Праця Л. Залізняка „Від склавинів до української нації”.

Залізня́ к Леоні́ д Льво́ вич (19 січня 1951, Київ) — український археолог, доктор історичних наук, професор, завідувач відділом археології кам'яної доби Інституту археології НАНУ,

У цій книзі с сучасних наукових позицій аналізуються сучасні ключові моменти укр історії, що визнали драматизм історичної долі українців та їньої держави. До них належить своєрідність гео-політичної положення Укр на карті Єврвзії, проблеми походження укр народу та його сх-словянських сусідів, історичної спадщини КР; устрою імперії взагалом та російської зокрема. Особливу увагу приділять фатальним наслідкам перебування Укр у складі Рос імп. суч проблемам будівництва незалежної Укр її майбутньої долі та місцю у світоій історії. Говорив що роль москви на вст. К-ру українців ще менша ніж мадрида та парижа на іст к-ру Риму.У своїй праці виділяв такі питання як: Україна між сх. І зх., хто такі трипільц і, про укр. Націю та нац. Ідею. Розглядав склавинів а від них до першої державності, розг проблему давньоруської народності. Кр, Дотримувася ранньослов’янської концепції.

36. Праця М.Сумцова «Хліб в обрядах і піснях»

В історії української фольклористики та етнографії Миколі Федоровичу Сумцову (1854–1922) належить визначне місце дослідника-енциклопедиста. Все його свідоме життя та діяльність були пов’язані з Харківським університетом. 1881 року М. Сумцов захистив магістерську дисертацію “Про весільні обряди, переважно руські”. Вчений відзначав, що в давнину весільний хліб був символом місяця чи сонця – залежно від того, яке із цих світил уявлялося чоловічим началом. Крім того, весільний хліб символізував жениха і наречену. Нині, говорить далі М. Сумцов, весільний хліб символізує осіле і заможне домашнє життя. Видана в 1885 р. – історико-антропологічний підхід.(у 1ій частині: глибокий аналіз землеробства, про землер. ку-ри; розглядає увесь ко-кс обрядів, у яких використовується хліб. В: хліб – універсальний символ, подвійний символ родючості; знаходить аналогії в календарній і весільній обрядовості). Введення хліборобства викликало дуже важливі зміни в побутовому і моральному укладах. Форми життя стали різноманітними і складними у моральному розумінні. Мета дослідження, – писав М. Сумцов у передмові, – розглянути обрядове використання хліба в різних його виявах, основні пов’язані з ним пісні і визначити його релігійно-міфічне і побутове юридичне значення. У семи розділах висвітлено комплекс питань, пов’язаних із історією хліборобства на Сході, в Європі (греко-італійці, германці), у слов’ян; обрядовим використанням зерна і каші в замовляннях, на весіллях, під час календарних свят, відзначені родин, хрестин, під час поховань. Йдеться про культ сонця, а також про хліб як пожертву сонцю і землі. Прийшов до розуміння глибинності й багатошаровості культури селянської цивілізації.

М. Сумцов вважав, що в житті слов’ян хліб мав не тільки і навіть не так господарське, утилітарне, як ритуальне значення. Обряд, що розглядається як архаїчний вияв життя, насамперед підлягає саме міфологічному поясненню, а потім історико-побутовому. Інакше з піснями. Тут головна вихідна позиція не міфологічна, а етнографічна, побутова і частково історико-літературна. Кількість міфологічних хлібних пісень незначна. Серед них переважають побутові: жнивні, величальні, прохальні 25. За схожістю пісень і обрядів М. Сумцов народні свята розподіляє на дві групи: зимово-весняні та літньо-осінні. Основні свята річного циклу – Коляда і Купало. Саме ці свята уособлювали чи не найбільше культ сонця як світотворчого начала, основи й символу життя. Свято зимового народження і посилення сонця, або культ сонця, на думку М. Сумцова, повинен був мати найважливіше значення в житті хліборобських народів. В замовляннях сонце благають про зцілення від хвороб, про покровительство і допомогу в різних випадках.