VI. Питання.

Мережні операційні системи

Обговоривши принципи передачі даних, модель OSI і використовуване при побудові мереж устаткування, розглянемо механізми обміну даними в тім виді, у якому вони реально існують у житті. Для того, щоб обмін даними в мережі проходив успішно, необхідно забезпечити координацію використання всіх індивідуальних функцій розглянутих раніше різних мережних компонентів і пристроїв. Такі задачі координації виконуються мережними операційними системами (ОС) (NOS - Network Operating System). Звичайно відома за назвою " серверна ОС", мережна ОС є " мозком" усієї мережі, виконуючи роль диригента і забезпечуючи правильну взаємодію всього програмного й апаратного забезпечення мережі.

Мережні ОС поділяються на двох категорій: однорангові (peer-to-peer) і клієнт/серверні (client-server). Однорангові мережі мають на увазі наявність однакових можливостей у всіх комп'ютерів що беруть участь у мережній взаємодії. Мережі, що базуються на технології клієнт/сервер використовують інший підхід - робочі станції користувачів одержують доступ до мережних ресурсів наданим серверами мережі. Переваги і недоліки кожного зі способів організації мереж ми обговоримо нижче.

Однорангові мережні ОС (peer-to-peer Network Operating Systems)

Однорангові мережі мають на увазі можливість використання будь-якого комп'ютера як клієнтську станцію, і сервера одночасно. В однорангових мережах мережні ОС установлюються на кожен комп'ютер. Таким чином, кожний з комп'ютерів одержує можливість надання своїх ресурсів і сервісів всім іншим комп'ютерам у мережі. Наприклад, кожен комп'ютер може надати доступ до файлів, розміщеним на його дисках і підключеним до нього принтерам.

Однорангові мережні ОС здатні надавати більшість усіх тих сервісів і ресурсів, що і клієнт/серверні мережні ОС. Вони також характеризуються простотою установки і відносною дешевиною.

Однак однорангові мережі надають меншу надійність і ефективність, чим повноцінні клієнт/серверні мережі. Більш того, продуктивність однорангових мереж значно знижується при збільшенні розмірів мережі і збільшенні кількості комп'ютерів, що беруть участь у мережних взаємодіях. Експлуатація і підтримка таких мереж часто є непростими задачами. Через відсутність можливостей централізованого керування адміністратори змушені керувати безліччю сервісів на кожній машині окремо, забезпечуючи коректність одночасного функціонування і користувальницьких додатків, і серверних компонентів. Така робота ускладнюється ще і тим, що користувачі, що працюють на кожнім з комп'ютерів, мають можливості самостійної зміни настроювань ОС, що найчастіше приводить до непрацездатності всього програмного забезпечення цієї машини.

Клієнт/серверні мережні ОС (client-server Network Operating Systems)

У мережах клієнт/сервер мережна ОС працює на комп'ютерах, називаних серверами. Ці комп'ютери надають свої ресурси клієнтським робочим станціям. Одним із прикладів широко розповсюджених мережних серверних ОС є Novell NetWare.

Мережна ОС, що працює на сервері (серверна ОС), відповідає за координацію всіх дій, зв'язаних з використанням усіх ресурсів і сервісів цього сервера.

Клієнтом у такій мережі є будь-як мережний пристрій, що формує запити до сервера для використання його ресурсів і сервісів. Наприклад, робочі станції користувачів є клієнтами, що використовують сервіси і ресурси серверів. Для забезпечення взаємодії клієнта і сервера на клієнті встановлюється і функціонує клієнтське програмне забезпечення, що підтримує загальний протокол взаємодії клієнта і сервера.

У мережах Novell NetWare користувачі " реєструються" у мережі зі своєї робочої станції. Для реєстрації користувач повідомляє серверу своє ім'я і пароль. Якщо повідомлені користувачем ім'я і пароль коректні, то сервер аутентификує користувача і надає доступ до всім тих ресурсам і сервісам, на які користувачу були дані права. Відповідно до призначеного користувачу правами, серверна ОС надає додаткам користувача необхідні для їхньої роботи ресурси і сервіси.

Серверна ОС керує безліччю апаратних ресурсів сервера, наприклад, дисками, оперативною пам'яттю, принтерами, модемами. Файлова система сервера теж являє приклад серверного ресурсу.

На додаток до усього перерахованого, серверна ОС надає безліч сервісів, включаючи координацію доступу і спільного використання файлів (з використанням механізмів блокування файлів і записів) і принтерів, керування пам'яттю сервера, забезпечення безпеки даних і надання можливостей мережної взаємодії.

Виконання всіх цих задач спеціально розробленої серверний ОС гарантує надійність і безпека будь-яких даних що зберігаються й обробляються на сервері.

ВИСНОВКИ З шостого ПИТАННЯ:

Існує ще величезна кількість інших функцій виконуваних серверними ОС. Правильний вибір серверної ОС забезпечує максимальну ефективність мережі підприємства. ОС Windows Server є однієї з найбільше широко розповсюджених надійних серверних ОС, надаючи унікальні можливості мережної взаємодії не реалізовані в інших ОС.

висновки З Лекції:

У даній лекції ми розглянули основи побудови і використання комп'ютерних мереж взагалі. У наступних лекціях ми розглянемо локальні мережі і роботу в глобальній мережі Інтернет.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ

Для опанування матеріалу цієї лекції необхідно використати конспект лекції, літературні джерела та інформацію у мережі Інтернет. Для перевірки знань можна використати програму для комп’ютерного тестування.