Визначення типу особистості за рівнем функціональної асиметрії півкуль головного мозку

Ліва півкуля відповідає, зокрема, за використання знакової інформації - читання, рахування, мову. Вона робить нас здібним до аналізу предметів та явищ, тобто до їх поділу на окремі елементи та складання відповідних логічних ланцюгів.

Права півкуля, навпаки, більше оперує образами, ніж знаками, та забезпечує цілісність сприйняття. Вона є схильною до синтезу, тобто створює можливість одномоментного “схоплення” взаємозв’язку різноманітних властивостей предмета та їх взаємодії одразу у декількох змістових площинах.

Обидві півкулі функціонують у тісному взаємозв’язку. Завдяки правій півкулі, немов сам собою, складається цілісний образ світу. Завдяки лівій - поступово і докладно збирається модель світу (з окремих, проте ретельно досліджених деталей).

Права півкуля контролює сенсорні і рухомі функції лівої половини тіла, а ліва здійснює аналогічний контроль над правою половиною тіла.

Стосовно зору контроль є дещо складнішим. Інформація з правої частини поля зору обох очей надходить до лівої півкулі, а з лівої частини - тільки до правої, тобто вона обробляється паралельно (надходить від одного ока одночасно в дві півкулі). Зв’язок між зоровими зонами правої та лівої півкуль здійснюється крізь жмутки волокон (мозолисте тіло).

Ліворукість це не просто надання переваги лівій руці, а й зовсім відмінний від норми розподіл функцій між півкулями головного мозку. Тому змушувати лівшу писати правою рукою - означає втручатися у вже сформовану, достатньо складну функціональну систему і намагатися перебудувати її, створюючи додаткове навантаження для систем лівої півкулі. Вчені переконані, що насильницьке перенавчання ліворуких приводить до неврозів, оскільки природа не передбачила можливості зміни того, що сама заклала в найпотаємніші глибини організму.

В ситуації, що вимагає від людини певного зосередження уваги, залежно від віку активізується:

Ø у 3 ÷ 5 років - права півкуля;

Ø з 10 років - ліва півкуля.

Таким чином, зсув асиметрії в бік абсолютного домінування “лівопівкульної” стратегії мислення не є суто біологічною функцією, а великою мірою залежить від соціальних впливів і навчання.

На думку Т.Мілі, «лівопівкульний» підхід, покладений в основу організації сучасного виробництва, сформувався під впливом тейлоризму. Телоризм - система організації праці, яка ґрунтується на глибокій спеціалізації і раціоналізації трудових операцій та спрямована на інтенсифікацію праці. Запропонована американським інженером Ф.У.Тейлором (1856-1915).