Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
II. Питання.
Вступ Дисципліна тісним образом пов'язана з дисципліною " Основи інформатики й обчислювальної техніки", яка вивчається на першому курсі. Також існує тісний зв'язок з такими дисциплінами як " Криміналістика", " Правова статистика", " Інформаційне право", " Основи інформаційної безпеки", " Інформаційно-бібліографічний пошук", " Сучасні інформаційні технології та їх використання в правозастосовній діяльності", " Криміналістичні засоби та методи розкриття й розслідування злочинів". Навчальна мета вивчення дисципліни полягає в тому, щоб дати студентам знання, уміння та навички користування комп'ютерною технікою, специфічним програмним забезпеченням, що дає змогу вирішувати ті чи інші завдання в професійній діяльності. Розвиваюча мета вивчення дисципліни полягає в отриманні спеціальних знань та практичних навичок у використанні сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності. Виховна мета вивчення дисципліни полягає в вихованні у слухачів акуратного та сумлінного відношення до інформаційної діяльності у правової сфері (це і підготовка документів, і пошук необхідної інформації у базах даних, те і захист персональних даних та інші питання). Дисципліна вивчається студентами денної форми навчання на протязі усього навчального (третього) року навчання. Лекції - (9 лекцій – 18 годин), практичні заняття проводяться кожний тиждень (18 практичних занять – 36 годин). Кожна тема дисципліни має практичні індивідуальні та самостійні завдання. На протязі навчального року велика увага надається не тільки вивченню основного матеріалу тем на практичних заняттях, а також прояву творчої активності студентів під час виконання індивідуальних та самостійних завдань. Під час модульних контролів студенти виконують в основному практичні завдання. Під час модульних контролів також використовується комп'ютерне тестування. Поточний контроль, відповідно до наказу Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161, здійснюється під час проведення практичних занять і включає в собі наступні заходи: отримання допуску до практичної роботи на персональному комп’ютері шляхом перевірки теоретичних знань з теми, що вивчається; контроль послідовності виконання практичних вправ на комп’ютері та захист виконаної практичної роботи; усні опитування, письмові відповіді; відпрацювання академічних заборгованостей тощо. Модульний контроль включає до себе перевірку засвоєння матеріалу вибіркових тем курсу згідно з тематичним планом шляхом проведення модульних контрольних робіт та комп’ютерного тестування. Підсумковий контроль, відповідно до наказу Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161, проводиться з метою оцінки результатів навчання та здійснюється у формі проведення семестрового заліку та іспиту в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: на понятійному рівні – основні тенденції розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій, складові частини інформатики та комп’ютерної техніки, місце та роль застосування комп’ютерних технологій у практичній діяльності; на фундаментальному рівні – нормативно-правову базу використання комп’ютерних та телекомунікаційних технологій у правничій діяльності, види програмного забезпечення та їх призначення, види баз даних, що застосовуються в практичній діяльності, будову та функціонування електронно-обчислювальних машин; на практично-творчому рівні – вимоги, які ставляться юриста - керівника, можливості використання інформаційних та комп’ютерних технологій у повсякденній діяльності, опрацювання інформації за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, способи її отримання, накопичення, пошуку та застосування для вирішення конкретних завдань. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти: на репродуктивному рівні: реалізувати вимоги держави та сьогодення щодо формування у працівників юридично-правового напрямку високої професійної майстерності шляхом отримання теоретичних знань та практичних навичок; на алгоритмічному рівні: дотримуватись логічної послідовності у професійній діяльності; на евристичному рівні: формувати власну точку зору щодо прийняття конкретних рішень; на творчому рівні: використовувати свої теоретичні знання та практичні навики для підвищення ефективності професійної діяльності. Заохочувальні аспекти, які можуть вплинути на якість результатів вивчення навчальної дисципліни та дозволити отримати додаткові бали: творче відношення до виконання самостійних та індивідуальних завдань, участь в роботі Наукового гуртка кафедри з виконанням досліджень та доповідей.
