В) Виховна робота

• Ознайомлення з особливостями колективу учнів закріпленого класу.

• Вивчення особливостей організації та методики проведення виховної роботи в закріпленому класі.

• Участь в організації роботи школярів щодо самообслуговування: чергування, прибирання класного приміщення тощо;

• Участь у всіх формах виховної роботи у закріпленому класі, виконуючи функції класного керівника.

• Оформлення документації з розділу.

1.3 ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Під час проходження педагогічної практики студент має право:

• із всіх питань практики, звертатися до керівників практики від кафедри ППО і методиста інституту педагогічної освіти з педагогічної практики;

• з моменту виходу студентів на практику, на них поширюються правила охорони праці й внутрішнього трудового розпорядку даної установи.

Обов’язки студента-практиканта під час проходженняпрактики в ЗОШ:

· своєчасно виконувати всі види робіт, передбачених програмою практики;

· ретельно готуватися до проведення уроків й позакласних занять, бути прикладом і зразком для учнів в організованості, дисциплінованості, ввічливості, працелюбності;

· відповідно до даної програми скласти індивідуальний план роботи на період практики і затвердити його у методиста кафедри, що відповідає за роботу даного студента;

· вести педагогічний щоденник, який відображає результати роботи за вказаними напрямками практики;

· проявляти ініціативу і творчість під час проведення навчально-виховної, позакласної роботи;

· приходити на практику за 15-20 хв. до початку занять й працювати не менше 6 годин у школі, проводити позакласну і виховну роботу за розкладом й планом роботи класу;

· своїм виглядом і поведінкою сприяти формуванню у учнів культури здоров'я;

· суворо дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, охорони праці і протипожежної безпеки;

· за підсумками педагогічної практики своєчасно скласти і подати на перевірку звітну документацію.

Для одержання позитивної диференційованої оцінки студент повинен повністю виконати програму практики й вчасно здати груповому методистові звітну документацію, а також захистити її перед комісією на підсумковій конференції.

Студентам, які не виконали програму практики, отримали негативний відгук про роботу, або незадовільну оцінку при складанні заліку з практики, може бути надана можливість проходження практики повторно за умов, зазначених вищим навчальним закладом. Якщо ж студент повторно отримав негативну оцінку з практики, у комісії вирішується питання про відрахування студента з вищого навчального закладу.

1.4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗА ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ

У підсумковій оцінці за педагогічну практику враховуються ступінь ефективності проведеної студентом навчально-виховної діяльності, участь у методичній роботі школи, громадська активність студента, його ставлення до педагогічної професії, до дітей, до школи, якість оформлення звітної документації.

За підсумками педагогічної практики студенти ІІ курсу отримують диференційований залік. Оцінювання результатів проходження педагогічної практики залежить від кількості набраних балів:

«Відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо підготовча частина уроку, рухливі ігри чи позакласне заняття проведено на високому науковому і організаційно-методичному рівні, якщо на ньому обґрунтовано висувались і ефективно розв'язувались навчально-виховні завдання, раціонально застосовувались різноманітні методи навчання і прийоми активізації учнів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей, підтримувалась добра дисципліна, якщо студент виявив глибоке знання психолого-педагогічної теорії і творчу самостійність у підборі навчального і дидактичного матеріалу, при побудові, проведенні й аналізі заняття; виконав у строк і на високому рівні весь запланований обсяг виховної роботи, показав уміння, використовуючи психолого-педагогічну теорію, виявив у роботі самостійність, творчий підхід і педагогічний такт.

«Добре» (65-89) ставиться, якщо підготовча частина уроку, рухливі ігри чи позакласне заняття проведено на високому науковому і організаційно-методичному рівні, якщо на ньому обґрунтовано висувались і ефективно розв'язувались навчально-виховні завдання, раціонально застосовувались різноманітні методи навчання і прийоми активізації учнів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей, підтримувалась добра дисципліна, якщо студент виявив глибоке знання психолого-педагогічної теорії і творчу самостійність у підборі навчального і дидактичного матеріалу, при побудові, проведенні й аналізі заняття, але допускалися незначні помилки у термінології. Весь запланований обсяг виховної роботи, який запланований програмою практики виконано, у строк і на високому рівні, показав уміння, використовуючи психолого-педагогічну теорію, виявив у роботі самостійність, творчий підхід і педагогічний такт, але при виконанні деяких видів виховної роботи припускав незначних помилок.

«Задовільно» ( 50-64) ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань припускався помилок, недостатньо ефективно застосував психолого-педагогічну теорію, прийоми і методи навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність учнів, не завжди міг установити контакт з ними, аналізуючи заняття, не завжди бачив свої помилки і недоліки у проведені та допускалися помилки у термінології. Виконав програму виховної роботи, але не виявив глибокого знання психолого-педагогічної теорії і вміння застосувати її, припускався помилок у плануванні й проведенні окремих позакласних занять, не враховував у достатній мірі вікових та індивідуальних особливостей учнів.

