Композиція курсової роботи

Курсова робота є одним із видів наукових праць, тому при її написанні слід дотримуватися відповідних загальноприйнятих підходів до її композиції. Робота складається з таких послідовно розташовуваних частин: титульний аркуш, зміст, вступ, глави основної частини, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності). Кожна із частин є самостійною, але разом з тим повинен існувати взаємозв'язок між усіма основними частинами роботи. Тому допускається в ході викладу матеріалу в міру необхідності посилатися на інформацію, відбиту в іншій частині. Наприклад: «Як ми вже зазначали в першій главі, …». Дослівне повторення тексту не допускається. Вступ і висновок також не повинні містити дослівних повторень, запозичених зі змісту основної частини курсової роботи.

У верхній частині титульного аркуша слід указати найменування міністерства, вищого навчального закладу, кафедри; у середній частині – прізвище, ім'я, по батькові студента, а нижче – назву теми курсової роботи. За назвою вказується шифр і назва спеціальності, а нижче (ближче до правого краю) – учене звання й ступінь, прізвище, ім’я та по батькові керівника. Унизу титульного аркуша слід указати місце виконання курсової роботи (місто) і рік (цифрами). Зразок оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А.

Зміст, як частина текстової роботи, носить допоміжний характер. У ньому відображаються назви всіх частин курсової роботи із зазначенням сторінки, з якої починається відповідна частина. Перенесення слів у назві параграфів не допускається. Приклад виконання змісту наведено у Додатку Б.

Наступною частиною курсової роботи є вступ. Традиційно у вступі визначається актуальність досліджуваної проблеми, мета і завдання курсової роботи, її об'єкт і предмет, методи дослідження. Крім цього повинна бути чітко визначена теоретична, методологічна та практична база дослідження. У процесі роботи над вступом слід розмежовувати питання розкриття теми дослідження і безпосередньо процесу дослідження. Навчаючись на третьому курсі, студент повинен усвідомити, що таке новизна і практична значимість отриманих результатів дослідження.

Актуальність дослідження обґрунтовується через розкриття суті проблеми дослідження і соціально-економічної значимості її вирішення. Студент повинен коротко обґрунтувати, чому він обрав саме таку тему дослідження, охарактеризувати особливості сучасного стану економіки, фінансів, податкової та бюджетної, грошово-кредитної і банківської систем своєї країни, звертаючи при цьому увагу на макроекономічні показники, професійне використання яких дає можливість досліднику робити висновки про економічну і фінансову безпеку країни, а також обґрунтувати недостатність розробленості досліджуваної теми і усвідомити проблемний характер дослідження та його роль в освітньому процесі.

Важливо показати ступінь наукової розробленості теми дослідження, що робиться на основі короткого огляду відповідної літератури, серед якої обов'язково повинні бути роботи найбільш видатних вчених, економістів, управлінців, які проводять наукові або практичні дослідження в досліджуваній сфері; сформулювати своє ставлення до їх наукових позицій і точок зору.

Формулюючи мету дослідження, слід чітко розуміти, для чого дослідження проводиться і який треба одержати результат. При цьому бажано відзначити основний метод досягнення мети (на основі системного підходу, на основі комплексного підходу тощо). Досягнення поставленої мети визначає коло розв'язуваних у роботі завдань. При їх формулюванні звичайно оперують такими словами, як «визначити», «обґрунтувати», «розробити», «поглибити», «установити» і т. п. Робота над кожною главою курсової роботи повинна починатися з визначення відповідного завдання, тому кількість завдань має бути не меншою за кількість глав.

Об'єкт дослідження являє собою певний економічний процес, у рамках якого перебуває предмет дослідження.

Виконання дослідження здійснюється завдяки застосуванню певних методів, серед яких можуть бути: діалектичний, логічний, історичний, вертикального аналізу, факторного аналізу та інші. Слід також коротко описати інформаційні джерела (законодавчі, нормативні, наукові тощо). У процесі дослідження можуть бути задіяні джерела інформації прикладного характеру. Але основна частина інформаційних джерел курсової роботи повинна носити науковий характер і мати пряме відношення до фінансової, грошово-кредитної, інвестиційної, податкової, бюджетної сфер, сфери страхування та інших складових фінансової й грошово-кредитної систем.

