Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Урок № 27
|
|
Тема: Птахи. Біологічні особливості, середовища існування. Лабораторне дослідження: Будова яйця птахів
Мета: продовжити вивчати будову і процеси життєдіяльності птахів; розкрити особливості їх розмноження і розвитку; ознайомити із будовою яйця, процесом інкубації; розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається, уміння спостерігати, порівнювати і робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до птахів, що оточують людину протягом усього життя; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.
Обладнання і матеріали: роздатковий матеріал, таблиця «Будова яйця»
Базові поняття і терміни: інкубація, нагніздні та виводкові птахи, гніздова територія, осілі, кочові та перелітні птахи, міграційний інстинкт.
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
Називає:
- середовища існування тварин;
- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;
Наводить приклади:
- тварин, які належать до зазначених груп;
- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;
Розпізнає:
- тварин на зображеннях, у колекціях;
Характеризує:
- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;
- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;
- пристосування тварин до польоту;
Визначає:
- риси пристосованості тварин до середовища існування;
Робить висновок:
- особливості будови організму тварин – результат пристосування до умов середовища існування.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний етап. Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Зробити підписи до малюнка
2. Заповнити схему:
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Розв’язати вправи:
1. Синиця за добу поїдає стільки комах, скільки важить сама. За місяць вона знищує 600 г комах. Скільки важить синиця?
2. Зозуля живе 24 р. За один день вона поїдає близько 100 гусениць, у тому числі і волохатих. Скільки гусені знищує зозуля за один сезон (травень, червень, липень, серпень) і за 24 роки?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розмноження птахів
У період розмноження багато птахів будують гнізда. Гнізда птахів, як і місця їх будування, дуже різноманітні. Наприклад, гнізда рябчика, тетерева являють собою неглибоку ямку, вистелену кількома прутиками й сухими листками. Складніше гніздо у ворони, сороки й грака. Вони роблять гнізда на деревах з тонких гілочок. Сороки будують гнізда з дахом, а внутрішню їхню частину вимазують глиною.
Мал.1. Гніздо тетерива
Гнізда дроздів, зябликів, очеретянок схожі на глибоку чашу з товстими й міцними стінками. Мистецькі кулясті й у вигляді рукавиці гнізда будують кропив’яник і синиця-ремез.
Мал.2. Гніздо ремеза.
Дятли видовбують у деревах дупла й відкладають у них яйця на деревну потерть. У старих дуплах дятлів поселяються деякі види синиць, мухоловки й інші гніздові птахи. Лише деякі птахи не будують гнізд, як, наприклад, звичайна зозуля. Самка відкладає 10—12 яєць (по одному) у гнізда комахоїдних птахів. Зозуленя, що вилупилося з яйця, викидає із гнізда яйця й пташенят своїх прийомних батьків.
Мал.3. Кайри висиджують яйця.
Будування гнізда має велике значення у виведенні потомства. У гнізді відкладені яйця не розкочуються й перебувають під птахом, що їх висиджує. Під час висиджування яєць у гнізді підтримується необхідна температура й вологість. Розміщені високо над землею і в інших малодоступних місцях гнізда захищають яйця, пташенят і птаха, який висиджує, від ворогів.
2. Будова яйця
Власне яйцем вважається жовток, покритий зовні жовтковою оболонкою. У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка знаходиться зародковий диск. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, що складаються з густого білка. Тому він ніби підвішений на канатиках і перебуває в середині яйця. Нижня частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори. Жовток складається з великої кількості необхідних для розвитку зародка поживних речовин і води.
Розташований навколо жовтка товстий шар білка обмежений підшкаралупною оболонкою, що складається із двох шарів, які відходять один від одного в тупому кінці яйця і утворюють повітряну камеру. Білок охороняє власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.
Зовні яйце покрите вапняною оболонкою — шкаралупою, що пронизана дрібними порами. Особливо багато пор на тупому боці яйця. Через пори здійснюється газообмін між зародком, що розвивається, і зовнішнім середовищем. Вапняна шкаралупа має захисне значення. Яйця птахів різні за забарвленням, формою й величиною.
3. Розвиток птахів
Розвиток зародка в яйці відбувається тільки за високої температури (понад 39 °С) і певної вологості. Ці умови створюються птахами під час висиджування ними яєць. Потрібний для розвитку зародків процес обігріву яєць, який триває до вилуплення пташенят, називають інкубацією.
Існують різні типи розвитку пташеняти. У одних птахів, наприклад голубів і шпаків, пташенята лупляться з яєць безпомічними, сліпими, голими або з рідким пухом. Батьки приносять їм їжу, зігрівають своїм тілом, охороняють від ворогів. У перші дні голуби годують своїх дитинчат особливим «молочком», що відригують із зоба. Птахів, у яких виводяться безпомічні пташенята, називають нагніздними.
У інших птахів, наприклад тетеревів, глухарів, перепелів, качок, пташенята з яєць виходять зрячими, вкритими пухом. Обсохнувши, вони можуть йти за батьками й харчуватися самостійно. Таких птахів називають виводковими.
Нагніздні птахи відкладають, як правило, менше яєць, ніж виводкові. Вони не можуть вигодувати велику кількість пташенят.
