Темперамент

У професійній діяльності фахівців - випускників університету - важливе значення має розуміння того, чим зумовлені відмінності у поведінці людей. Суттєву роль у цих відмінностях відграє тип темпераменту людини.

Темперамент - це індивідуально-своєрідні властивості психіки[1], які визначають динаміку (рухливість) психічної активності людини та однаково проявляються у будь-якій діяльності, незалежно від її змісту, цілей, мотивів.

Темперамент - це біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота. Він визначає нейродинамічні[2] властивості людини. Вважається, що риси темпераменту є природно обумовленими і передаються генетичним кодом.

Екстраверсія - орієнтація активності людини на зовнішній світ.

Інтроверсія - орієнтація активності людини на внутрішній світ, тобто на власні бажання, переконання, мотиви тощо.

Типовий екстраверт через свою відкритість має широке коло знайомств, проте це не завжди дозволяє йому бути лідером серед інших людей через можливу емоційну нестійкість.

Типовий інтроверт є «відкритим» лише для близьких і добре знайомих йому людей, проте і в їх колі він суворо контролює свої почуття, тобто має більш високий рівень самоконтролю порівняно з екстравертом. Однак виявляється, що у цьому вузькому колі спілкування інтроверт більш здатний до лідерства, ніж екстраверт.

Екстраверта треба також сприймати неоднозначно: його демонстративно компанійська поведінка може маскувати глибоку внутрішню самотність і сором`язливість, невпевненість у собі.

Особливості діяльності інтроверта та екстраверта показує наступний приклад.

Начальник дає розпорядження екстраверту та інтроверту вирішити певну проблему. Екстраверт, не дуже уважно вислухавши, прямує у зовнішній світ, починає розпитувати колег по роботі і доволі швидко повертається з варіантом вирішення завдання. Інтроверт надає перевагу одержанню інформації з більш об’єктивних джерел, наприклад, журналів, книжок, підручників тощо. Після ґрунтовного ознайомлення з ними та осмислення завдання інтроверт може запропонувати керівникові варіант свого бачення проблеми. Природно, що на це він витратить більше часу (приблизно на 20 - 30%), ніж екстраверт, але й результат буде більш якісним.

Екстраверту, порівняно з інтровертом, властиво зберігати високу продуктивність праці за більш високого рівня її напруженості.

Нейротизм - емоційна збудливість. Рівень вияву нейротизму пов`язаний з інтенсивністю впливу, який викликає емоційну реакцію, і швидкістю її зникнення.

Сангвінік - характеризується енергійністю, бадьорістю, жвавістю у рухах. Жести сильні, проте плавні, емоційні, м'які, розмашисті. Переважають позитивні емоції, які швидко змінюються. Вони товариські, легко сходяться з людьми.

Щоб плідно працювати, сангвініку потрібен постійний стимул - цікава справа. Він погано виконує рутинну роботу, тому його треба зацікавити та періодично стимулювати.

Флегматик - характеризується повільністю, невиразною мімікою. Жести скупі, не насичені емоційно, не розмашисті. У нього завжди переважає спокійний рівний настрій.

Флегматику не можна встановлювати жорсткого терміну виконання роботи. Він живе за своїм власним годинником. Робить все вчасно. Наприклад, якщо йому потрібно прийти на зустріч, він прийде заздалегідь. Добре виконує як рутинну, так і цікаву роботу. Мета діяльності для нього стає потребою, яка його повністю охоплює й не відпускає ані на мить. Він охоче дискутує про цілі й засоби їх досягнення, але так, немовби це його цікавить лише теоретично. Пізніше, без жодного розголосу, починає її здійснювати.

Флегматик важко переключається з одного виду діяльності на інший, тому важливо завчасно планувати його діяльність.

Холерик - характеризується різкістю рухів, їх швидким темпом. Жести сильні, емоційні, різкі, розмашисті. Він поривчастий, запальний, нетерплячий, заповзятливий, активний. Може вам нагрубіянити і не надавати цьому значення. У спілкуванні буває різкий, нестриманий у виразах.

У роботі відрізняється великою працездатністю, завзяттям в подоланні труднощів, однак піддатливий різким змінам настрою, емоційним зривам, депресії. В екстремальних ситуаціях холерик швидко приймає рішення, але вони можуть виявитися помилковими. Якщо це ваш підлеглий, завантажте його, бо через своєю енергійність, здатність " пхати носа не у свої справи" він може заважати роботі інших. Щоб досягнути успіху в своїй діяльності, він повинен знизити темп реалізації життєвих цілей, зосередившись на головних.

Меланхолік - характеризується млявістю рухів, стриманістю моторики і мови, швидко втомлюється. Жести дрібні, скупі, не емоційні. Меланхоліки легко ображаються, вони вразливі і мають нахил до мрійливості, тому здатні виконувати роботу, яка потребує високої чутливості. їм притаманні висока емоційна чутливість, глибина і стійкість емоцій. Звідси підвищена здатність до запам'ятовування емоційно значущих подій. Через те на меланхоліка не слід кричати, давати різкі та жорсткі вказівки.

Меланхоліку не варто доручати виконання об'ємної (абстрактної) роботи, бо він почне зі всіма радитися. Завдання має бути чітко окресленим. У складних ситуаціях він схильний розгублюватися і втрачати самовладання. У сприятливій обстановці може добре справляться зі своїми обов'язками. Меланхоліку слід демонструвати, що будь-яка помилка - не кінець світу.

За результатами досліджень у популяції по 16% складають холерики і меланхоліки (разом 32%), по 32% - сангвініки і флегматики (разом 64%).

Властивості темпераменту найбільш виразно виявляються у:

Ø дитинстві, коли маскування й вплив характеру і мотивації ще мінімальні;

Ø ситуаціях, коли в нас немає часу звернутися до минулого досвіду або цей досвід відсутній;

Ø суворо контрольованих умовах експериментальних ситуацій;

Ø нових, привабливих ситуаціях, сприятливих для виявлення індивідуального стилю поведінки та діяльності

Інтерпретуючи характеристики темпераменту, не слід робити передчасні висновки. Нормальну імпульсивність холерика не слід розцінювати як агресивність; жвавість сангвініка - як легковажність; пасивність флегматика - як тупість; тривожність меланхоліка - як хворобливість.