Комахи з повним перетворенням. Ряд Жуки. Жуки — дорослі комахи зазвичай мають дві пари крил: перша позбавлена жилок, щільна, нагадує щитки й складається разом над черевцем

Ряд Жуки. Жуки — дорослі комахи зазвичай мають дві пари крил: перша позбавлена жилок, щільна, нагадує щитки й складається разом над черевцем, утворюючи твердий покрив для захисту крил, друга пара, яка використовується для польоту, перетинчаста, звичайно має жилки й у стані спокою ховається під надкрила, або елітри. У типовому випадку тіло тверде й компактну.

Ротові органи гризучого типу; антени добре розвинені, найчастіше складаються з 10—14 члеників; складні очі здебільшого добре виражені; ноги сильно склеротизовані. Личинки, як правило, із чітко відмежованою головною капсулою, антенами й грудними ногами, але без черевних кінцівок.

Імаго різноманітного вигляду, їхні розміри варіюють від менше одного до 100 мм. Настільки ж значно варіюють у межах ряду їхнє забарвлення й форма тіла; у цілому найбільша кількість яскраво забарвлених, вигадливих і гігантських видів зустрічається в тропічних районах земної кулі.

Більша кількість жуків або травоїдні, або живляться іншими комахами. Зазвичай і личинки, й імаго того самого виду харчуються однаковою їжею, тобто обидві фази розвитку або фітофаги, або хижаки.

У переважної більшості твердокрилих на рік буває одне покоління потомків, крім того, для них характерний простий цикл розвитку. Овальні або сферичні яйця відкладаються навесні або на початку літа, і через 1—2 тижні з них виходять личинки. Личинки проходять три личинкові періоди; вони посилено живляться, зазвичай досягаючи повних розмірів до другої половини літа, й перетворюються на лялечку в ґрунті. Через кілька тижнів з’являються дорослі комахи, які живляться й остаточно дозрівають за ту частину літа й осені, що залишилася. З настанням холодної погоди вони йдуть на зимівлю. Наступною весною жуки, які перезимували, відкладають яйця, і весь цикл повторюється. Старі імаго, як правило, вмирають незабаром після завершення відкладення яєць.

Ряд Двокрилі. Двокрилі комахи, або мухи, украй різноманітні за кількістю видів, чисельністю й місцями існування. Тільки в межах СНД їх налічується не менше 25—30 тисяч видів, а на земній кулі — понад 120 тисяч. Щорічно описуються сотні нових видів.

Характерна риса ряду — два крила, що дає можливість його представникам розселятися на великі відстані, швидко нападати на здобич, ссати нектар на льоту, а також ще деякі переваги перед іншими комахами. Задні крила у двокрилих перетворилися в булавоподібні утвори — дзижчальця, які служать пусковими механізмами при зльоті.

Найбільш досконало у двокрилих улаштований ротовий апарат. У видів, що живляться рідкою їжею, зокрема у кровососів, апарат колючосисний. У звичайної кімнатної мухи він універсальний. Вона може злизувати рідку їжу, розчиняти слиною цукор і всмоктувати розчин тощо.

Місця існування двокрилих різноманітні (у ґрунті, у рослинах, у воді), їх можна виявити високо в горах, а личинок — і в глибині океанів (понад 1000 метрів). Серед цих комах є й травоїдні, і хижі, і паразитичні види, трупоїди, калоїди, деревогризи. Деякі з них живляться рослинними й тваринними залишками, навіть нафтою.

Більшість їх є корисними для людини й природних ландшафтів видами. Запилювачі рослин, хижаки й паразити, що знищують шкідників, санітари, пожива для риб, птахів і інших тварин — ось неповний перелік користі, яку вони приносять. Але кровососні комахи знижують ріст продуктивності у тваринництві, токсична слина викликає хворобливу сверблячку, багато захворювань передаються мухами й комарами.

Ряд Лускокрилі. Лускокрилі (метелики) — один із найбільших рядів комах, що нараховує понад 150 тисяч видів. Поширені вони по усьому світові, особливо численні в тропіках. Розміри тіла варіюють у широких межах: від дрібної молі (3—8 мм у розмаху крил) до найбільших денних метеликів, очниць і совок (25—30 см).

Голова малорухома, вільна, округлої форми. Тут знаходяться сильно розвинені опуклі фасеткові очі, що займають значну частину поверхні голови, як правило, круглі або овальні, оточені волосками. Крім фасеткових складних очей іноді на тім’ї за вусиками є два простих очка.

У різних груп метеликів вусики, або антени, бувають найрізноманітнішої форми: нитковидні, щетинкоподібні, булавоподібні, веретеноподібні, пір’ясті. У самців вусики зазвичай розвинені сильніше, ніж у самок. Очі й вусики з розташованими на них нюховими сенсилами — найважливіші органи чуття у метелика.

Ротовий апарат у переважної більшості лускокрилих являє собою характерний сисний хоботок, пристосований для поглинання вільних рідин і висмоктування нектару із квіток. Крила метеликів перетинчасті, вкриті лусочками, переважно широкі, рідше вузькі й ланцетоподібні. У більшості груп передні крила крупніші від задніх і відрізняються від них за формою, буває й навпаки. Тіло покрите лусочками — сильно зміненими й сплющеними волосками, різноманітними за формою. В них утримуються барвні пігменти, що впливають на колір крил і у

У польоті обидва крила працюють одночасно, що досягається зчепленням передньої пари із задньою спеціальними зчіплювальними механізмами.

V. Узагальнення і систематизація знань

Лабораторна робота №1 Вивчення представників різних рядів комах.

Мета: закріпити навички визначення комах основних рядів, у висновках зазначити, які ознаки найчастіше використовуються для визначення рядів комах.

Обладнання та матеріали: колекція комах, лупа ручна, визначні картки, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

ХІД РОБОТИ

1. Повторити правила роботи з визначною карткою.

2. Розглянути кілька комах з колекції.

3. З допомогою визначних карток встановити, до яких рядів вони належать.

4. Для кожного екземпляру комахи виписати в зошит ознаки, з допомогою яких проводилося визначення.

5. Зробити висновок і записати його в зошит.

VІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2. Підготувати презентацію «Різноманітність комах».