4. Сезонні явища в житті птахів
Основні періоди річного циклу:
1) Підготовка до розмноження. Повертаються на батьківщину птахи, що зимували в більш теплих краях. Вони гніздяться зазвичай на тій же ділянці лісу чи луки, де виводили пташенят у попередні роки. На цій ділянці навесні самець починає співати. Співом він зазиває самку і оповіщає самців свого виду про те, що місце зайняте.
Мал. 4. «Танок» журавлів
Територію, на якій влаштовують гнізда, називають гніздовою територією. На відкритій місцевості самці можуть виконувати своєрідний «танок» (журавлі та ін.). Багато птахів з'єднуються в пари лише на один сезон. Так поводяться гуси, більшість дрібних видів горобиних. У качок і фазанів самець і самка тримаються разом лише до періоду насиджування яєць. Хижаки, а також лелеки, чаплі і деякі інші птахи живуть парами багато років, а глухарі і тетеруки не утворюють постійних пар.
2) Розмноження і вигодовування молоді (освоєння гніздових ділянок, спорудження гнізд, відкладання яєць, їх висиджування, вигодовування молоді).
3) Післягніздова линька.
4) Підготовка до зими. Птахи мігрують у пошуках корму, інтенсивно харчуються, у зв'язку, з чим посилюється процеси обміну, йде накопичення жиру. Деякі заготовляють насіння, плоди, комах та їх личинок (горобині), трупи мишоподібних гризунів (сови).
5) Зимівля. У цей період сильно коротшають світловий день, знижується температура, утворюється сніговий покрив, лід на водоймах. Птахи переміщуються в пошуках корму, здійснюють складні перельоти. Осілі (галки, горобці, голуби, білі куріпки, тетеруки, рябчики, глухарі) мігрують в межах того ж району, де вони мешкали у теплу пору. Кочові птахи в певні сезони року починають мандрувати в пошуках їжі, не відлітаючи далеко від місць гніздування (снігурі, омелюхи, граки, щури). Перелітні птахи щорічно відлітають зі своїх гніздівель на зимівлю і потім знову на них повертаються. Одні залишають свої гніздування в кінці літа (солов'ї, стрижі), інші - пізно восени (качки, лебеді, гуси). Важливу роль в орієнтуванні птахів при перельоті відіграють органи зору і зорові сприйняття, ландшафт, сонце, зоряне небо й інше. Міграційний інстинкт - одна з форм пристосування птахів до мінливих умов середовища. Він проявляється при комплексній дії середовища зменшення кількості кормів, настанні листопаду, появі сніжного покриву, зменшення тривалості дня.
5. Пристосованість птахів до різних середовищ існування
Птахи пристосовані до різних середовищ існування, що обумовлено виникненням серед них різних екологічних груп. Кожна група прив'язана до своїх місць проживання, використовує властиві їм корми і має певні пристосування до їх добування.
Розрізняють такі екологічні групи:
1) Птахи парків і садів мешкають біля житла людини, знищуючи шкідливих комах.
2) Птахи лук і полів гніздяться і годуються на землі.
3) Птахи боліт і узбереж добувають корм з поверхні землі, з дна або вологого грунту, у зв'язку, з чим у деяких з них довгі ноги і тонкі без перетинок пальці (чаплі і лелеки), в інших є перетинки на ногах (лебеді, гуси, казарки, качки, чирки, нирки).
4) Птахи пустель і степів - мешканці великих відкритих просторів з розрідженою рослинністю. Тут важко знайти укриття, і тому багато птахи, що живуть в степах і пустелях, мають довгі ноги і шию. Це дозволяє їм далеко оглядати місцевість і завчасно бачити наближення хижаків. Свій корм птиці степів і пустель знаходять на землі, серед рослинності. Їм доводиться багато ходити в пошуках їжі, і тому ноги цих птахів зазвичай добре розвинені. Деякі види рятуються не польотом, а тікаючи від небезпеки.
5) Птахи лісу - найчисленніша група. У її представників існують різні форми зв'язку з лісовою середовищем.
Розрізняють 3 групи:
а) деревні птахи, лазять по деревах. Годуються і влаштовують гнізда на деревах, мають короткі, але сильні ноги, долотоподібні тонкий і довгий чи загнутий усередину дзьоб (папуги). За характером харчування можуть бути і зерноїдні і комахоїдні: дятли, чиж, щиглик, повзики, клести;
б) Група лісових птахів. Гніздяться на деревах або в заростях чагарників, а здобич ловлять у повітрі: боривітер, яструб, кібчики, сич, сова, сипуха;
в) Група лісових птахів, що гніздяться лише на землі. Корм добувають і на землі і на деревах (фазан, тетерев).
V. Узагальнення і систематизація знань
Лабораторне дослідження
Тема: Будова яйця птахів
Мета: закріпити знання учнів про будову яйця птахів; визначити пристосування птахів до життя на суходолі.
Обладнання та матеріали: таблиця «Будова яйця», кольорові олівці, підручник
Хід роботи
1. Розгляньте будову яйця птахів.
2. Замалюйте яйце птахів, позначте жовток, зародковий диск, білкові оболонку, вапняну оболонку, білкові канатики, повітряну камеру.
3. Яке значення мають частини яйця для розвитку зародка? Заповніть таблицю.
Схема будови яйця птахів
| Частини яйця | Їхнє значення |
4. Зробіть висновок.
VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника
2. Підготувати повідомлення на одну з тем:
Ряд Гусеподібні
Ряд Соколоподібні
Ряд Лелекоподібні
Ряд Горобцеподібні