МОДУЛЬ №2 1 страница

ТЕМА 6. ПРИПИНЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.

Теоретичні питання:

Семінарське заняття №1

1. Поняття і способи припинення діяльності суб’єкта господарювання

2. Поняття, суб’єкти і підстави банкрутства

3. Стадії провадження у справі про банкрутство

Семінарське заняття №2

1.Судові процедури, які застосовуються до боржника:

2.Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання

3.Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів господарювання:

Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):

Судова процедура санації

Інститут неспроможності: особливості становлення в Україні

Визнання громадянина-підприємця банкрутом

Причини банкрутства підприємств

Банкрутство підприємств: міжнародний аспект

Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):

Співставити поняття «банкрутство», «неспроможність» суб’єкта господарювання.

Порівняти поняття: «ліквідація» і «припинення» суб’єкта господарювання.

Розкрийте поняття “суб’єкти” і “учасники” розгляду справи про банкрутство.

Завдання Складіть порівняльну таблицю підстав та способів припинення різних видів суб’єктів господарювання

Питаня для бліц-опитування:

1.В чому спільні та відмінні правові наслідки реорганізації і припинення діяльності суб’єкта господарювання?

2.Назвати органи, які вирішують питання припинення суб’єктів господарювання.

3.Куди переходять активи і пасиви суб’єктів господарювання, які припинили своє існування в процесі реорганізації?

4.В чому особливий статус ліквідаційної комісії?

5.Визначити зміст проміжного та ліквідаційного балансу.

6.Назвати черговість задоволення претензій кредиторів.

7.У чому особливість ліквідації суб’єктів господарювання по причині банкрутства?

8.Які економіко-правові ознаки банкрутства?

9.Коли боржник змушений ініціювати процедуру банкрутства?

10. В яких судах розглядаються справи про банкрутство?

11. Визначити стадії провадження у справі про банкрутство та їх зміст.

12. Пояснити умови і строк і наслідки проведення санації.

13. Охарактеризувати прийняття і наслідки мирової угоди.

14. Написати за власною фабулою проект мирової угоди..

15. В чому наслідки визнання боржника банкрутом?

16. Які умови продажу майна банкрута?

17. Назвати причини і наслідки не затвердження звіту ліквідатора.

18. У яких випадках можливе зупинення діяльності, підприємців?

19. Які підстави і порядок припинення діяльності підприємців?

20. Які підстави і порядок припинення підприємств?

21. У чому відмінність реорганізації від ліквідації суб'єктів підприємництва?

22. Які є різновиди реорганізації суб'єктів підприємництва?

23. Які стадії у процесі ліквідації юридичної особи?

24. Що таке реструктуризація підприємства?

25. У якому порядку здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб?

26. Які підстави та порядок встановлені законом щодо державної реєстрації припинення фізичної особи — підприємця?

27. У чому відмінність неплатоспроможності від банкрутства за законодавством України?

28. Що таке досудова санація?

29. Які судові процедури банкрутства передбачені законодавством?

30. Як здійснюється провадження у справах про банкрутство?

31. Які основні етапи санації боржника?

32. Які заходи можуть бути заподіяні для відновлення платоспроможності боржника?

33. Які наслідки визнання боржника банкрутом?

34. Що таке мирова угода?

35. Які етапи ліквідаційної процедури?

36. Які особливості банкрутства і для яких категорій суб'єктів передбачені Законом?

Ситуація 1

Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.

Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?

В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство?

Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?

За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?

Ситуація 2

ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.

Чи правомірні дії господарського суду?

За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?

Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?

Ситуація 3

За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.

Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?

Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?

У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?

Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?

Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?

Ситуація 4

Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.

Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

Ситуація 5

Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”).

Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника?

З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника?

Які функції та повноваження розпорядника майном боржника?

Чи має право боржник за даних обставин наполягати на заміні розпорядника майна?

Ситуація 6

Після публікації повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Бриз”, що спеціалізувалося на виробництві копченостей з риби та м’яса, до господарського суду були подані заяви не лише від кредиторів боржника, але й від двох інвесторів, які бажали спільно взяти участь у санації боржника за умови його перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю і отримання значної (від 30 до 50%) частки в його статутному фонді – як компенсацію в ліквідації заборгованості боржника протягом одного року після запровадження процедури санації.

