Договори про надання послуг

Послуга – це, як правило, певне нематеріальне благо, замовник отримує нематеріальний корисний ефект, результат дій (діяльності) виконавця, який споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Послуга може не мати матеріалізованого результату, оскільки ці результати виявити не завжди можливо та цей результат споживається замовником (наприклад, розважальні послуги), задовольняє його потреби. Однак послуга має всі властивості товару та може мати матеріальний носій (письмова консультація). Закон не зобов’язує замовника прийняти послугу на відміну від роботи за договором підряду, тому надання послуг є більш ризиковим.

Послуга як об’єкт цивільних прав – це певне нематеріальне благо, яке замовник отримав у результаті здійснення виконавцем діяльності за договором про надання послуг, причому ці результати діяльності виконавця надаються на належному, кваліфікованому рівні, споживаються замовником, як правило, в процесі надання цієї послуги та невіддільні від процесу його надання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК про послуги можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання. Таке положення дозволяє мінімізувати негативні наслідки, пов’язані з відсутністю правового регулювання надання окремих видів послуг, зокрема ветеринарних просвітянських, туристських тощо.

Предметом за договором про надання послуг є не дія або діяльність, а результат, корисний ефект надання послуги, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності та невіддільний від процесу його надання (ст. 901 ЦК).

Договір про надання послуг, як презумпція, є оплатним. Ціна складається з плати за саму діяльність та витрат. Ціна може визначатися прейскурантами, тарифами, які в окремих випадках встановлюються нормативними актами. Послуги будуть безоплатними, якщо це зазначено у договорі. Безоплатні послуги як цивільно-правові відносини слід відмежовувати від відносин, що не регулюються цивільним правом, хоч у широкому значенні цього слова є теж послугами, але не мають майнового змісту, їх не можна оцінити грошима, наприклад, передати гаряче привітання, уступити місце в трамваї тощо.

Виконавець повинен надати послугу особисто, наприклад, при виборі пацієнтом лікаря (ст. 284 ЦК). Ознакою послуги є невід’ємність від особистості послугодавця. Якщо в договорі передбачена можливість виконання послуги іншою особою, виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.