«Незадовільно» ( 35-49) ставиться, якщо на занятті не були виконані навчально-виховні завдання, були допущені серйозні помилки під час викладення навчального матеріалу, не забезпечувалась дисципліна учнів, якщо студент показав слабкі знання психолого-педагогічної теорії і некритично поставився до своєї роботи. Не виконав програму виховної роботи, показав слабкі знання психолого-педагогічної теорії, невміння застосувати її для висунення та реалізації виховних завдань, установлювати правильні взаємовідносини з учнями й організовувати педагогічно доцільну діяльність.

«Не прийнято» ( 35-49) ставиться, якщо студент не виконав програми педагогічної практики.

1.5 ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Під час педагогічної практики у школі студент-практикант готує до захисту наступні документи:

1. Журнал проходження педагогічної практики.

2. Індивідуальний план роботи студента на період проходження практики.

3. Щоденник педагогічної практики.

4. Психолого-педагогічна характеристика учня.

5. Сценарій виховного заходу (подається на окремому аркуші).

6. Звіт студента про проходження педагогічної практики.

7. Атестаційний лист (заповнюється методистом).

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ПРАКТИКАНТІВ

Складання документації є одним з основних розділів діяльності студента-практиканта на період педагогічної практики в школі.

2.1 Документація з педагогічної практики

ДОКУМЕНТАЦІЯ

з проходження психолого - педагогічної практики

термін практики з __________________ по ____________________ 20___ р.

місце проходження практики _______________________________________

_________________________________________________________________

студент______ _______ курсу _________ групи

____________________________________________________________(П.І.Б.)

ЖУРНАЛ

проходження педагогічної практики

у період з ______________________ по _____________________ 20___ р.

студент______ _______ курсу _________ групи

інституту педагогічної освіти

____________________________________________________________(П.І.Б.)

Школа № _____________________________________________________________

______________________________________________________________________

Адреса школи _________________________________________________________

______________________________________________________________________

П.І.Б. директора школи _________________________________________________

______________________________________________________________________

П.І.Б. класного керівника закріпленого класу _______________________________

______________________________________________________________________

П.І.Б. методиста з педагогіки _____________________________________________

______________________________________________________________________

Облік відвідування студентом-практикантом школи

2.1.2 Індивідуальний план роботи студента

ІІ. Навчально- методична робота

ІV. Науково-дослідна робота

Розклад уроків у прикріпленому __________ класі

Розклад дзвінків

2.1.3 ЩОДЕННИК ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ЩОДЕННИКА ПРАКТИКАНТА

Творча робота вчителя можлива лише за умови самостійного критичного відношення до педагогічних фактів і явищ, їхнього педагогічного аналізу, розвитку педагогічної спостережливості вчителя й навичок самоаналізу. Розвитку цих якостей, сприяє ведення педагогічного щоденника, який є засобом педагогічної самоосвіти й самовиховання майбутнього спортивного педагога.

Ведення щоденника допомагає осмисленню студентами своєї педагогічної роботи, формуванню вмінь бачення кожної дитини у взаєминах з товаришами й класом. Студент простежує динаміку розвитку дитячого колективу й особистості школяра. Оволодіває методикою правильної оцінки справ і вчинків дітей і своїх власних умінь аналізувати й оцінювати навчально-виховний процес.

Педагогічний щоденник є документом, що відбиває зміст роботи під час педагогічної практики, ріст педагогічної майстерності. Педагогічний щоденник призначений також для накопичення сучасних методичних матеріалів, які використовуються у роботі школи, де студент проходить практику. Студент повинен фіксувати робочу документацію вчителя, авторські прийоми й методи роботи з учнями, нововведення в області фізичного виховання школярів, різні засоби контролю й іншу корисну для майбутньої професійної діяльності інформацію.

Записи в щоденнику носять навчальний характер. Вони повинні відбивати не тільки фактичні дані, але й аналіз, труднощі, педагогічні висновки й пропозиції для вдосконалювання навчально-виховного процесу й професійної підготовки. Абсолютно недопустимі формальні записи, наприклад: «прийшов до школи», «пішов зі школи», «складав план уроку» тощо.

Для найбільш плідних записів у щоденнику практикантам пропонуються наступні поради:

1. Загальні враження про школу й клас до яких прикріплюється студент для роботи у якості класного керівника (на основі бесід з керівництвом школи, учителями, класним керівником, учнями, спостережень, вивчення документації тощо).

2. Постановка завдань на наступний тиждень.

3. Записи й аналіз проведеної навчально-виховної роботи для рішення цих завдань. Педагогічна оцінка цієї роботи.

