Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ЗМ 2 Податкове право та податкове законодавство.






Тема 2.1. Податкові правовідносини та податково-правові норми.

Семінар – 2 години

Поняття, структура та класифікація податкових правовідносин, їх особливості та зміст.

Суб’єкти податкових правовідносин: види, статус, права та обов’язки.

Поняття та види об’єктів оподаткування. Методи визначення об’єкту оподаткування та їх характеристика.

Підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин.

Податковий обов’язок суб’єктів: виникнення, зміна та припинення

Поняття, класифікація та структура податково-правових норм

Індивідуальна робота – 1 година

Реферативна доповідь: Інститут податкового представництва: порівняння законодавства України та стран Європи.

Самостійна робота – 4 години

Поняття та види об’єктів оподаткування. Методи визначення об’єкту оподаткування та їх характеристика. Поняття та характеристика об’єктів оподаткування. Характеристика методів визначення об’єкту оподаткування.

Податковий обов’язок: виникнення, зміна та припинення. Поняття, види та характеристика податкового обов’язку та його складові. Порядок виникнення, зміна та припинення податкового обов’язку. Співвідношення понять «податкове зобов’язання» та «податковий обов’язок». Місце виконання податкового обов’язку. Гарантії забезпечення виконання податкового обов’язку.

Обов’язки податкових органів. Обов’язки податкових органів та їх посадових осіб. Поняття механізму примусу в сфері оподаткування. Заходи примусу, що застосовуються в сфері оподаткування.

Література:

Основна та додаткова: [2 -4; 6; 8; 11; 19; 24; 28-30; 32-34; 36; 40; 46; 53; 55; 56; 60-63; 66; 68; 70; 76; 78; 91-96; 98; 99; 101].

Нормативно-правові акти: [37; 39; 102; 103; 106; 108; 114-117; 119; 120; 131].

Податкові правовідносини є суспільними відносинами, учасники яких наділені суб’єктивними правами і мають юридичні обов’язки у зв’язку зі сплатою податків і зборів до бюджетів.

Податкові правовідносини мають свої ознаки:

1) По – перше, вони виникають на підставі фінансово – правової норми як форми її реалізації;

2) По – друге, мають владний характер, який за своїм змістом виражає інтереси держави.

Податкові правовідносини як різновид фінансових є особливим видом суспільних відносин урегульованих фінансово – правовою нормою. Державне розпорядження, що міститься в юридичній нормі, визначає умови дії правовідносин, права й обов’язки суб’єктів, заходи, що гарантують виконання вимог правової норми.

Юридичним змістом податкових правовідносин є права і обов’язки їх суб’єктів. Податковими правами й обов’язками обмежуються можливості і межі поведінки суб’єктів правовідносин, що випливають з конституційної норми, якою закріплено (ст.67) сплачувати податки.

Обов’язковим елементом правовідносин є наявність юридичних фактів, з якими пов’язують виникнення податкових правовідносин (правоутворюючі), їх зміну (право змінні) та припинення (правоприпиняючі). Вони можуть бути (правомірні) власне подання декларації, неправомірні дії (ухилення від сплати) та події (смерть платника).

Види податкових правовідносин:

Податкові правовідносини відображають певні функції, тому їх можна поділити на:

1) Загально - регулятивні (спрямовані на закріплення кола суб’єктів податкового права, їх загального юридичного статусу);

2) Конкретно-регулятивні (спрямовані на закріплення конкретної поведінки суб’єктів);

3) Комплексні (що виникають на стику загально – регулятивних і конкретно – регулятивних);

4) Охоронні (спрямовані на реалізацію заходів державно – примусового характеру).

Перших два – утворюють основну масу правовідносин у суспільстві і регулюють суспільні відносини шляхом установлення суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.

Об’єкти та суб’єкти податкових правовідносин.

Зміст податкових правовідносин пов'язаний з аналізом категорій, що характеризують: об’єкт, суб’єкт, права й обов’язки суб’єктів правовідносин, підстави виникнення правовідносин.

Об’єктом регулювання в податкових правовідносинах виступають кошти платників, що надходять у доходи бюджетів. У вузькому значенні – це гроші, з приводу яких між суб’єктами податкових правовідносин формується правовий зв'язок.

Суб’єктів можна виділити в три групи учасників податкових правовідносин:

1) держава (в особі влади, що встановлюють і регулюють оподаткування);

2) податкові органи;

3) платники податків.

Особливим суб’єктом є держава. Учасниками правовідносин є також державні органи: податкові адміністрації; митні органи; податкова міліція. Діяльність цих органів регулюють в основному закони. Своєріднім є і механізм контролю за їх діяльністю.

