Урок № 31

Тема: Ссавці, середовища існування. Різноманітність, роль у природі

Мета: довести до учнів відомості про середовища існування ссавців, особливості будови тварин різних екологічних груп як пристосування до середовища існування; показати різноманітність ссавців та їх роль у природі; розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до живих організмів, що оточують людину.

Обладнання і матеріали: зображення тварин, підручник

Базові поняття і терміни: яйцекладні, сумчасті і плацентарні ссавці, сумка, молочні залози.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Називає:

- середовища існування тварин;

- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;

- рідкісні види України та свого краю;

Наводить приклади:

- тварин, які належать до зазначених груп;

- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

Розпізнає:

- тварин на зображеннях, у колекціях;

Характеризує:

- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;

- пристосування тварин до польоту;

- пристосування тварин до життя у воді;

Визначає:

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

Робить висновок:

- особливості будови організму тварин – результат пристосування до умов середовища існування.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Знайти вірні твердження.

1. Серце ссавців має неповну перегородку.

2. Зуби ссавців диференційовані на різці, ікла та кутні.

3. Тіло має голову, шию та тулуб з кінцівками.

4. Шкіра має розвинені залози: сальні, потові, пахучі, молочні.

5. У дихальній системі наявні повітряні мішки.

6. У кровоносній системі два кола кровообігу.

7. Задні кінцівки мають 5 пальців, а передні – 4.

8. Очі приймають участь у ковтанні їжі.

9. Добре розвинені органи чуття.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемного питання:

Є тварини, які відкладають яйця, але вигодовують дитинчат молоком. До якої групи тварин ви б їх зарахували?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Основні екологічні групи ссавців

Завдяки теплокровності та високому рівню організації ссавці поширились по Землі від тропіків до високих широт. Залежно від середовища існування звірів поділяють на кілька екологічних груп (наземні звірі, підземні ссавці, водні ссавці, літаючі ссавці), кожна з яких включає дрібніші групи. Так, серед наземних є групи ссавців, що ведуть типово наземний, напівдеревний, дереволазячий чи інший спосіб життя.

Наземні звірі — найчисельніша за кількістю видів група, яка поділяється на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів.

Для звірів, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя (лось, олень, козуля, росомаха, ведмідь бурий), характерна обмеженість зору, добре розвинений слух і нюх. Весь корм вони добувають на землі. Малят народжують на лісовій підстилці (лосі, козулі), у норах (борсук), у барлогах (ведмідь бурий). Деревні ссавці (білки, летяги, деякі види куниць, більшість мавп) більшу частину життя проводять на деревах, де добувають їжу, влаштовують гнізда, ховаються від ворогів. Вони характеризуються видовженим струнким тілом і дуже рухливими кінцівками. Нерідко наявні спеціальні пристосування до лазіння по деревах — гострі зігнуті кігті, хапального типу лапи з добре розвиненими пальцями, чіпкий хвіст тощо. Звірі, що ведуть напівназемний, напівдеревний спосіб життя (соболь, бурундук), живляться, в основному, на землі, а гнізда влаштовують під коренями дерев, у дуплах, розташованих невисоко від землі, у повалених деревах.

Мал. 1. Козуля.

До наземних звірів відкритих просторів належать копитні, зайцеподібні, деякі хижі тощо. Вони характеризуються стрункістю тіла, здатністю до швидкого бігу, захисним забарвленням тіла, добре розвиненим зором. Мають копита або товсті тупі кігті. У великих травоїдних звірів (антилопи, верблюди, коні) новонароджені малята відразу встають на ноги і рухаються за батьками. Дрібні звірі таких місць проживань (ховрахи, бабаки, хом’яки), хоча й проводять значну частину часу на поверхні землі, де знаходять корм, але живуть у норах, що служать місцем відпочинку, вигодовування потомства, літньої та зимової сплячки. Вони мають валькувате тіло, короткі ноги з великими, але тупими кігтями; хутро коротке, грубувате.

Наземні звірі, що поширені у різних місцях проживання. Деякі види звірів, наприклад, вовк і лисиця, живуть як у лісах, так і в степах, пустелях, горах. Характер їхньої їжі, способи добування, умови розмноження різні і пов’язані з конкретними місцями проживання.

Мал.2. Бабак

Так, вовки, що живуть у лісах, народжують малят у лігвищах, а в пустелі й у тундрі іноді риють нори.

Підземні звірі (кроти, сліпаки, сліпці, броненосці) все життя (або більшу його частину) проводять у ґрунті, знаходячи там притулок і корм. Тіло у них валькувате; шия слабо виражена, товста, ноги і хвіст

Мал.3. Броненосець

короткі. Волосяний покрив короткий, часто без ворсу. Очі тією або іншою мірою редуковані. Вушних раковин немає. Деякі риють землю передніми кінцівками, інші розпушують різцями.