У завершальній частині вступу доцільно назвати структуру курсової роботи, обґрунтувати послідовність розміщення її основних структурних елементів. Бажано також відзначити, скільки ілюстраційного матеріалу містить робота (таблиць і рисунків).

Обсяг вступу становить 2 сторінки комп'ютерного тексту.

Зміст курсової роботи розкривається в її основній частині, яка складається, як правило, з трьох глав. Назва і зміст глав основної частини мають відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. Кожна з глав повинна починатися з постановки питання або проблеми і закінчуватися короткими висновками. Основним результатом роботи над кожною з глав є набуття нових знань на основі аналізу накопиченої автором інформації. Для досягнення такого результату необхідно:

- встановити зв'язок теми курсової роботи з напрямком або розділом економічної теорії, викласти її основний зміст, подальший аналіз теми проводити з погляду цієї теорії;

- на основі огляду літератури проаналізувати внесок вітчизняних і зарубіжних учених у її розвиток;

- розкрити генезис основного поняття і визначити його призначення, показати його зміст і виконувані функції;

- визначити специфічні властивості об'єкта дослідження, розкривши його сутність як економічної категорії;

- викласти особливості функціонування тієї частини сфери фінансово-кредитних відносин, яка пов’язана з обраними об'єктом і предметом дослідження, обов’язково враховуючи сучасні умови і тенденції в Україні;

- проаналізувати фактори, які впливають на об'єкт дослідження, й розкрити

механізм цього впливу;

- відзначити дискусійні і проблемні питання, протиріччя в обраному напрямку дослідження;

- визначити основні концептуальні підходи, на базі яких пропонується вирішення проблемних питань, і сформувати власну обґрунтовану позицію щодо вдосконалення процесів, які досліджуються.

У процесі дослідження необхідно опиратися на думки різних авторів, зіставляти їх точки зору й робити обґрунтований висновок про трактування понять. Обґрунтування мусить базуватися на аналізі макроекономічних і мікроекономічних показників. Обов'язковим елементом основної частини є ілюстраційний матеріал, який складається з таблиць і рисунків.

Висновки, які робляться в ході дослідження, не повинні суперечити один одному. Матеріал кожної глави повинен визначатися змістом попередньої і розвивати її положення. Тому наприкінці глави повинен бути перехід до наступної.

У висновках необхідно послідовно викласти основні підсумки, отримані в ході роботи над кожною з глав. Вони мають бути пов'язані з загальною метою і конкретними завданнями, сформульованими у вступі. У висновках слід підкреслити ті нові знання, які автор курсової роботи одержав у ході наукового дослідження. А також слід позначити перспективні напрямки дослідження, які виникли в результаті одержання нової інформації. Таблиці, рисунки, формули і розрахунки у висновки не виносяться. Обсяг висновків становить від 1 до 1, 5 сторінок комп'ютерного тексту.

Останнім обов’язковим структурним елементом курсової роботи є список використаних джерел. Він повинен включати джерела, на які є посилання у тексті роботи. Це підручники, навчальні посібники, монографії, збірники наукових статей, періодичні видання, нормативно-правові акти та офіційні документи, що стосуються обраної теми. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Кількість джерел має бути не меншою 30. Більшу частину в списку використаних джерел повинні становити наукові праці (монографії, статті тощо) за останні 5 років.

Усі матеріали, які не надто важливі для розуміння вирішення наукового завдання, виносяться в додатки, про що робиться посилання у тексті. Слід враховувати, що той ілюстраційний матеріал, який відображає основні результати дослідження, не може подаватися у додатках. Насамперед це стосується концептуальної схеми, яка є невід’ємною складовою третьої глави курсової роботи.