Розкрити методи і показники оцінювання ефективності програм підготовки та підвищення кваліфікації в організації.

Оцінка ефективності програм підготовки та підвищення кваліфікації в організації є центральним моментом управління професійним навчанням на сучасному підприємстві. Інвестиції в розвиток персоналу повинні принести віддачу у вигляді підвищення результативності діяльності організації. Це знаходить відображення в прагненні багатьох компаній одержати від професійного навчання персоналу додатковий прибуток.

Підготовка кадрів — це формування у працівників знань та навичок в окремій професійній сфері, тобто навчання осіб, які не мають професії. Підготовка кадрів робітничих професій здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах, навчальних комбінатах, безпосередньо на виробництві та в загальноосвітніх школах.

Швидке старіння знань в умовах науково-технічного прогресу зумовлює необхідність їх постійного оновлення і підвищення кваліфікації. Підвищення кваліфікації — це процес поглиблення теоретичних знань, удосконалення вмінь і практичних навичок у межах професій та спеціальностей або розширення кваліфікаційного профілю працівників через набуття інших суміжних професій.

З методологічної точки зору неприпустимо розмежовувати соціальну та економічну ефективність, їх потрібно розглядати у тісному взаємозв’язку. Підвищення економічної ефективності неможливе за рахунок зниження соціальної, оскільки соціальні результати відбиваються на економічному ефекті. Економічна ефективність професійного навчання розраховується як відношення отриманого економічного ефекту до витрат. В той же час соціальна ефективність у вузькому розумінні цієї категорії характеризує відношення соціального результату до витрат. Складність розрахунку економічної та соціальної ефективності професійного навчання персоналу полягає в кількісному вираженні деяких їх показників.

До непрямих методів оцінки ефективності програм підготовки та підвищ кваліфікації в організації належать такі:

вхідний та вихідний контроль, що проводиться відповідно до і після навчання й показує наскільки поглибилися знання, уміння та навички працівників чи слухачів;

спостереження за реакцією і результатами діяльності працівників та слухачів у процесі навчання;

спостереження за поведінкою працівників підприємства, які пройшли професійне навчання;

оцінка ефективності навчальної програми самими працівникам чи слухачами за допомогою анкетування або відкритого обговорення;

оцінка роботодавцем рівня професійного навчання робітника чи фахівця протягом визначеного періоду часу тощо.

Для визначення економічної ефективності програм підготовки та підвищення кваліфікації в організації існують також прямі методи оцінки ефективності, серед яких метод контрольної групи. чи метод, що ґрунтується на співставленні значення конкретних показників трудової діяльності працівників за попередній та наступний після підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації періоди.

Його сутність полягає в тому, що на підприємств і складається два списки персоналу: працівники, які пройшли підготовку за навчальною програмою (експериментальна група); працівники, котрі не пройшли підготовку за навчальною програмою (контрольна група). Порівняння результатів спостереження експериментальної та контрольної груп здійснюється, починаючи з моменту працевлаштування чи закінчення навчальної програми обстежувальних осіб до закінчення фіксованого часового інтервалу.

Соціальний результат від впровадження заходів з професійного навчання персоналу визначається через комплекс показників, кількість та види яких доцільно визначати від мети аналізу. Такими показниками для підприємства можуть бути:

— успішність проф навчання персоналу за програмою підготовки;

— рівень конкурентоспроможності працівника в компанії (професійна мобільність, здатність засвоювати нові знання, уміння і практичні навички);

— відповідність професійного навчання працівника стратегії МП;

— рівень розвитку трудової кар’єри працівника, його професійно-кваліфікаційне просування на підприємстві;

— рівень задоволеності працівника опанованою у ході навчання професією;

— рівень задоволеності роботодавця, керівника структурного підрозділу якістю професійного навчання працівника.

Економічні результати від впровадження заходів з професійного навчання персоналу на підприємстві визначається таким комплексом показників:

— приріст обсягів виробництва чи наданих послуг внаслідок задоволення додаткової потреби організації в працівниках у професійному та кваліфікаційному розрізах;

— збільшення обсягів прибутку;

— рівень продуктивності праці;

— якість виробленої продукції або наданих послуг;

— зниження рівня плинності кадрів в результаті професійного навчання персоналу;

— зменшення втрат внаслідок відсіву працівників із навчальних закладів, направлених організацією на навчання;

— ефект від впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій працівників, які пройшли підготовку за навчальною програмою і т.д.

Вибіркові дослідження свідчать, що підвищення кваліфікації робітників на один розряд підносить продуктивність праці на 6—8 %. Зростання продуктивності працівнаслідок підвищення кваліфікації робітників визначається за формулою

,

де Рк, Рн — середній розряд робітників, відповідно, на початок і кінець року;

U — різниця між тарифними коефіцієнтами в тому інтервалі, в якому здійснюється підвищення тарифного розряду; У — питома вага робітників, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %.

Збільшення обсягів прибутку фірми за рахунок професійного навчання внаслідок підвищення продуктивності праці працівників розраховується за формулою:

де Een 2 — річний економічний ефект від збільшення обсягу прибутку фірми у результаті професійного навчання персоналу, грн.; Пнn 1і, Пнn 2і — середня продуктивність праці персоналу і-тої професії, які відповідно не пройшли і пройшли навчання за програмою підготовки, грн.; Чni — чисельність працівників і-тої професій, які пройшли професійне навчання за направленням фірми, осіб; Pні — рівень рентабельності виготовленої продукції (наданих послуг) працівниками і-тої професії, %.