Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Соціальне становище .
В соціальному плані населення Російської імперії поділялося на стани – верстви населення з юридично зафіксованими правами та обов'язками: • привілейоване становище посідали дворяни (поміщики) та аристократія - власники великих земельних наділів (1, 1 % 26 населення) та вищі представники православного (0, 5 % у Східній Україні) і греко-католицького (Західна Україна) духовенства. У центрі і провінціях на вищих посадах перебувала головним чином аристократія, яка відігравала провідну роль у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики держави; • середній прошарок суспільства становили переважно міські жителі (11, 6 %) купці (0, 2 %), буржуазія (підприємці), інтелігенція (126 тис. чол.), ремісники, яких практично не допускали до участі в політичному житті. Українці становили лише третину інтелігенції, з яких на селі мешкало дві третини. У містах переважала російська і єврейська інтелігенція; • українське населення більш як на 80 % складалося з селян (всього селяни складали 86, 3% населення). Українські селяни жили громадами. Їхнє життя розвивалося в умовах самоуправління, стримуючи процес розвитку капіталізму та соціального розшарування на селі. Щоправда, общинний лад швидко розкладався: українські селяни надавали перевагу індивідуальному господарюванню на своїй землі. У сім’ї домінував чоловік, жінка мала мінімум прав як у сім'ї, так і в суспільстві; • розвиток товарно-грошових відносин і ринку сприяв формуванню буржуазії та найманих робітників, велику частина з яких можна віднести до пролетаріату. Чисельність робітників поповнювалася переважно за рахунок селян; • на початку ХХ ст. межі між станами почали поступово стиратися, що привело до зміни структури суспільства. Збільшувалася чисельність маргіналів – напівробітників - напівселян, злодіїв, повій тощо. Важкі умови праці, відсутність політичних та економічних прав і свобод сприяли втраті ними сімейних та релігійних цінностей. Провідною верствою в західноукраїнському регіоні були представники польської шляхти і угорських панів – великих землевласників. Прошарок світської й духовної інтелігенції був невеликим. Проміжне становище між місцевою елітою та українським селянством займали євреї, які жили переважно в містах. Буржуазія - частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю. Інтелігенція – верства населення, яка складається з людей розумової праці, які заняті у різних галузях культури, освіти, науки, охорони здоров'я, виробництва і мають для цього відповідну освіту. Пролетаріат – наймані робітники на фабриках та заводах. Домашнє завдання: 1) конспект. 2)підготувати реферати: - Розвиток кооперативного руху на українських землях на початку ХХ ст. В. Нагірний, М.Левитський. - Відомі українські підприємці: Терещенки, Симиренки, Харитоненки, Яхненки.
|