Центральні органи викон. влади, їх види.

До системи центральних органів викон. влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби), органи викон. влади зі спеціальним статусом

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів викон. влади у забезпеченні реалізації держ. політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член КМУ особисто відповідає за розробку і впровадження Програми КМУ з відповідних питань, реалізацію держ. політики у визначеній сфері держ. управ-ня. Він здійснює управ-ня в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів викон. влади з питань, які належать до його відання.

Центральний орган викон. влади, у межах наданої державою компетенції, виконує такі функції:

- бере участь у формуванні та реалізації держ. політики як загалом, так і за відповідними напрямками, розробляє її механізм;

- прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соц., фінансовій та інших сферах;

- бере участь у розробці проектів Держ. програми економічного та соціального розвитку України, Держ. бюджету України;

- реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи ' суміжних галузей);

- готує пропозиції щодо поетапного вдосконалення механізму регулюв. розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення ринкової збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;

- здійснює у межах повноважень, визначених законодавством, функції управ-ня майном підприємств, що належать до сфери управ-ня міністерства;

- розробляє пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямків розвитку економіки;

- бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики як загалом, так і за відповідними напрямками (демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулюв., застосування антимонопольного законодавства); - здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Державні комітети України - центральні органи викон. влади, зазвичай, міжгалузевої компетенції. їх правовий статус визначається КУ, положеннями про державні комітети.

Держ комітет (держ служба) є центральним органом викон. влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр міністрів чи міністрів. Держ комітет (держ служба) вносить пропозиції щодо формування держ. політики відповідним членам КМУ та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управ-ня в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулюв. з питань, які належать до його відання. Держ комітет (державну службу) очолює його голова.

Правовий статус держ. комітетів також визначається " Загальним положенням про міністерство, інший центральний орган держ. викон. влади" і аналогічний правовому статусу міністерства.

Державні комітети за хар-ром компетенції поділяються на три групи:

а) державні комітети, що здійснюють міжгалузеве управ-ня. Вони спеціалізуються на виконанні в загальнодержавному масштабі однієї або кількох професійних функцій, спільних для кількох галузей держ. управ-ня. Наприклад, планування, енергозбереження, ціноутворення, стандартизація і т. п. Такі комітети не мають безпосередньо підпорядкованих галузей. Вказівки в межах їх компетенції є обов'язковими для всіх (або групи) галузей управ-ня;

б) державні комітети, які поєднують функції міжгалузевого і галузевого управ-ня, тобто мають чітко визначену систему підпорядкованих підприємств, установ, організацій, що виконують функції за профілем цього комітету. Наприклад, держ комітет по матеріальних резервах та інші;

в) державні комітети, які діють як органи галузевого управ-ня, аналогічно міністерствам. Наприклад, Держ комітет телебачення і радіомовлення; Держ комітет лісового господарства. Центральний орган викон. влади зі спеціальним статусом має визначені КУ та ЗУ особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган викон. влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції міністерства, іншого центрального органу викон. влади, обговорення найважливіших напрямків його діяльності та розвитку галузі у міністерстві (державному комітеті) утворюється колегія у складі міністра (керівника), його заступників, а також інших керівних працівників міністерства (держ. комітету). До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів викон. влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управ-ня міністерства (держ. комітету, служби тощо). Членів колегії затверджує КМУ. Рішення колегії нормативно формалізуються наказами міністра (керівника).

Структуру центрального апарату міністерства затверджує віце-прем'єр-міністр України.