Які умови запровадження процедури санації?

В чому полягає роль кредиторів при запровадженні цієї процедури?

На який термін запроваджується санація?

Які наслідки неефективності процедури санації?

Ситуація 7

В процесі провадження справи про банкрутство ПАТ “Бучанський завод металоконструкцій” після того, як неефективною виявилася процедура санації і відповідно – не був затверджений звіт керуючого санацією, кредитори виявили ініціативу щодо укладення мирової угоди з боржником за умови, якщо він (боржник) погодиться з їх вимогами щодо змісту угоди та строків виконання зобов’язань. Боржник не заперечував, бажаючи уникнути (або хоча відкласти на будь-який термін) визнання його банкрутом.

З якою метою укладається мирова угода у справі про банкрутство?

Які вимоги ставляться до змісту, форми та затвердження мирової угоди?

На якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова угода?

Які підстави визнання мирової угоди недійсною?

Чи може бути розірвана мирова угода? Якщо так, то з яких підстав і з якими наслідками для боржника?

Ситуація 8

У зв’язку з неефективністю процедури розпорядження майном боржника та через відсутність підстав для запровадження процедури санації або укладення мирової угоди у справі про банкрутство Приватного підприємства “Роса” була винесена постанова про визнання цього підприємства-боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Ліквідатором був призначена особа, яка виконувала функції розпорядника майном боржника.

Які функції ліквідатора?

В якому порядку створюється ліквідаційна комісія?

В яких випадках і в якому порядку ліквідатор здійснює продаж майна банкрута?

За рахунок яких активів формується ліквідаційна маса?

Які дії свідчать про завершення ліквідаційної процедури?

Чи є обов’язковою складовою ліквідаційної процедури ліквідація банкрута як суб’єкта підприємництва? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання для самостійної роботи:

1.Правові наслідки реорганізації, ліквідації та припинення юридичної особи.

Для опрацювання цієї теми студентам необхідно скористатись ЦК, ГК та Законом України про державну реєстрацію. Підготовку слід розпочати з визначення поняття припинення і різниці між ліквідацією та реорганізацією. Головна відмінність цих двох способів припинення полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування у наявності або відсутності правонаступництва (ст. 59 ГК та 104ЦК). Реорганізація можлива у таких формах: перетворення, злиття, приєднання, поділу, виділення. Ліквідація буває двох видів: добровільна і примусова, які потрібно пояснити. Підстави, за яких відбувається припинення юридичних осіб та господарської діяльності фізичних осіб-підприємців визначені в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК. Вони чітко визначені в Законі про державну реєстрацію. Рішення про реорганізацію і добровільну ліквідацію юридичної особи може при­йматися власником (власниками) чи уповноваженим ним (ними) органами. іншими особами - засновником суб'єкта господарювання чи його правонаступниками або уповноваженим ним органом, за рішенням органів, які мають відповідні повноваження (ст. 40 ГК). Наслідки припинення визначені ст. 112 ЦК і ст. 91 ГК майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів передається її учасника Юридична особа є ліквідованою з дня внесення відомостей до Єдино­державного реєстру запису про її припинення, що вимагає відповідної державної реєстрації.

2.Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів господарювання.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім загальних умов та порядку відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, регулюються відносини пов’язані з банкрутством містоутворюючих підприємств, особливо небезпечних підприємств, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів, фермерського господарства, фізичних осіб-підприємців, відсутнього боржника, що ліквідується власником.

Студентам необхідно опрацювати і законспектувати основні положення ст.ст..41-53 цього закону.

Література до теми «Припинення суб’єктів господарювання»:

1.Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №24. – Ст. 207.

2.Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради.- 1999.- №42-43.- Ст. 378.

3.Порядок проведення досудової санації державних підприємств, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000р. №515 // Офіційний вісник України. –2000. -№12. –С.98.

4.Про утворення державної госпрозрахункової установи “Агентство з питань банкрутства: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000р. №691 // Офіційний вісник України. –2000. -№17. –С.67.

5.Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров‘ю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000р. №765 // Офіційний вісник України. –2000. -№19. –С.73.

6.Порядок проведення органами державної податкової служби прощення і розстрочення податкової заборгованості платників податків при укладені мирової угоди у справі про банкрутство, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000р. №6 // Офіційний вісник України. -2000.-№49.-С.-187.

