Російське географічне товариство та вивчення етнографії України в 50-60-х роках ХІХ ст.

Засноване 18 серпня 1845 року за наказом імператора Російське географічне товариство — всеросійська громадська організація, яка об'єднує 27 тисяч членів на території всіх суб'єктів Російської Федерації і за кордоном і має 127 регіональних та місцевих відділень, філій та представництв по всій Росії. Центральна організація РГТ розташовується в Санкт-Петербурзі. Найбільшими регіональними відділеннями РГТ є Приморське і Московське.

РГТ засновано 18 серпня 1845 велінням імператора Миколи I в Санкт-Петербурзі. У першій половині XIX століття географічні товариства були створені в низці країн, російське Товариство стало четвертим за віком у Європі після французького, німецького і британського. Основною метою засновників Товариства було вивчення " рідної землі і її людей, що живуть", тобто збирання та поширення географічних, статистичних та етнографічних відомостей про Росію. Найпомітнішими дослідженнями дореволюційного періоду діяльності РГТ стали етнографічні дослідження народів Росії починаючи з 1848 року, експедиція П.П.Семенова-Тян-Шанського в Тянь-Шань (1856-57), експедиції М.М.Пржевальського в Уссурійський край (1867-1869) і в Центральну Азію (1871-1888), експедиції М.М.Миклухо-Маклая до Нової Гвінеї, на Філіппіни, до Індонезії, на Малаккський півострів і на острови Океанії(1870 — 1880-і роки).

Після жовтневого перевороту 1917 року РГТ як самостійна громадська організація проіснувало до 1938 року. У квітні 1938 року Товариство було підпорядковано Академії наук СРСР і проіснувало так аж до 1992 року. У цей період Російському географічному товариству було присвоєно нову назву — Всесоюзне географічне товариство.

З діяльністю Товариства в радянські роки пов'язані імена таких відомих вчених як географ, океанограф і картограф Ю.М.Шокальський (керівник Товариства в 1914-1931 роках), генетик, ботанік, селекціонер, географ М.І.Вавилов (президент Товариства в 1931 - 1940 роках), математик, астроном, дослідник Півночі, один із засновників і головний редактор Великої радянської енциклопедії О.Ю.Шмідт.У 1992 році організація повернула історичну назву — Російське географічне товариство.

Починаючи з середини 50-х років XIX ст., пожвавлюється діяльність учених-природознавців Київського університету Св. Володимира, суспільного руху та включенням до гімназійних програм циклу природничих дисциплін.

Після відміни кріпосного права (1861) за новим університетським статутом з’явилася можливість організовувати при університетах Товариства дослідників природи. Їх виникнення відображало наукові тенденції Західної Європи, де природничі науки вступали в блискучу епоху свого розвитку.