I. Питання. Роль комп’ютерних систем і мереж у юридичної практиці. Уже сьогодні досягнення в області наукових розробок і проектуванні програмних засобів випереджають затребуваність їхніми практиками. Зараз на юридичних факультетах уведений курс «Правова інформатика», у рамках якого передбачене навчання студентів роботі на комп'ютері, але далеко не скрізь комп'ютерні технології включені у вивчення спеціальних юридичних дисциплін. Крім того, не володіє комп'ютерними технологіями й більшість викладачів, й вже практикуючих юристів, що сильно гальмує й самі процеси як попередній слідства, гак і судочинства, і проведення судової реформи. Тому ми вважаємо не зайвим приділити увагу роз'ясненню важливості комп'ютерних знань у юриспруденції. По-перше, робота юриста в будь-якій посаді пов'язана зі створенням, обробкою й зберіганням маси текстових документів, якось: договори, позови, протоколи, висновки, рішення й усілякі додатки до них. Комп'ютер дозволяє не тільки виконати цю роботу, але в будь-який момент надрукований» документ на папері, зробити необхідні витяги, скопійований» документ на електронний носій, передати його абонентові на електронному носії або за допомогою електронної пошти. По-друге, значна частина юридичних документів для ефективної роботи вимагає особливої форми подання. Мова йде про таблиці як основних структурах, призначених для хропіння інформації, і спеціальних програмах - Системах управління базами даних, які дозволяють створювати бази даних, виконувати необхідні користувачеві запити й видавати їх у зручній формі. До документів такого роду ставляться всілякі картотеки з описом справ, клієнтів, бібліографії, а також книги, pєеcтри та інші документи подібного роду. По-третє, з переходом до нової економічної формації й побудовою правової держави юристів захлиснув потік нормативних актів, упоратися з яким без допомоги комп'ютера важко, і це викликав цілий напрямок у комп'ютерних технологіях - розробку довідково-правових комп'ютерних систем. По-четверте, комп'ютер це не тільки робочий стіл юриста, але і його офіс, що не вимагає додаткових площ, спеціальних меблів для зберігання нормативних актів, архівів, ділових папок, бюлетенів, газет і журналів і значно прискорює спілкування з іншими організаціями й клієнтами без відрядних і транспортних видатків, тому що може бути й потужним засобом зв'язку. У-п'ятих. комп'ютеризація дозволяє не тільки вирішувати завдання діловодства у всіх правоохоронних органах, але й здатна вплинути на якісну сторону слідчих процесів (імітація ситуацій, експертиза) і прийняття важливих правових рішень. ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ: В умовах, коли немає проблем із придбанням комп'ютерів і програм, особливо помітний консерватизм юристів стосовно технічних нововведень, а найчастіше й нерозуміння того, що ховається за поняттями комп'ютерні системи, комп'ютерні зв'язки, комп'ютерні технології. Але в цій справі мало знати й розуміти, хоча й це важливо. Треба ще й уміти. Триєдність: знати, розуміти, уміти - зробить Вас кваліфікованим користувачем комп'ютерних систем, мереж і сучасним фахівцем. II. ПИТАННЯ. Поняття комп'ютерної мережі. На найбільш фундаментальному рівні, мережа - це набір з'єднаних між собою пристроїв, що надають можливість користувачам зберігати, обмінюватися й одержувати доступ до необхідної інформації. Найбільш популярними пристроями, що з'єднуються в мережу, є мікрокомп'ютери, мини комп'ютери, мейнфрейми, термінали, принтери, факси, пейджери і різні пристрої для збереження даних. У найближчому майбутньому безліч інших типів пристроїв стануть мережними, включаючи інтерактивне телебачення, відеотелефони, системи навігації і контролю. Принципово, мережні пристрої скрізь будуть надавати можливість двостороннього доступу до маси ресурсів у глобальній комп'ютерній мережі. Сьогодні у світі бізнесу комп'ютерна мережа - це більше чим набір з'єднаних між собою пристроїв. Для безлічі видів діяльності підприємств комп'ютерна мережа - це ресурс, що дозволяє співробітникам збирати, аналізувати, організовувати і поширювати інформацію, що є основою їхнього бізнесу і джерелом прибутковості всього підприємства. Зараз масово використовуються терміни інтрамережа (Intranet) і екстрамережа (Extranet) - мережі підприємств, що базуються на технологіях Інтернет. Використання такої термінології є індикатором важливості використання комп'ютерних мереж у бізнесі. Терміни інтрамережа, екстрамережа і Інтернет будуть більш детально описані нижче в цьому розділі. Зараз лише досить зрозуміти, що різні організації змушені розвертати свої інтрамережі в небезпечному темпі, обумовленому блискавичними змінами в стратегії роботи підприємства. ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ: Слідом за змінами бізнесу інтрамережа повинна адаптуватися під усе більш нові, складні й іноді суперечливі вимоги. Побудова інтрамереж дозволяє організаціям збирати, керувати й обмінюватися інформацією значно швидше, ніж це було раніш. Багато організацій будують інтрамережі просто для того, щоб залишатися конкурентоздатними. Організації, що баряться з побудовою мереж, будуть лише спостерігати свій програш у конкурентній боротьбі.
|