7.Про деякі питання практики застосування Закон України “Про банкрутство”: Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.1997р. №02-5/444 // Вісник Вищого арбітражного суду України.-1998.-№1.-с.-85-100; 1998.-№3.-С. 66-67. (з наступними змінами).

8.Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби: Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001р. №02-5/968 // Бюлетень законодавства і юридичної практики.- 2002.-№4: Законодавство про банкрутство.-С. 286- 289.

9.Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 19 березня 2002р. №01-8/307// Вісник господарського судочинства.- 2002.-№2.-С.157-158.

10. Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство за матеріалами Вищого господарського суду України: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 25 березня 2002р. №01-8/339 // Вісник господарського судочинства.- 2002.-№3.-С.116-122.

11. Про порядок подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих у справі про банкрутство: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 1 квітня 2002р. №01-8/376// Вісник господарського судочинства.- 2002.-№3.-С.126-127.

12. Про деякі питання черговості задоволення вимог кредиторів у справах про банкрутство: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17 квітня 2002р. №01-8/447// Вісник господарського судочинства.- 2002.-№3.-С.128-129.

13. Законодавство України про банкрутство: Збірник норм. Актів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України (вид-во Юрінком Інтер).-2002.-№4.-335с.

14. Фінансова санкція за законодавством України: Збірник норм. Актів.-К.: Юрінком Інтер, 2001.-416с.

15. Господарський процесуальний кодекс. З постатейним матеріалом./ Укладач В.Е. Беленевич.-К.: Юстиніан, 2002.-544с.

· Архіпова О.В. Припинення юридичної особи й права, що випливають з її участі в інших підприємствах // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.- 2002.-№2.- с.62-64.

· Варгіч С.С. Реформування власності в Україні через банкрутство // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.- 2000.- №3.-с.74-74.

· Дмумагельбиева Г. Арбитражный управляющий как особый субъект хозяйственного права // Підприємництво, господарство і право.-2001.-№8.-с.15-18.

· Джунь В.В. Система антикризового управління як визначальний напрям реформи інститут неспроможності // право України.- 1999.-№4.-с.88-89.

· Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід роз витку і особливості становлення в Україні.- Львів: Інститут технології, бізнесу і права, 2000.-180с.

· Джунь В.В. Щодо оптимізації механізму врегулювання неплатоспроможності банків // Право України.- 2000.-№12.-с. 40-42.

· Джунь В.В. Сучасні тенденції розвитку та визначальні ресурси законодавства про неспроможність // Вісник господарського судочинства.- 2002.- №3.-с. 155-160.

· Дубовик О.Е. Становление института арбитражных управляющих в Украине // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: Збірник наукових праць. Т. 4.- Одеса: “Астропринт”, 2001.- с.93-102.

· Закурін М.К. Проблеми реалізації мирової угоди у разі її невиконання обома або однією зі сторін // Вісник господарського судочинства.- 2002.-№2.-с. 45-46.

· Коломієць О.О.Визнання громадянина-підприємця банкрутом // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.- 2002.-№2.- с.51-52.

· Костицький В.В. Банкрутство як правова форма пошуку ефективного власника // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 45-48.- Київський університет: ВГЦ, 2002.-№48.-с. 288-295.

· Лочман Я. Процедура банкрутства банків // Право України.- 2001.-№3.-с.61-63.

· Поляков Б.М. Правове становище кредиторів у процедурі банкрутства // Право України.-2001.-№7.-с. 39-43.

· Поляков Б.М. Мораторий как необходимый элемент процедуры банкротства // Підприємництво, господарство і право.-2001.-№10.-с. 14-16.

· Поляков Б.М. Вдосконалення процесуального законодавства про банкрутство // Вісник господарського судочинства.-2002.-№2.-с. 52-57.

· Попадюк С. Способи захисту інтересів кредиторів і боржника у процедурах банкрутства // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (13 – 14 лютого 2003р.).- Львів.- с.301-302.

· Притика Д.М., Тіпов М.І., Щербина В.С. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник. –Харків: Консум, 1999.-Ч.ІІ.-с. 182-240.

· Радзивілюк В.В. Судова процедура санації: проблеми визначення і термінології // Вісник господарського судочинства.-2002.-№2.-с. 197-203.

· Радзивілюк В.В. До питання про класифікацію санаційних процедур // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 49-51.- 2003.- №51.-с. 144- 146.

· Рябцева Я.Г. Відповідальність арбітражного керуючого // Вісник господарського судочинства.-2004.-№1.-с. 356-359.

·.Асєєва Н. Правовий механізм захисту інтересів сторін у процедурі банкрутства. // Право України, - 2005 р. - № 9. - ст. 37.

· Шевченко Н. Момент правонаступництва при реорганізації господарських товариств. // Право України, - 2006 р.- № 4, - ст. 62.

· Асєєва Н. Реорганізація неплатоспроможного підприємства як спосіб відновлення економічної незалежності. // Право України, - 2006 р. - № 7, - ст.79.

· Устименко В., Джабраїлов Р. Право регулювання банкрутства комунальних підприємств. // Право України, - 2007 р. - № 5, - ст. 50.

· Шевчук О., Герасименко П. Колізійні аспекти законодавства при банкрутстві підприємств. // Право України, - 2008 р. - № 1, - ст. 59.

· Шевчук О. Історичний розвиток на соціально-економічні особливості процесу банкрутства. // Право України, - 2008 р. - № 3, - ст. 56.

· Бірюков І. Уніфіковані правила у сфері транскордонних банкрутств у міжнародних документах і судовій практиці. // Право України, - 2008 р. - № 10, - ст. 72.

· Усунення колізій в регулюванні процедур банкрутства та виконавчого провадження. // Юридичний журнал, - 2008о. - №6

· Ігор Ніколаєв. Удосконалення системи примусового виконання зобов'язань у виконавчому провадженні та процедурі банкрутства. // Юридичний журнал № 9 /вересень 2009 – ст. 255;

· Юлія Хорт. Захист інтересів кредиторів під час неплатоспроможності акціонерного товариства: доктрини «справедливої субординації вимог» та «перекваліфікації». // Юридична Україна № 9 /2009 – ст. 91;

ТЕМА 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.

Теоретичні питання:

1.Склад та правовий режим майна суб’єктів господарювання

2.Правовий режим майна господарських товариств

3.Правовий режим майна кооперативів

4.Правовий режим майна господарських об’єднань

Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):

Право власності релігійних організацій

Правовий режим майна державних унітарних підприємств

Особливості складу і використання майна акціонерного товариства

Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”): Співставити поняття:

“статутний (складений) капітал” і “статутний фонд”,

“право власності”, “право господарського відання” і “право оперативного управління”.

Контрольні питання:

1.В чому особливості форм власності в Україні?

2.Визначити відмінності понять “право власності в об’єктивному” і “право власності в суб’єктивному розуміннях?

3.Пояснити відмінності між змістом права власності та повноваженнями власника.

4.Охарактеризувати підстави і способи набуття права власності.

5.Визначити первинні джерела формування майна суб’єкта господарювання.

6.В чому зміст поняття “Єдиний майновий комплекс”?

7.Визначити співвідношення понять “правовий режим майна” і “право власності”.

8.Хто є суб’єктом права господарського відання і права оперативного управління?

9.Пояснити межі використання майна, закріпленого на праві оперативного управління.

10. В чому значення класифікації майнової бази суб’єкта господарювання?

11. За якими критеріями поділяються основні фонди?

12. В чому взаємозв’язок між товарами і коштами суб’єкта господарювання?

13. Визначити співвідношення понять “статутний (складений) капітал” і “статутний фонд”.

14. За яких умов майно учасника господарського товариства стає часткою у статутному фонді?

15. Які, крім статутного, є фонди господарських товариств та їх призначення?

16. З якою метою утворюється АТ?

17. В чому економічна суть АТ?

18. Визначити природу вкладів у статутний фонд АТ.

Ситуація 1.

Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів – лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).

За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?

Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що

(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;

(б) другий – володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0, 5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;

третій – мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?

Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб’єктів господарювання?

Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?

Ситуація 2.

Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства – право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?

Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?

В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?

Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?

Ситуація 3.

На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах – праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.

Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?

Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?

В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?

Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?

Ситуація 4.

Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід – 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату – для власних потреб.

Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?

Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?

Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?

Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна?

Ситуація 5.

Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.