Клас Ракоподібні

Цей клас об'єднує тварин, що живуть переважно у воді. Тіло ракоподібних поділяється на голово грудь і черевце. Органи дихання — зябра. У всіх ракоподібних дві пари вусиків на голові, що відрізняє їх від інших членистоногих. Ракоподібні розвиваються з яєць, причому більшість самок виношує їх на своєму тілі до вилуплення личинок.

До найдрібніших ракоподібних, з якими зустрічаються дошкільники, належать дафнії і циклопи, що населяють ставки та озера і часто як сухий корм використовуються для годування акваріумних рибок.

Дафнії мають напівпрозоре тіло. Пересуваються ці рачки різкими поштовхами, за що їх називають водяними блохами. Живляться дафнії, відціджуючи з води дрібні органічні частинки. Влітку, коли їжі багато, дафнії розмножуються без запліднення і породжують тільки самок. Коли їжі стає менше, з яєць виходять самці і самки. Осіннє покоління дафній відкладає у вивідкову камеру запліднені зимові яйця, захищені щільною оболонкою, здатні переносити холод і висихання.

Дафнії утворюють інколи такі скупчення, що їх можна бачити з берега у формі невеликої хмарки червонуватого кольору.

Циклопи названі так через темне непарне око. Тіло у них розмежоване на голово груди і черевце. В основному спосіб життя їх подібний до дафній.

Для розглядання з дітьми живих дафній і циклопів їх розміщують у прозорій банці з водою. Слід звернути увагу, як швидко переміщуються вони в різних напрямках, розповісти дітям, що ці рачки — цінний корм для риб. Дафнії, живлячись залишками загиблих тварин, очищають воду у водоймах.

У мілких пересихаючих водоймах, у лісових калюжах інколи з'являються щитні (мал. 119) — «живі викопні» ракоподібні наших водойм. Свою назву вони одержали тому, що їх голово груди зверху вкриті хітиновим щитом. Тонке членисте черевце виступає з-під щита. Відкладені щитнями яйця здатні переносити і переси­хання водойм і зимове промерзання ґрунту. З'являються щитні на­самперед у дощові роки.

У приморській місцевості великий інтерес у дітей викликають вусоногі рачки — морські жолуді (мал. 120). Вихователь може показати їх на черепашках устриць, мідій, на камінні морських скель. Розповідаючи про них, слід звернути увагу, що тіло цих рачків прикрите черепашкою, що складається з кількох вапнякових пластинок з гострими краями. Сидячи у черепашці, рачок виставляє свої ніжки, якими підганяє до рота різні органічні частинки. Ними він живиться. З цікавістю діти вислухають розповідь про те, що морські жолуді — мореплавці. Вони оселяються на днищах кораблів і здійснюють далекі мандрівки. Проте такі мандрівники небажані для пароплавів, бо знижують їх швидкість і доводиться витрачати більше пального. Яйцями і личинками морських жолудів живляться різні риби.

До вищих ракоподібних належать річкові раки, раки-самітники, креветки, краби, а також стоноги звичайні, водяні ослики.

Річкові раки зустрічаються в річках і озерах з мулистим дном і урвистими берегами. Тут під камінням, під корчами раки клешнями виривають нірки і вдень ховаються в них. З темнотою вони стають більш рухливими і виходять добувати собі корм.

Роздивляючись з дітьми річкового рака, слід звернути увагу на те, що тіло його вкрите панциром, який має захисне бруднувато-буре забарвлення. У пошуках їжі рак повільно повзає по дну, рухаючи своїми довгими вусами. Пересувається він за допомогою чотирьох пар ходильних ніг, а свої довгі кінцівки, озброєні клешнями, тримає напоготові у піднятому положенні і хапає ними здобич, яка підвертається по дорозі. В разі небезпеки рак повзе на­зад, відштовхуючись клешнями, різкими рухами підганяє під себе членисте черевце і завдяки цьому пливе також у зворотному напрямку.

