікаво: утвердженню чого він сприяв і як?

Зміна політичної ситуації відповідно внесла корективи в конкретні завдання журналістської творчості, і аналіз цих змін потребує як часу, так і бажання. Але, як і в житті, в журналістиці існують вічні істини, цінності в часі і просторі, що, думається, і є основним. До вічно важливих проблем теорії журналістики, на наш погляд, належить поетика журналістського (публіцистичного) твору, а конкретніше - система змістових елементів: факт, аргумент, ідея, проблема, концепція.

Функціонально-типологічні особливості факту як змістового еле­менту, привертають увагу і дослідників преси, і журналістів. Журналістський (публіцистичний добір фактів - це творчий акт трансформування явищ предметної реальності в елементи тексту (видання, програми). Окрім того, слід також враховувати, що поняття " інформативність" не однозначне: інформація, як відомо, закодована не лише в поняттях, а й в образах. Іншими словами, інформацію вміщують не тільки поняття, але й образні художні засоби (деталь, публіцистичний образ, образ автора, асоціативний художній образ, портрет, характер тощо).

Як правило, журналістський факт - моноінформативний, публіцистичний - поліінформативний. Тобто останній не є випадко­вим, він є результатом проникнення в суть явищ дійсності, їхнього аналізу і відбору. Тому факт дійсності інколи не повністю входить у текст, а лише якимось його елементом або частиною.

Зрозуміло, що факт предметної реальності не може сам собою перетворитися на змістовий елемент тексту без втручання суб'єкту журналіста (публіциста). Його роль має вирішальне значення, оскільки простий добір і виділення фактів також за допомогою мно­жинності дрібниць дійсності пов'язані з суб'єктивним моментом. Згідно з " теорією настрою" (Д. Узнадзе), властивість людини вибирати і сприймати інформацію значною мірою зумовлена " настроєм", який сформувався в її свідомості. Не випадково в пору літніх відпусток зростає кількість подієвих, до того ж негативних повідомлень, і ми йменуємо наш " ящик" не інакше як " телебачення катастроф".

Публіцистичні факти (або їхня сукупність) у тексті показують справжню картину близької аудиторії в часі і просторі навколишньої дійсності. Для " прочитання" цієї картини подекуди потрібні такі виміри: смак, ерудиція, гостре око і слух, як для всього іншого, щ₀ служить пізнанню істини і її передачі.

Обґрунтованість авторських міркувань, їхня аргументованість основне в журналістській творчості. В іншому випадку - читач, глядач, слухач не повірить в те, що автор пропонує, а це - професійна невдача. Якщо читач не сприйняв позиції чи аргументів автора, його оцінка тексту негативна, якою б привабливою не була словесна тканина чи образна інкрустація, яким би сенсаційним не був сам факт чи подія; значить, журналістом не виконана основна функція твор­чості - впливати на громадську думку. Таким чином, проблема аргументації вважається однією з найважливіших у журналістській творчості.

Теорія журналістики пропонує таку типологічну картину аргументації:

1) документально-фактична;

2) науково-емпірична;

3) вартісна (ціннісна).

Аргумент - основа доказовості, підтвердження чи неприйняття тієї чи іншої ідеї, міркування, концепції. Іншими словами, це ті елементи суджень, які обґрунтовують істинність основної тези.

У теорії журналістики однією із суттєвих особливостей журналістської аргументації підкреслюється, що, окрім раціональних засобів, використовуються і емоційні.