Водні ссавці все життя (або більшу його частину) проводять у водному середовищі. Виключно водний спосіб життя ведуть китоподібні і сирени. Волосяний покрив у них повністю зникає, добре розвинений шар підшкірного жиру. Задніх кінцівок немає. Органом руху є хвостовий плавець. Переважно водний спосіб життя ведуть ластоногі — лише розмноження і линька відбувається у них поза водою. Волосяний покрив у ластоногих тією чи іншою мірою редукований, і функцію термоізоляції виконує шар підшкірного жиру. За допомогою задніх кінцівок (ластів), відсунутих далеко назад, вони плавають і пірнають.

Мал.4. Сирени

Напівводні ссавці живуть як у воді, так і на суші (видра, нутрія, бобер, ондатра, хохуля). Кінцівки у них короткі, між пальцями задніх ніг є плавальна перетинка; хвіст у деяких плоский, вкритий лускою і використовується як руль під час плавання; вушні раковини вкорочені або зовсім редуковані, вушні отвори і ніздрі при зануренні тварин у воду закриваються клапанами; волосяний покрив густий, слабо змочується водою.

Літаючі звірі є вузькоспеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту (ряд Рукокрилі). У зв’язку з польотом у них розвинувся кіль, а також м’язи, що приводять у рух крила; зрослися кістки черепа, міцнішою стала грудна клітка.

2. Розмноження й розвиток ссавців

Ссавці роздільностатеві — самці й самки зазвичай відрізняються за величиною, забарвленням і поведінкою. Незважаючи на те що практично всі ссавці живородні, будова їхніх органів розмноження відрізняється деякими особливостями. Яєчники самки невеличкі, і яйцеклітини, що розвиваються в них, мають дуже маленькі розміри і майже позбавлені жовтка. Коли яйцеклітина дозріває, вона надходить у яйцепровід, де й відбувається запліднення. Обидва яйцепроводи відкриваються в матку — мускулистий мішок, стінки якого можуть дуже сильно розтягуватися. Яйцеклітина прикріплюється до стінки матки й починає ділитися. Навколо маленького зародка утворюються оболонки, які одним своїм боком зростаються зі стінкою матки. Ці оболонки утворюють плаценту; у ній кровоносні судини матері через пуповину тісно пов’язані із кровоносними судинами плода. Через стінки судин із крові матері в кров зародка надходять поживні речовини й кисень. Вуглекислий газ і інші шкідливі для зародка речовини надходять у зворотному напрямку й видаляються вже самим організмом матері.

У зародка ссавця на ранніх стадіях розвитку є хорда, зяброві щілини й інші ознаки нижчих хордових. Під час росту він розтягує стінки матки. Тривалість такого внутрішньоутробного розвитку у представників різних видів різна. Це залежить, головним чином, від розмірів тварини: вагітність у хом’ячків, приміром, триває 11—15 діб, у собаки — 2 місяці, а у слона — 20—22 місяці. Розміри впливають і на кількість дитинчат: у великих тварин їх 1—2, а у дрібних може бути один або навіть два десятки.

Самка вигодовує дитинчат молоком, звідси й походить назва класу. Молоко утворюється в молочних залозах, які можуть бути розташовані на грудях або на череві тварини. Протоки цих залоз відкриваються маленькими отворами на кінці сосків. Молоко поживне й містить всі необхідні для молодого організму речовини — жири, білки, вуглеводи, різноманітні вітаміни й мінеральні солі, а також воду.

Перший час дитинчата живляться тільки одним молоком. Згодом вони переходять на їжу, що стане для них звичайною.

Дитинчата у більшості ссавців народжуються сліпими й навіть іноді голими. Самка ще до пологів будує гніздо, де могло б перебувати народжене потомство. Вона зігріває дитинчат своїм тілом, вилизує їх і годує. У інших ссавців (наприклад, деяких копитних) дитинчата народжуються повністю сформованими й уже через кілька годин можуть вирушати за матір’ю. У цьому випадку вона тільки годує й охороняє їх. Взагалі, потомством, в основному, опікується мати, але у деяких видів це робить батько. Інстинкт нерідко змушує батьків навіть ризикувати своїм життям, щоб урятувати життя дитинчати.

Молодняк полюбляє гратися, боротися, переслідувати один одного, стрибати й бігати.

Мал.5. Тигриця з тигреням.

Все це служить гарним тренуванням і сприяє виробленню прийомів захисту й нападу, які можуть бути індивідуальними. Такі ігри характерні тільки для ссавців.

3. Різноманітність ссавців