Живляться раки різноманітною їжею. Вони полюють за дрібними тваринами, яких можуть захопити клешнями, поїдають мертвих тварин, запах яких чують здалеку. Живляться раки також і рослинною їжею — водоростями, пагонами очерету. Зимують вони у норах, у найглибших місцях.

Цікаво відбувається парування раків. Самець відкладає на черевце самки сперматофори, захищені водонепроникною оболонкою. Під час відкладання самкою яєць відбувається запліднення, і яйця прикріплюються до коротких черевних ніжок самки. Ворушачи ніжками, самки підганяють до яєць свіжу воду, необхідну для дихання зародків. На початку літа з яєць вилуплюються маленькі рачки, подібні до своїх батьків. Вони прикріплюються клешнями до тих же черевних ніжок матері, яка ще довго носить їх під своїм захистом.

У перші роки життя рак часто линяє і швидко росте. З п'ятирічного віку він линяє один раз на рік. Перші 2—3 дні після линьки покрив тіла у рака м'який, і беззахисний рак перебуває весь час у нірці. Дуже скоро він твердіє за рахунок запасів солей кальцію у тілі рака. Живуть раки 15—20 років і можуть досягати 20— 25 см завдовжки.

Розповідаючи дітям про значення річкових раків для людей і природи, слід наголосити на тому, що їх м'ясо дуже смачне, вони є санітарами водойм.

У приморських місцевостях дошкільників треба познайомити з креветками (мал. 121), які досить поширені і в Чорному, і в Азовському морях. На відміну від річкових раків, які мають досить широке тіло, креветки сплющені з боків, що пояснюється плаваючим способом життя. Живляться креветки дрібними тваринами, заковтують і водорості. Креветок вживають у їжу.

Цікавим представником ракоподібних, що зустрічається в морях України, є рак-самітник (мал. 122). При нагоді можна показати дітям, що м'яке черевце цього рака не захищене панциром і тому він встромляє його у відповідні за розміром порожні чере­пашки черевоногих молюсків і тягає їх за собою. Під час набли­ження небезпеки рак-самітник зовсім ховається в черепашку, при­криваючись клешнею. Виростаючи, самітник міняє черепашку на більшу. Чорноморські раки-самітники охоче оселяються у черепашках масах, рапанах.

Серед чорноморських крабів один з найбільших — кам'яний краб. Зустрічається в Чорному морі зелений краб та інші більш дрібні види. Всі вони — цікаві об'єкти для спостережень з дошкільниками.

Краби -— типові донні тварини, добре пристосовані до життя серед каміння, скель у прибійній смузі моря. Про це свідчить і захисне забарвлення, і будова тіла. Черевце у них коротке ї підігнуте донизу. Така будова позбавляє крабів можливості плавати, зате не заважає під час повзання. Ходильні ноги у крабів довгі і сильні, бігають краби досить швидко, коли їм доводиться рятуватися від ворогів або переслідувати здобич. Вони бігають звичайно у боковому напрямку, тобто вліво або вправо. Краби живляться різноманітними безхребетними тваринками, ґрунтом, багатим на органічні рештки, рослинами.

Річкові раки і краби здатні в разі небезпеки відривати свої кінцівки (автотомія). Коли ворог хапає за ногу рака або краба, він залишає свою кінцівку ворогу, а сам рятується втечею. Через 2—3 роки кінцівка відростає.

Досить часто в роботі з дошкільниками можуть зустрічатися мокриці (мал. 123). Знайти їх можна в сирих місцях у саду під камінням, у темних і сирих кутках приміщення. Розглядаючи і дітьми мокрицю, слід показати, що зверху вона одягнена наче членистим панциром, який прикриває не тільки спину, але й спускається по боках. У мокриці сім пар ходильних ніг. Перебуваючи постійно у сирих місцях, мокриці живляться там різноманітними рослинами, пліснявою. Самки мокриць, як і річкові раки, носять на собі відкладені яйця за допомогою особливих пристосувань на черевних ніжках. Мокриці приносять деяку шкоду рослинам, однак продукти їх обміну сприяють поліп­шенню ґрунту.

Подібний до мокриці за способом життя і будовою водяний ослик, що живе в ставках і озерах.