Поняття, особливості та види адмін.-правових норм.

Адмін.-правова норма - це формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене та охоронюване державою, метою якого є регулюв. суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері забезпечення ОВВ і ОМС реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юрид. осіб, а також в процесі публічного адміністрування в сферах соц-екон. й адмін.-політичного розвитку та охорони громадського порядку.

Особливості адмін.-правових норм:

1) в них закріплюються приписи щодо адміністрування, держ. контролю, нагляду, внутрішньо-організаційної діяльності;

2) метод впливу норм на сусп. відносини має, переважно, імперативний характер;

3) виконання приписів норм гарантується державою за допомогою системи засобів організаційно-роз'яснювального та суспільно-примусового хар-р;

4) системність норм адмін.го права.

Мета адмін.-правових норм:

1) організація й регулюв. відносин у сфері забезпечення ОВВ і ОМС реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юрид. осіб, а також в процесі публічного адміністрування в сферах соц-екон. й адмін.-політичного розвитку та охорони громадського порядку;

2) інформаційна;

3) охорона (забезпечення законності й дисципліни у сфері забезпечення ОВВ і ОМС реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юрид. осіб, а також в процесі публічного адміністрування в сферах соц-екон. й адмін.-політичного розвитку та охорони громадського порядку);

4) заохочувальна (стимулювання учасників відносин до участі, активізації ролі, самостійності);

5) соціально-моральна (формування правосвідомості, ставлення до громадського порядку, безпеки тощо).

Види адмін.-правових норм:

1) за спрямованістю змісту:

- ті, що закріплюють порядок створення і правовий режим суб'єктів правовідносин;

- ті, що визначають форми і методи діяльності суб'єкту адміністрування;

- ті, що встановлюють порядок проходження публічної служби;

- ті, що визначають способи і порядок забезпечення законності діяльності суб'єктів публічної адміністрації;

- ті, що регулюють засади адмін.-правового регулюв. окремими галузями народного господарства;

- ті, що визначають права, обов'язки гр-н у сфері публічного адміністрування;

ті, що визначають підстави притягнення до адмін.ї відповідальності та процедурні питання її реалізації;

2) за функціональним призначенням:

- регулятивні - регулюють діяльність учасників адмін.-правових відносин з метою досягнення суспільно-корисної мети в сфері публічного адміністрування;

- правоохоронні - визначають загальнообов'язкові приписи, спрямовані на захист прав та свобод людини та охорону існуючого правопорядку у сфері публічного адміністрування;

3) за формою припису:

- зобов'язуючі (приписні) - зобов'язують здійснити певні дії;

- заборонні - забороняють вчиняти ті чи інші дії;

- дозвільні (управомочні, повноважні, диспозитивні) - управомочують діяти в рамках вимог норми, вчиняти активні дії;

- стимулюючі (заохочувальні) - забезпечують вплив на поведінку учасників правовідносин за допомогою засобів морального та матеріального хар-р;

- рекомендаційні - надають учасникам правовідносин можливість пошуку най оптимальнішого варіанту поведінки;

4) за адресатами:

- для органів викон. влади;

- для інших держ. органів;

- для держ. службовців;

- для держ. підприємств, установ, організацій;

- для недерж. підприємств, установ, організацій;

- для гр-н, іноземних гр-н, осіб без гр-нства; або ж:

- для приватних осіб;

- для публічних осіб (суб'єктів публічної адміністрації);

5) за змістом:

- матеріальні - закріплюють права та обов'язки у сфері публічного адміністрування;

- процесуальні - закріплюють порядок здійснення юрисдикційних процедур (притягнення до дисциплінарної відповідальності, до адмін.ї відповідальності тощо) та позитивно спрямованих процедур (реєстрація, ліцензування тощо) в сфері публічного адміністрування;

6) за межами дії:

- у просторі - передбачають територію, на яку поширюється їх юридична сила (на всю територію України, на адмін.-територіальну одиницю, на окрему режимну зону тощо);

- у часі (тимчасові, безстрокові);

- за колом осіб (поширюються на всіх гр-н або на окремі групи осіб - іноземців, неповнолітніх, військовослужбовців тощо);

7) за ступенем загальності:

- загальні - поширюються на всі сфери публічного адміністрування;

- міжгалузеві - регулюють адмін.-правові відносини у межах конкретно визначеної сфери публічного адміністрування;

- місцеві (локальні) - містяться в актах суб'єктів публічного адміністрування місцевого рівня (місцевих держ. адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

8) за повнотою викладення змісту:

- визначені - мають повно викладене правило поведінки (абсолютно визначені, відносно визначені);

- відсильні - викладають правило поведінки частково та відсилають до іншої норми правового акту;

- бланкетні - частина норми міститься в іншому акті, який приймається іншим вповноваженим суб'єктом;

9) за юрид. силою нормативних актів, у яких норми зафіксовані:

- містяться у законах;

- містяться в указах, розпорядженнях;

- містяться в постановах;

- містяться в рішеннях;

- містяться в наказах;

- містяться в інструкціях тощо.

Практичне використання правил поведінки, які містяться в адмін.-правових нормах, означає їх реалізацію. Реалізація адмін.-правових норм здійснюється у таких формах:

1) виконання - активна поведінка суб'єктів адмін.-правових відносин щодо виконання юрид. обов'язків (одержання паспорта, сплата податків, подання декларації);

2) використання - активна поведінка суб'єктів адмін.-правових відносин щодо здійснення наданих юрид. прав (подання скарги, заяви);

3) додержання - пасивна поведінка суб'єктів адмін.-правових відносин щодо дотримання вимог норм права;

4) застосування - діяльність органів держ. щодо вирішення адмін. справ і видання індивідуальних юрид. актів, які грунтуються на вимогах матеріальних і процесуальних юрид. норм.