Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонально­го контролю за охороною праці на підприємстві наведена на рис. 1.1.

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і полі­тичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагля­ду мають право:

- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюють­
ся, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією
та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що
перевіряються тощо;

- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим осо­
бам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідаль­-
ним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи
(розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені пору-­
шення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

- призупиняти роботу підприємства або об'єкта, де виявлені не­
безпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і пра­-
вил охорони праці;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників,
винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про
охорону праці;

1. Законодавча та нормативна база України з охорони праглі

- подавати позов до прокуратури для притягнення до криміналь­
ної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що
призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим осо­
бам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній
посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог
охорони праці.

Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контро­лерів), а в разі відсутності профспілки - уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають право без­перешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати ро­ботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усунен­ню виявлених порушень. Уповноважені (контролери) повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодав­ства. Вони звільняються на час навчання і здійснення контролю від своїх безпосередніх трудових обов'язків зі збереженням серед­ньої заробітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповноважені трудових колективів (контролери) діють відповід­но до Типового положення, затвердженого Держнаглядохорон-праці і погодженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах проф­спілок підприємства, мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушен­ня і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця ви­конання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.) та посадові особи держадміністрацій, що відповідають за охорону праці в регіоні. Ці організації та поса­дові особи мають адміністративну владу, якою можуть скориста­тися в разі виявлення порушень законодавства, правил та норм з охорони праці.

Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміні­страції та Ради народних депутатів через посадових осіб, відпові­дальних за охорону праці у певному регіоні.

Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охо­роною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

1 ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролю­-
ється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майс­-
тер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський
інспектор по охороні праці, обраний зборами трудового колективу
цеху, дільниці тощо. Всі виявлені порушення усуваються, а ті, що
неможливо виправити силами контролюючих, занотовуються в жур­
нал 1 ступеня контролю і доповідаються вищому керівництву.

2 ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень
кожного структурного підрозділу начальником цього структурного під­
розділу (цеху, відділу, дільниці) і громадським інспектором трудового
колективу або профспілки підприємства чи структурного підрозділу.

Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 ступені контролю та 2 ступені контролю, ліквідуються, а за немож­ливості записуються в журнал 2 ступеня контролю і доповідають­ся вищому керівництву підприємства.

3 ступінь - здійснюється один раз на місяць (або в інший термін,
визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місця
всього підприємства керівництвом підприємства (роботодавцем, го­-
ловним інженером, заступником головного інженера з охорони праці)
і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаються
громадські інспектори (контролери) з охорони праці підприємства
або структурних підрозділів (уповноважені колективом найманих
працівників підприємства або профспілкою). Контролюючі знайом­-
ляться з записами журналів 1 і 2 ступенів контролю по стану охорон­
ни праці, приймають рішення по усуненню недоліків і порушень, а
випадки виявлених порушень, які неможливо оперативно усунути,
заносять до журналу 3 ступеня контролю. Виявлені порушення об-­
говорюються на технічних радах підприємства, де розробляються
заходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносять­-
ся до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції
підприємства або записуються до колективного договору.

30

Частіша І. Правові та організаційні питання охорони праці

1. Законодавча та нормативна база України з охорони праці

Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного за­безпечення, що містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, при­значені для визначення безпеки промислового обладнання та техно­логічних процесів.