Поняття та види держ. службовців.

Поняття " держ службовець" відповідно до Закону " Про державну службу" є похідним від поняття держ. служби. Держ службовець - це особа, яка обіймає певну посаду в держ. органах або їх апараті, здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держ., наділена у зв'язку з цим відповідними службовими повноваженнями і одержує за це заробітну плату за рахунок держ. коштів. Поділ держ. службовців здійснюється за різними критеріями, залежно від яких виділяють наступні види держ. службовців:

а) за хар-ром праці, обсягом та хар-ром їх службових повноважень:

- керівники;

- спеціалісти;

- технічні виконавці;

б) за хар-ром і обсягом владних повноважень:

- посадові особи;

- представники влади;

- адмін.-допоміжний персонал;

- функціональний (оперативний, основний) персонал;

в) за видами служби, на якій особи перебувають:

- службовці звичайної (цивільної) служби;

- службовці спеціальної (мілітаризованої) служби;

г) за розподілом держ. влади:

- державні службовці законодавчої влади;

- державні службовці викон. влади;

- державні службовці судової влади.

До основних обов'язків держ. службовців належать:

- додержання КУ та інших актів законодавства України;

- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань держ. органів відповідно до їх компетенції;

- недопущення порушень прав і свобод людини та гр-нина;

- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень держ. органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

- збереження держ. таємниці, інформації про гр-н, що стала їм відома під час виконання обов'язків держ. служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

- постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

- сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.

Держ службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, держ службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Основні права держ. службовців:

- користуватися правами і свободами, які гарантуються гр-нам України Конституцією і законами України;

- брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах повноважень рішень;

- одержувати від держ. органів, підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

- на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і гр-н;

- вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;

- на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

- безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним держ. служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

- на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;

- на здорові, безпечні та належні умови праці;

- на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;

- захищати свої законні права та інтереси у вищих держ. органах та у судовому порядку.

Обмеження при прийнятті на службу є традиційними. Зокрема не можуть бути обраними або призначеними на посаду особи, які:

- визнані у встановленому порядку недієздатними;

- мають судимість, що є несумісною із заняттям посади;

- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є близькими родичами чи свояками.