Пам’ятки арабо-мусульманської архітектури.

До культових споруд арабо-мусульманської архітектури належать, мечеті (храми), медресе (духовні школи-семінарії), а також мавзолеї (поховальні споруди).

Основний тип плану ісламської храмової споруди - прямокутне подвір’я, оточене по периметру галереями, у глибині якого розташована інша приземкувата купольна будівля — мечеть. Також невід’ємним елементом культової мусульманської архітектури є мінарет (вежа з якої віруючих скликають на молитву). У різних народів він утворює зі спорудою єдиний ансамбль або стоїть окремо. Кількість мінаретів, також може різнитися.

Медресе відрізняються від мечетей тим, що галереї подвір’я ділені на дрібні приміщення, де мешкають семінаристи. А мавзолеї становлять комплекс поховальної споруди і храму. Загалом особливості зовнішнього вигляду храмових споруд зумовлені національними художніми традиціями різних народів, що сповідують іслам.

Основним будівельним матеріалом арабів були обпалена цегла чи

камінь, піщаник, мармур. Як декоративні матеріали широко кувались алебастр, фігурна цегла, полив’яні кахлі, скляна та мармурована мозаїка та ін.. Інтер'єри культових арабо-мусульманських будівель прикрашалися й стінним розписом, у якому декоративні мотиви геометричного та рослинного характеру поєднувались із каліграфічно написаними цитатами Корану.

Серед найвідоміших культових споруд арабо-мусульманської архітектури особливо вирізняються Блакитна мечеть (Стамбул), мечеть халіфа Омара (Єрусалим), мечеть Ібн Тулуна (Каїр), медресе Тілля - Карі (Самарканд), медресе Улугбека (Бухара ), аль-Кубра (Дамаск), Тадж-Махал (Агра), архітектурний ансамбль Шах-і Зінда (Самарканд).

Надзвичайний інтерес для світового мистецтва становить памятка мусульманської архітектури узбецького міста Самарканд – мавзолей Гур-Емір, родова усипальня славнозвісного завойовника й правителя Тамерлана. Її назва перекладається як «могила володаря». Цей шедевр середньовічного зодчества відіграв важливу роль у розвитку світової ісламської архітектури. Гур-Емір став прообразом відомих пам’яток архітектури епохи Великих моголів: мавзолею Хамейуна в Делі й Тадж-Махалу в Агрі, зведених нащадками славетного Тимура, які свого часу були правителями Північної Індії.

Висновок:

Арабо-мусульманська культура, яка становить вагому частину світової культури, формувалася на основі художніх традицій тих народів і країн, де провідною релігією є іслам. Переважно це держави Близького і Середнього Сходу, Північної Африки, Піренейського півострова (Туреччина, Сирія, Ірак, Іран, Індія, Єгипет тощо).

«Золотий вік» мусульманської художньої культури припав на ІХ-ХІІ ст., коли саме вона визначала рівень світової матеріальної і духовної культури. Одна з найважливіших рис класичної мусульманської культури — це те, що її основним структурним елементом є не стільки наука (як у західноєвропейській), скільки ціннісно-ідеологічні течії, що визначають характер пізнання та розуміння картини світу. Ці течії мають загальну систему, в основі якої лежить певна сукупність релігійних уявлень про основи буття людини й світобудову.

ЗАПИТАННЯ

■ Що розуміють під класичною мусульманською культурою?

■ Як релігія ісламу вплинула на художні особливості мистецтва Близького та Середнього Сходу?

■ Що являла собою багдадська школа книжкової мініатюри?

■ Розкажіть про різновиди арабського декоративно прикладного мистецтва.?

■ Як відображені східні мотиви в українській орнаментці

■ Охарактеризуйте найвизначніші пам'ятки арабо-мусульм.ип ІФШ 4р») тектури.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Я Створіть власний екслібрис у техніці арабської калії рафії

■ Створіть або намалюйте ескізи арабо-мусульманс ькот ім-іанм.і итім ни, книжкової мініатюри, гончарного виробу.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

■ Відвідайте музей (перегляньте відеомузей), де іберіїа.«а ч-мий

арабо-мусульманського мистецтва.

■ Підготуйте виставу для молодиіих школярів І, І моїии.імм.< і■

казок.