Суб’єктом податкових правовідносин може бути будь – яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб’єктивних прав і обов’язків.

Для участі у правовідносинах суб’єкти наділені правоздатністю і дієздатністю.

Податкова правоздатність – передбачена нормами податкового права здатність мати права і обов’язки щодо сплати податків.

Податкова дієздатність – передбачена нормами податкового права здатність своїми діями створювати і реалізувати права і обов’язки.

Відповідно до ст.14.1.156 ПКУ Податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий обов’язок у широкому значенні включає в себе:

- обов’язок по веденню податкового обліку;

- обов’язок щодо сплати податків і зборів;

- обов’язок по податковій звітності.

Обов’язок щодо сплати податку або збору виникає, змінюється або припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством.

Підставою може бути наявність об’єкта обкладання при обов’язковому одержанні податкового повідомлення, крім того визначаються конкретні строки і суми.

Існує чотири підстави припинення податкового обов’язку:

1) належне виконання податкового обов’язку;

2) ліквідація юридичної особи – платника податків;

3) смерть або оголошення громадянина померлим;

4) втрата особою ознак, що визначають її як платника податків.

Виконання обов’язку зі сплати податків і зборів ґрунтується на кількох факторах, серед яких слід виділити:

а) рівень правової культури та податкової дисципліни платника податків;

б) потенційна можливість застосування державного примусу в разі порушення норм податкового законодавства.

Встановлення відповідальності за податкові правопорушення не може забезпечити певної і своєчасної сплати податків і зборів, а тому виникає необхідність у запровадженні спеціальних забезпечувальних заходів:

У податковому праві забезпечувальні заходи спрямовані на виконання конституційного обов’язку платників податків.

1) механізм забезпечення виконання податкового обов’язку спрямований винятково на сплату податків і зборів.

2) у системі гарантій, що забезпечують надходження податків і зборів до бюджетів виняткове місце відведено уповноваженій стороні – державі як власнику надходжень, що забезпечує підстави належного й безумовного виконання певних дій зобов’язаною стороною – платником податків.

3) забезпечення виконання обов’язку зі сплати можливо за рахунок коштів і майна платника податків.

4) способи передбачають сплату податків і зборів як суми безпосередньо податкових платежів, так і компенсацію втрат бюджетів від несвоєчасної сплати, а також витрат на примусове виконання податкового обов’язку.

З урахуванням Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід виділити такі способи забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів:

1) податкова застава;

2) розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань;

3) пеня;

4) адміністративний арешт активів платника.

Податково-правові норми, їх структура та види.

Вихідними елементами, що формують податкове право, є податковоправові норми –правила, способи поведінки, що складають зміст податкового права.

Для податково - правових норм характерні такі загальні риси, що визначають норму права:

а) загальний характер;

б) формальна визначеність;

в) охорона і встановлення компетентними органами.

Класифікація податкових норм:

1) За особливостями впливу на учасників відносин:

а) зобов’язуючі – обов’язок робити певні активні дії;

б) забороняючі – не робити заборонених дій, які порушують порядок, закріплений нормами.

в) уповноважуючі –право на певні позитивні дії в межах розпоряджень, що містяться в нормі.

2) За змістом:

а) матеріальні – регулюють міру права і обов’язків учасників, види й обсяги матеріальних і грошових зобов’язань;

б) процесуальні – регулюють процедуру суб’єктів з реалізації матеріальних норм, тобто з приводу надходжень податків і зборів.

Структура податкової норми:

1) гіпотеза – визначає умови дії податкової норми. Вона описує фактичні обставини, при настанні яких варто користуватись цією нормою, вказує на учасників відносин і головні умови.

2) диспозиція – вказує якою має бути поведінка суб’єктів відносин, зміст їх прав і обов’язків при настанні обставин, описаних у гіпотезі.

3) санкція – передбачає заходи впливу, що можуть бути застосовані до осіб, що недодержуються розпоряджень податкових норм. Санкції розраховані на настання фактичних обставин, що являють собою правопорушення, і реалізують при цьому охоронну функцію права.

За порушення норм податкового права застосовується фінансова, адміністративна, кримінальна відповідальність.

Податкові санкції відрізняються від фінансових, а саме:

а) примусовий вплив на правопорушника через вплив на його кошти (іноді реалізація майна);

б) застосовується санкція як до юридичних, так і до фізичних осіб;

в) передбачено право відновлювальні і штрафні санкції;

г) податкові санкції (пеня, штраф) вживаються незалежно від характеру вини платника (наприклад, хворобу платника податку).

 



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.014 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал