Передумови і економічні чинники необхідності кредиту

Кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засоби обігу. З його виникненням гроші, окрім функції міри вартості і засобу обігу, стали виконувати і функцію засобу платежу, одним з ознак якої є розрив в часі між передачею товару і грошей з рук у руки. Отже, кредит полегшував реалізацію товарів. Саме в цьому і обумовлюється не тільки потребами сфери обміну, а і інших сфер суспільного відтворення — виробництва, споживання.

Історична наука затверджує, що кредит був відомий не менше, ніж 3000 років тому назад в Ассірії, Вавілоні, Єгипті. Починаючи з XII ст. діяла комплексна система торгового кредиту в Європі. З одного боку, купці продавали свої товари в кредит, а з іншого— надавали аванси товаровиробникам під майбутню поставку товарів. Активне застосування кредиту було властиво і середньовічній торгівлі на території сучасної України.

Як показало вивчення ученими Львівської міської книги за 1382— 1389 рр., в Львові (напевно, і в інших російських містах) були досить розвинуті кредитні відносини. Гроші займалися під заставу із сплатою відсотків. Окрім цього, надання кредиту було пов'язано і з торгівлею, зокрема з так званим складським правом, якщо непроданий протягом відведеного купцю часу товар залишався в кредит.

Перераховані причини, а також потреба розширювати виробництво в умовах відсутності накопичених для цього власних коштів, безперечно, свідчить про те, що кредит необхідний вже функціонуючому товаровиробнику. Проте ще більш він потрібен тому, хто бажає організувати власне виробництво або почати якусь іншу підприємницьку діяльність, але ще не зміг накопичити для цього власний капітал. Приблизно така ж ситуація виникає і у сфері споживання.

Таким чином, без кредиту нормальне функціонування товарного виробництва, товарного обігу і споживання в сучасному суспільстві взагалі неможливо. Він стає обов'язковим атрибутом господарювання. “Купуй зараз - плати потім”, — такий принцип кредитного господарства, як називають сьогоднішню економіку, яка всю пронизано кредитними відносинами.

Окрім цих загальних причин необхідності кредиту, є ряд специфічних чинників, які її деталізують:

1. Майнове розшарування суспільства в період розпаду первіснообщинного суспільства, коли бідний повинен був звертатися за позикою до більш багатого. В сучасних умовах така закономірність не є обов'язковою. Через різні причини тимчасово вільна вартість в грошовій або натуральній формі може бути у одних юридичних або фізичних осіб, а потреба в їх запозиченні виникає в інших. Тому необхідність акумуляції тимчасово вільної вартості для надання її в позику є однією з основних передумов кредитних відносин.

2. Довіра — фундамент кредитних відносин, одна з найважливіших передумов їх виникнення. Проте, нині ця передумова часто відступає на другий план. Для виникнення кредитних відносин і укладання кредитної угоди самої довіри зараз мало, оскільки майже завжди існує ризик невчасного або неповного повернення кредиту. А тому кредитору, як правило, потрібні певні гарантії його повернення, отримані або від самого позичальника (наприклад, у вигляді застави), або від того, хто має певний капітал або майно і т.п..

3. Перетинання економічних інтересів кредитора і позичальника. Воно досягається через переговори між ними щодо основних параметрів кредитної угоди — розмір і термін позики, величина позикового відсотка і порядок його сплати і т.п. Таким чином, забезпечення інтересів сторін кредитної угоди є результатом досягнутого ними компромісу.

4. Отримання позичальником регулярних доходів, за рахунок яких він зможе погасити кредит. Ними може бути виручка від реалізації товарів, одержувані заробітна платня, пенсія і т.п., надходження податків і ін. Як правило, через відсутність цієї передумови кредит не надається. Наприклад, він не може надаватися організаціям, установам і установам, які повністю знаходяться на бюджетному фінансуванні. Але в окремих випадках, якщо є надійна гарантія виділення бюджетних асигнувань в недалекому майбутньому, їм також може бути наданий кредит.

5. Функціонування суб'єктів господарювання на основах комерційного або господарського розрахунку.