4. Індивідуальна робота з учнями й їх батьками.

5. Записи повинні носити діловий характер, систематично відображати обсяг проробленої роботи, труднощі й успіхи в рішенні педагогічних завдань.

ЩОДЕННИК ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

2.1.13 Психолого-педагогічна характеристика на учня

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

І НАПИСАННЯ ЙОГО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

1. З першого дня педагогічної практики студент, проконсультувавшись з класним керівником, обирає одного учня для написання психолого-педагогічної характеристики.

2. Вивчення особистості учня, його вікових та індивідуально-психологічних особливостей починається з першого дня перебування студента в школі і закінчується в передостанній день педагогічної практики.

3. Вивчення особистості учня здійснюється за допомогою наступних методів:

· об’єктивне спостереження (у школі, на уроках, під час позакласної роботи, в інших місцях);

· бесіда (з учнем, з класним керівником, з учителями-предметниками, з шкільним лікарем, з батьками);

· аналіз результатів діяльності учня (письмові роботи, малюнки і т. п.)

· природний експеримент (створення відповідних обставин в школі, під час позакласних занять тощо).

4. Вивчати особистість учня потрібно тактовно, так, щоб він цього не помітив.

5. На першому тижні педпрактики учня рекомендується вивчати тільки за допомогою методу об’єктивного спостереження і тільки в школі. Пізніше потрібно підключати інші методи. Такої послідовності вивчення потрібно дотримуватися для того, щоб студент самостійно міг зібрати певні факти про учня, що стали б для нього вихідними й опірними при написанні психолого-педагогічної характеристики.

6. Зібраний матеріал допоможе з першого тижня педпрактики створити собі певне уявлення про особистість учня. Це уявлення (воно ж буде робочою гіпотезою) в процесі дальшого вивчення учня уточнюється, розширюється, інколи може докорінно змінюватися.

7. Отримані матеріали потрібно систематично аналізувати, наслідки аналізу слід порівнювати з наступними спостереженнями, шукати типові, істотні риси особистості учня.

8. Написання характеристики потрібно планувати так, щоб уже за 3-4 дні до закінчення педпрактики мати її в чорновому вигляді.

9. Під час педпрактики студент не тільки пасивний спостерігач, він впливає на формування особистості учня, виховує його.

10. Важливо уникати неправомірних узагальнень, що принижують гідність дитини і стають причиною “навішування ярликів”.

11. Характеристику має прочитати і підписати класний керівник того класу, в якому навчається учень.

Орієнтовна схема вивчення особистості учня та написання

його психолого-педагогічної характеристики

1. Загальні відомості про школяра (вік, клас, стан здоров’я).

2. Спрямованість особистості (особиста, громадська чи ділова). Потреби і інтереси. Погляди і переконання. Свідомість і поведінка. Прагнення, мрії, ідеали.

3. Здібності і нахили (загальні й специфічні).

4. Темперамент (сила, урівноваженість і мобільність нервових процесів; динаміка психічної діяльності).

5. Характер (риси у ставленні до інших людей: доброта, чесність, принциповість і т.д. Риси у ставленні до класу і школи: боротьба за честь класу, солідарність, переживання успіхів і невдач класу і школи. Ставлення до праці і навчання, наполегливість, активність, сумлінність, дисциплінованість, працелюбність. Інші індивідуальні позитивні і (якщо є) негативні риси).

6. Емоційно-вольова сфера (розвиненість почуттів, моральних якостей, інтелекту, цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, самостійність, витримка, сміливість та ін. позитивні, а також негативні (якщо є) властивості).

7. Самооцінка (завищена, адекватна), вимогливість до себе, самокритичність і її дієвість, ставлення до самовиховання.

8. Пізнавальна діяльність (особливості сприйняття, спостережливість, якість пам’яті, співвідношення творчого і репродуктивного мислення, розвиненість уяви, послідовність і доказовість мислення, співвідношення образного і абстрактного мислення, швидкість мислення, його критичність, розвиненість мовлення, лексичний запас, якість писемної мови).

9. Навчання і праця (ставлення до навчання, успішність і дисциплінованість, сформованість пізнавальних умінь і навичок, ставлення до праці, якість трудових навичок, професійна орієнтація, вибір професії).

10. Місце у колективі: співробітництво, товариськість, дружелюбність, авторитет у колективі, ставлення до порушень поведінки у колективі.

11. Умови сімейного виховання (культурно-побутові і матеріальні умови у родині, взаємини у ній, ставлення учня до своєї родини, піклування родини про навчання і виховання даного школяра).

12. Педагогічні висновки. Рекомендації щодо можливих заходів корекції у виховній роботі з даним учнем з боку учителів, класного колективу і самого школяра.