Зовнішня політика США у 1945-1960 рр: західноєвропейський напрямок.

Характер зовнішньої політики США у повоєнні роки обумовлювався значним посиленням їх військово-політичної могутності.Зовнішня політика США набрала глобального характеру. Серйозним суперником сполучених Штатів був СРСР, який, встановивши своє панування в країнах Центральної і Східної Європи, прагнув поширити свою експансію на багато інших регіонів світу. Не допустити поглинення дедалі нових країн Радянським Союзом стало стратегічним завданням американської дипломатії. Суть цього завдання відображала післявоєнна американська зовнішньополітична доктрина „стримування комунізму" дипломата Джорджа Кеннана.

Найважливішим регіоном протистояння двох наддержав стала Західна Європа. Щоб не допустити поглинення західноєвропейських країн радянським Союзом, з боку США необхідно було надати їм економічну і політичну допомогу. На початку 1947 р. загроза навила над Грецією, в якій комуністичні сили, підтримувані СРСР, розпалили громадянську війну, та Туреччина, якій Радянський Союз пред'явив територіальні та політичні претензії. Для підтримки тамтешніх урядів США прийняли програму допомога цим країнам, відому під назвою „ доктрина Трумена ". Відповідно до неї. Греції та Туреччині було виділено економічну допомогу, направлено туди військові місії.

Того ж року американський уряд висунув широку програму економічної відбудови Європи, яка дістала назву „ план Маршалла " - за прізвищем тодішнього державного секретаря США Джорджа Маршалла, який оприлюднив цей проект. Радянський Союз і під його тиском країни Центральної і Східної Європи відхилили цей план. Натомість 16 країнЗахідної Європи його прийняли. " План Маршалла" було поширено також на західні зони окупації Німеччини. Протягом 1948-1952 рр. ці країни одержали від США допомогу на сумму понад 13 млрд доларів, що значно прискорило справу господарського відродження західноєвропейського регіону.

" План Маршалла" підготував ґрунт для тіснішого військово-політичного співробітництва США з цими країнами. 4 квітня 1949 р. США, Канада і 10 країн Західної Європи підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір. Утворилась Організація Північноатлантичного договору (НАТО), яка проголосила свою метою колективну оборону від можливої агресії.

США та їхні союзники вели погоджену політику в німецькому питанні, завдяки якій було створену західнонімецьку демократичну державу — ФРН і було проведено її входження до НАТО. Присутність американських збройних сил на передових рубежах у Західній Європі, які територіальне розмежовували західний і радянський блоки, та наявність „ ядерної парасольки " США над Західною Європою служили останній міцною гарантією від можливих зазіхань з боку СРСР.